Петро Тишкевич (1571, Берестя — 1631) — державний діяч Великого князівства Литовського, представник магнатського роду Тишкевичів, шляхтич гербу «Леліва», граф у Логойську та в Бердичеві.
Життєпис Після смерті князя Щенсного Головчинського був каштеляном мінським від 28 липня 1611 р. до 1618 р. і воєводою мінським з 6 вересня 1618 р. до 1631 р., старостою мінським.
Жертвував кошти на будівництво костелу і монастиря домініканців міста Мінську. У 1615 р. придбав площу на розі Високого Ринку та перехрестя вулиць Валоцької та майбутньої Домініканської і почав споруджувати кам'яний костел і двоповерховий монастир при ньому. 26 січня 1617 р. підтвердив права татар-мусульман на мечеть і виділену під неї земельну ділянку.
Родина Він був сином Тишкевича Юрія Васильовича та Теодори Григорівни Волович. Його брати — Фрідріх, Мартин, Ян Остафій (Ян Остап), Олександр, Єжи та Василь.
Був він одружений з княжною Регіною Головчинською (†1640 р.) донькою каштеляна мінського князя Щенсного Головчинського (?-†1610 р.) й Гальши Ходкевич. Їх діти: Казимир Тишкевич (†1652 р.) підстолій великий литовський (у 1633 р.), стольник великий литовський (у 1638 р.), крайчий великий литовський (у 1642 р.), підчаший великий литовський (у 1644 р.); Варвара Тишкевич дружина Діновея; МаринаNiesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … '' — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 3. (Маріанна) Тишкевич дружина воєводи смоленського Адама Матвія Саковича; Софія Тишкевич, 1-й чоловік її Олександр Калецький, 2-й її чоловік був стольник полоцький князь Федір Друцький-Горський; Дорота Тишкевич померла ще у дитинстві; Христина Тишкевич, 1-й чоловік якої був князь Ян ЖижемськийTYSZKIEWICZOWIE — № B5. Krystyna; ×1 Jan ks. Żyżemski, stolnik miński , а 2-й чоловік — Горський; Катарина Тишкевич, дружина маршалка великого литовського Кшиштофа Завиши Кезгайла.
Після смерті Петра Тишкевича його вдова Регіна вдруге вийшла заміж за воєводу мстиславльського і вітебського Кшиштофа Кишку (бл. *1590-†1646 рр.).
Див. також Список мінських каштелянів
Примітки
Джерела — Т. 2. Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879–1908. Niesiecki K. Herbarz Polski / wyd. J.N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839–1846.
Посилання TYSZKIEWICZOWIE