Ця стаття — список референдумів, пов'язаних із Європейським Союзом.
З 1972 року загалом було проведено 48 референдумів державами-членами ЄС, державами-кандидатами та їхніми територіями, а також кілька додаткових референдумів у країнах за межами ЄС. Найчастіше референдуми проводилися з питання набуття членства в Європейському Союзі в рамках процесу вступу, хоча ЄС не вимагає від жодної країни-кандидата проведення референдуму для схвалення членства або як частини ратифікації договору. Інші референдуми, пов'язані з ЄС, проводилися щодо переходу на євро та участі в інших політиках, пов'язаних з ЄС.
Велика Британія є єдиною країною-членом ЄС, яка проводила референдуми щодо продовження членства в Європейському Союзі та його організації-попередниці, Європейських Спільнотах. На першому референдумі 1975 року продовження членства в тодішніх Європейських Спільнотах (до складу яких входила Європейська економічна спільнота, яку у Великій Британії часто називали Спільним ринком) було схвалено 67,2% виборців, тоді як на другому референдумі 2016 року 51,9% виборців проголосували за вихід з Європейського Союзу, фактично скасувавши результат першого референдуму.
Гренландія, автономна територія Данії, проголосувала за вихід з ЄС на референдумі 1982 року голосами 53% виборців.
Підсумок референдумів щодо членства ЮрисдикціяРікГолоси (%)Явка (%)Результат197263.336.790.1Приєдналася197268.331.760.2Схвалено197246.553.579.0Без змін83.116.970.9Приєдналася197567.232.864.6Залишилася (Без змін)198247.053.0 -Вийшла199473.626.449.1Приєдналися199466.633.482.3Приєдналася199456.943.170.8Приєдналася199447.852.289.0Без змін199452.347.783.3Приєдналася199725.974.135.4Без змін200123.276.855.8Без змін200377.322.755.2Приєдналася200366.833.264.1Приєдналася200383.816.245.6Приєдналася200367.532.571.5Приєдналася200391.18.963.4Приєдналася200353.646.490.9Приєдналася200377.622.458.9Приєдналася200393.76.352.1Приєдналася200389.610.460.2Приєдналася201266.733.343.5Приєдналася201350.349.749.7Без змін201648.151.972.2Вийшла201894.25.836.9Без змін202450.449.651.7Схвалено приєднання
Розширення Європейських Спільнот 1973 року У 1972 році чотири країни провели референдуми з питання розширення Європейських Спільнот 1973 року.
— Референдум 1972 року, 23 квітня 1972, 68,3% за, явка 60,5%
Перш ніж дозволити чотирьом новим державам-кандидатам приєднатися до Європейських Спільнот, Франція, як країна-засновниця, провела референдум, який схвалив це розширення. Після схвалення у Франції три з чотирьох держав-кандидатів (Ірландія, Данія та Норвегія) також провели референдуми щодо вступу до Європейських Спільнот. Велика Британія не проводила референдуму перед вступом.
— референдум щодо схвалення , 10 травня 1972, 83,1% за, явка 70,9% — Референдум 1972 року, 25 вересня 1972, 53,5% проти, явка 79%
Після відхилення норвезькими виборцями Норвегія не приєдналася.
— Референдум 1972 року, 2 жовтня 1972, 63,3% за, явка 90,1%
Данія, Ірландія та Сполучене Королівство були прийняті як члени ЄС, приєднавшись 1 січня 1973 року.
Членство Сполученого Королівства в Європейських Спільнотах (1975)
— Референдум 1975 року, 5 червня 1975, 67,2% за, явка 64,0%
Консервативний уряд Едварда Гіта не проводив референдуму до того, як Сполучене Королівство приєдналося до Європейських Спільнот у 1973 році. Маніфест Лейбористської партії на загальних виборах 1974 року включав обіцянку провести референдум щодо членства (залишатися чи вийти) після перегляду умов. Відповідно, після перемоги лейбористів під керівництвом Гарольда Вільсона, був проведений референдум стосовно того, чи залишатися у Спільнотах після перегляду умов членства. Результат був на користь того, щоб залишитися.
Членство Гренландії в Європейських Спільнотах (1982)
— Референдум 1982 року, 23 лютого 1982, 53,0% проти
У 1973 році Гренландія приєдналася до Європейських спільнот як частина Данії. Однак після встановлення самоврядування та перемоги євроскептичної партії Сіумут на парламентських виборах у Гренландії 1979 року було погоджено проведення референдуму щодо членства, на якому виборці відхилили пропозицію залишатися частиною спільнот. Це призвело до того, що Гренландія узгодила умови свого відокремлення від ЄС, результатом чого став Гренландський договір, і Гренландія залишила спільноти у 1985 році.
