«Арбатська» () — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Площа Революції» і «Смоленська».
Відкрита 5 квітня 1953 у складі черги «Площа Революції» — «Київська». Станція має статус виявленого об'єкта культурної спадщини. Назву отримала по вулиці Арбат, як і однойменна станція Філівської лінії.
Технічна характеристика
Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 41 м).
Колійний розвиток Станція без колійного розвитку.
Вестибюлі й пересадки В 1980-х роках вестибюль було вбудовано в нову будівлю Генерального штабу Міністерства оборони СРСР (пізніше — Міністерства оборони РФ). В 1986 споруджено перехід з центру залу на станцію «Боровицька».
Станція входить до складу найбільшого в Москві пересадного вузла і має переходи на станції: «Бібліотека імені Леніна» Сокольницької лінії, «Олександрівський сад» Філівської лінії і «Боровицька» Серпуховсько-Тимірязєвської лінії. Пересадка на Сокольницьку і Філівську лінії здійснюється через ескалаторний нахил в східному торці вестибюля (також звідти можна вийти в місто до Олександрівського саду і Мохової вулиці). У 1986 в центрі залу споруджені сходи, використовувані для переходу на Серпуховсько-Тимірязівську лінію. Далі розташований місток над коліями у бік «Щолківської», потім — перехід і міжповерхових ескалатор вгору виводить у північний торець «Боровицької».
Пересадки До метростанцій:
Автобуси: 144, м1, м2, м3, м6, м27, н2, н11
Оздоблення
Вестибюль складається з двох прямокутних залів — касового і ескалаторного. Склепіння ескалаторного залу спирається на чотири взаємно пересічні параболічні арки. На стіні навпроти ескалаторної арки спочатку був встановлений портрет І. В. Сталіна, виконаний Г. І. Опришко в техніці флорентійської мозаїки з використанням яшми і порфіру ISSN 1726-3050.. У 1955 році мозаїка була розібрана за рішенням Радянського уряду.
Внутрішнє оздоблення станції відноситься до стилю «московського бароко», сформованого в результаті синтезу російської архітектури XVII століття з елементами ордерних композицій. Розташування станції в безпосередній близькості до Кремля визначило характер її архітектури в стилі російського зодчества. Архітектори застосували прийом переплетення параболічних арок, які перекинуті поперек станції і несуть на собі всю тяжкість склепінь з малими арками.
Центральний зал має величезну протяжність, і в ньому відсутня замкнута перспектива. Пілони оброблені внизу червоним мармуром «саліеті» і прикрашені виконаними з кераміки букетами квітів. Підлога викладена сірим, червоним і чорним гранітом у вигляді килимового малюнка. Колійні стіни облицьовані глазурованою керамічною плиткою, білою вгорі і чорною внизу. Станційний зал освітлюється підвісними двома рядами люстр у позолоченій бронзовій оправі, декорованих орнаментом. Стіни підхідних коридорів облицьовані сірувато-білим плямистим мармуром з цоколем з червоного мармуру. Біля кожного пілона з боку бічного залу і з боку центрального залу знаходяться лавки.
Ресурси Інтернету
Арбатська на www.metro.ru Арбатська на news.metro.ru Історія станції «Арбатська» «Арбатська» на сайті програми «Подземка» (Радио801) «Арбатська» на KartaMetro.info Міський транспорт, виходи в місто і схема станції на супутниковій мапи Москви.
Примітки
Попередня станція Лінія Наступна станція Арбатсько-Покровська лінія