«Батьки-засновники Європейського Союзу» — особи, які зробили значний внесок у створення Європейського Союзу в його сьогоднішньому виглядіПоль Ф. Смет і Матьє Ріквар: Les Pères de l'Europe: cinquante ans après, perspectives sur l'engagement européen.Г. Боссюа: Les fondateurs de l'Europe Unie.. Не існує офіційного списку «батьків» або єдиного критерію, що визначає їх такими.

Список У публікації за 2013 рік офіційний сайт Європейського Союзу подає імена 11 батьків-засновниківThe Founding Fathers of the EU (europa.eu):

+ Світлина Ім'я Держава ОписКонрад АденауерПерший канцлер ФРН, після війни намагався відновити добросусідські відносини із Францією. Зближення країн завершилося підписанням Єлисейського договору в 1963 роціМіністр закордонних справ Нідерландів, очолив голландську делегацію на Міжурядовій конференції зі спільного ринку та Євратому, яка підготувала Римський договір 1957 року. Підписання договору ознаменувало створення Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергіїЖозеф БешБагатолітній прем'єр-міністр Люксембургу, відіграв важливу роль у розвитку Бенілюксу та підготовці до Мессінської конференції (1955). Зустріч у Мессіні стала важливим кроком до підписання Римських договорів у 1957 роціАльчіде де ГасперіПерший прем'єр-міністр Італійської Республіки відіграв важливу роль у зближенні європейських держав та створенні Європейського співтовариства з вугілля та сталі та Ради ЄвропиВальтер ГальштайнНімецький правник, перший голова Європейської Комісії в 1958—1962 роках, відіграв помітну роль у створенні Європейського спільного ринкуСіко МансголтПереживши голод 1944—1945 років, він багато років був міністром сільського господарства Нідерландів, розробив основи Спільної сільськогосподарської політики. Її запроваджено 1962 рокуЖан МоннеФранцузький економіст, який разом із Робером Шуманом розробив Декларацію Шумана — пропозицію створити міжнародне франко-німецьке об'єднання для виробництва вугілля та сталі, відкрите для інших країн. Це стало основою для заснування Європейського співтовариства з вугілля та сталі (ЄВСВ). У 1952—1955 роках — перший голова Вищого органу ЄВСВ (пізніше цей орган об'єднано з Єврокомісією)Поль-Анрі СпаакПрем'єр-міністр Бельгії очолював Міжурядову конференцію зі спільного ринку та Євратому, яка підготувала Римський договір 1957 року. Підписання договору ознаменувало створення Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії.Альтьєро СпінелліІталійський федераліст, автор Маніфесту Вентотене (1941), що пропагував європейський і світовий федералізм. Їх описано як спосіб запобігання майбутнім війнам. У 1984 році розробив так званий «План Спінеллі» (офіційно — «Проєкт Договору про заснування Європейського Союзу») спрямований на глибше злиття держав на політичному рівні та перетворення Європи на наднаціональну федерацію. Хоча уряди держав-членів ЄЕС так і не ратифікували цей документ, він заклав основу для Маастрихтського (1992) та Лісабонського (2007) договорівВінстон ЧерчилльПрем'єр-міністр Великої Британії під час і після Другої світової війни. У промові 1946 року в Цюриху закликав до створення Сполучених Штатів Європи, щоб спільно розвивати демократію та унеможливити війни в Європі у майбутньому. Ініціатор створення Ради ЄвропиРобер ШуманМіністр закордонних справ Франції у 1948—1952 роках, Шуман разом з Жаном Монне розробив Декларацію Шумана — пропозицію створити міжнародне франко-німецьке об'єднання для виробництва вугілля та сталі, відкрите для інших країн. Це стало основою для заснування Європейської спільноти з вугілля та сталі, до якої ввійшли Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди та Франція. Після виходу на пенсію Європейський парламент присвоїв йому титул «Батька Європи»

Пропозиції та Римський договір Граф Ріхард Куденгофе-Калергі (1894—1972) опублікував маніфест пан'європа, який в 1923 році започаткував однойменний рух. На початку 1950-х років Робер Шуман (1886—1963), ґрунтуючись на плані Жана Моне (1888—1979), закликав до створення Європейської спільноти з вугілля та сталі у своїй «Декларації Шумана». Ж.Моне став першим головою Верховного Органу, Загальної асамблеї Європейського парламенту і став помітною фігурою в розвитку європейської інтеграції.Батьки-засновники: Європейці до Союзу

Все почалося з підписання Римського договору про створення Європейського економічного співтовариства. Хоч і не всі люди, які підписали договір, здобули популярність як «батьки-засновники», але до їх числа увійшов Поль-Анрі Спаак (1899—1972), який працював над договором, а також над створенням союзу Бенілюкс, згодом став першим головою Парламентської асамблеї Європейського парламенту. Іншими батьками-засновниками, які підписали договір, були Конрад Аденауер (1876—1967) з Німеччини та Жозеф Беш (1887—1975) з Люксембургу.Дюмон, Патрік і Хірш, Маріо (2003). «Люксембург». Європейський журнал політичних досліджень 42 (7-8): 1021. DOI:10.1111/j.0304-4130.2003.00129.x

Інші Крім того, батьками-засновниками також вважаються: Вінстон Черчілль (1874—1965), який виступив з промовою в Цюриху в 1946 році, де він закликав до створення Сполучених Штатів Європи, починаючи зі створення Ради Європи (була створена кілька років потому). Альчіде де Гаспері (1881—1954), який був італійським прем'єр-міністром, а також міністром закордонних справ в момент створення ЄСВС, згодом став другим головою Європейського парламенту; Жак Делор (нар. 1925), який був успішним головою Європейської комісії в 1980-х і 1990-х роках; Сіккім Мансхольт (1908—1995), голландський міністр і голова Європейської комісії; Лоренцо Наталі; Маріу Соареш (нар. 1924), що був португальським прем'єр-міністром під час правління якого Португалія вступила в ЄС; Альтьєро Спінеллі (1907—1986), активний учасник італійського опору і Європейського руху федералів, який став знаним ЧЄП і Єврокомісаром, а також П'єр Вернер (1913—2002) — прем'єр-міністр Люксембургу.Європейський Аудіо Візуальний Сервіс — Батьки-засновники

Див. також Історія Європейського Союзу Список голів Європейської комісії Голова Європарламенту

Примітки