Єдиний європейський акт У країнах ЄС було проведено два референдуми, щоб дозволити їм ратифікувати Єдиний європейський акт.
— , 26 лютого 1986, 56,2% за, явка 75,4% — референдум щодо схвалення , 26 травня 1987, 69,9% за, явка 44,1%
Маастрихтський договір
— , 18 травня 1989, 88,1% за, явка 81,0%
Перед початком переговорів щодо Маастрихтського договору Італія провела консультативний референдум, щоб надати Європейському парламенту народний мандат на розробку майбутньої Європейської Конституції. Після підписання договору три країни провели референдуми щодо його ратифікації.
— референдум щодо схвалення , 18 червня 1992, 69,1% за, явка 57,3% — , 20 вересня 1992, 51,0% за, явка 69,7% — , 2 червня 1992, 50,7% проти, явка 83,1%
У Данії перед ухваленням Маастрихтського договору було проведено два референдуми. Перший відхилив договір.
— , 18 травня 1993, 56,7% за, явка 86,5%
Після поразки договору на першому референдумі Данія провела переговори та отримала чотири винятки з частин договору: Економічний і монетарний союз, Громадянство Союзу, Юстиція та внутрішні справи, а також Спільна оборона. Другий референдум схвалив договір зі змінами та винятками.
Розширення ЄС 1995 року У 1994 році чотири країни та одна залежна територія провели референдуми щодо членства в ЄС, що призвело до розширення Європейського Союзу 1995 року.
— Референдум 1994 року, 12 червня 1994, 66,6% за, явка 82,3% — Референдум 1994 року, 16 жовтня 1994, 56,9% за, явка 70,8% — Референдум 1994 року, 13 листопада 1994, 52,3% за, явка 83,3% — Референдум 1994 року, 20 листопада 1994, 73,6% за, явка 49,1%
Аландські острови, напівавтономна залежна територія Фінляндії, також голосували за приєднання до Європейського Союзу. Позитивне голосування означало, що право ЄС також застосовуватиметься до Аландських островів.
— Референдум 1994 року, 28 листопада 1994, 52,2% проти, явка 89,0%
Вдруге норвезькі виборці відхилили пропозицію норвезького уряду щодо вступу до ЄС.
Австрія, Швеція та Фінляндія були прийняті як члени ЄС, приєднавшись 1 січня 1995 року.
Амстердамський договір (1998) Дві країни провели референдуми щодо ратифікації Амстердамського договору.
— референдум щодо схвалення , 22 травня 1998, 61,7% за, явка 56,2% — , 28 травня 1998, 55,1% за, явка 76,2%
Ніццький договір (2001)
— референдум щодо схвалення , 7 червня 2001, 53,9% проти, явка 34,8%
У 2001 році ірландські виборці відхилили Ніццький договір на так званому «першому референдумі щодо Ніцци».
— референдум щодо схвалення , 19 жовтня 2002, 62,9% за, явка 49,5%
На так званому «другому референдумі щодо Ніцци» у 2002 році в спеціальному документі було наголошено на заявах про те, що Ірландії не доведеться приєднуватися до спільної оборонної політики, та підтверджено право національного парламенту вирішувати питання про посилене співробітництво, що призвело до позитивного голосування.
Розширення ЄС 2004 року Розширення Європейського Союзу 2004 року охопило десять держав-кандидатів: вісім із Центральної та Східної Європи, а також середземноморські острови Мальта та Кіпр. У 2003 році референдуми щодо вступу до ЄС відбулися в усіх цих країнах, окрім Кіпру.
— Референдум 2003 року, 8 березня 2003, 53,6% за, явка 90,9% — Референдум 2003 року, 23 березня 2003, 89,6% за, явка 60,2% — Референдум 2003 року, 12 квітня 2003, 83,8% за, явка 45,6% — Референдум 2003 року, 10–11 травня 2003, 91,9% за, явка 63,4% — Референдум 2003 року, 16–17 травня 2003, 93,7% за, явка 52,1% — Референдум 2003 року, 7–8 червня 2003, 77,5% за, явка 58,9% — Референдум 2003 року, 13–14 червня 2003, 77,3% за, явка 55,2% — Референдум 2003 року, 14 вересня 2003, 66,8% за, явка 64,1% — Референдум 2003 року, 20 вересня 2003, 67,5% за, явка 71,5%
Оскільки результати були позитивними у всіх випадках, усі десять країн-кандидатів були прийняті як члени ЄС, приєднавшись 1 травня 2004 року.
Євро Данія та Велика Британія отримали винятки з Маастрихтського договору і не зобов'язані переходити на євро, якщо самі цього не захочуть; Швеція не отримала винятку, але свідомо не виконує вимоги для приєднання. З цього питання було проведено два референдуми, обидва з яких відхилили приєднання до єврозони.
— Референдум 2000 року, 28 вересня 2000, 53,2% проти, явка 87,6% — Референдум 2003 року, 14 вересня 2003, 55,9% проти, явка 82,6%
Європейська конституція (2005) Кілька держав-членів використали або мали намір використати референдуми для ратифікації Договору про запровадження Конституції для Європи (TCE).
— Референдум 2005 року, 20 лютого 2005, 81,8% за, явка 41,8% — Референдум 2005 року, 29 травня 2005, 54,7% проти, явка 69,4% — Референдум 2005 року, 1 червня 2005, 61,5% проти, явка 63,3% — Референдум 2005 року, 10 липня 2005, 56,5% за, явка 90,4%
Референдуми були заплановані, але не проведені у:
— Чехії — Данії — — Польщі — —
Лісабонська угода Лише одна держава-член, Ірландія, будучи зобов'язаною своєю конституцією, вирішувала питання про ратифікацію Лісабонського договору на референдумі.
— референдум щодо схвалення , 12 червня 2008, 53,2% проти, явка 53,1%
У 2008 році ірландські виборці відхилили Лісабонський договір.
— референдум щодо схвалення , 2 жовтня 2009, 67,1% за, явка 59,0%
Після першого голосування Ірландії щодо Лісабонського договору Європейська рада та Уряд Ірландії випустили окремі документи, які отримали назву «Ірландські гарантії». У них зазначалося, що інші країни-члени не використовуватимуть можливості Договору для зменшення кількості постійних комісарів на користь системи ротації з меншою кількістю комісарів, а також не загрожуватимуть військовому нейтралітету Ірландії та її правилам щодо абортів.Institute of European Affairs, (2009) Lisbon: The Irish Guarantees Explained, Dublin, Retrieved 28 June 2016Protocol on the Concerns of the Irish People on the Treaty of Lisbon,(2013) Official Journal of the European Union, n° L 60, pp. 131–139, Retrieved 28 June 2016 Отримавши ці запевнення, ірландці схвалили незмінений Лісабонський договір на другому референдумі.
Європейський фіскальний пакт (2012)
— референдум щодо схвалення , 31 травня 2012, 60,4% за, явка 50,5%
Розширення ЄС 2013 року
— Референдум 2012 року, 22 січня 2012, 66,7% за, явка 43,5%
Хорватія була прийнята як член ЄС, приєднавшись 1 липня 2013 року.
Заявка на членство Сан-Марино У Сан-Марино відбувся референдум щодо того, чи повинна країна подати заявку на вступ до Європейського Союзу як повноправна держава-член.
— Референдум 2013 року, 20 жовтня 2013, 50,3% за, явка 43,4% (кворум у 32% від зареєстрованих виборців, необхідний для визнання референдуму дійсним, не був досягнутий).
Єдиний патентний суд Єдиний патентний суд — це запропонований суд між кількома державами-членами ЄС, який, серед іншого, має бути створений для судових розглядів, пов'язаних із патентом Європейського Союзу.
— Референдум 2014 року, 25 травня 2014, 62,5% за, явка 55,9%
Грецький референдум щодо фінансової допомоги (2015)
— Референдум 2015 року, 5 липня 2015, 61,3% проти, явка 62,5%
Референдум щодо умов фінансової допомоги під час боргової кризи в Греції. Більшість виборців відкинула умови допомоги. Однак незабаром уряд погодився на фінансову допомогу з ще жорсткішими умовами, ніж ті, що були відхилені виборцями.
Данський референдум щодо винятків з договорів ЄС (2015)
— , 53,1% проти, явка 72,0%
Референдум був проведений для вирішення питання про перетворення винятку (opt-out) щодо участі у сфері юстиції та внутрішніх справ на право добровільної участі (opt-in): можливості для данців приймати рішення в кожному окремому випадку. Виборці відхилили цю пропозицію.
Нідерландський референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (2016)