Моско́вський метрополіте́н ім. В. І. Лєніна () — система ліній метрополітену у Москві.
Історія Московський метрополітен відкритий 15 травня 1935 року, проте його історія починається ще з 1870-х років XIX століття. Тоді вперше було запропоновано створити позавуличний транспорт, але надалі пропозицій справи так і не дійшли.
15 травня 1902 року інженер Петро Балінський та його співавтор Євген Кнорре надали на ім'я московського генерал-губернатора доповідну записку, якій було запропоновано створити у Москві «міську залізницю великої швидкості позавуличного руху». До цього були ще інші проєкти, але в цей час у авторів вперше була нагода широко представити свій проєкт та досягти обговорення його у міській Думі. Незважаючи на такий успіх, після бурхливих обговорень проєкту у міській Думі, була ухвалена невтішна резолюція: «Господам Кнорре і Балінському в їх посяганнях відмовити…».
Чимало станціям метрополітену змінювались їхні назви, деяким — декілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. 6 вересня 1947 року метрополітен нагороджений орденом Леніна «за зразкову організацію роботи з перевезення населення та успішне освоєння нової техніки», а 1985 року метрополітену нагороджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». З 1992 року транспортна система переважно іменується стисло — Московський метрополітен.
Короткий опис мережі Система включає 16 ліній, загальна протяжність — 449 км, на яких розташовані 258 станцій. 31 грудня 2020 року відкрита станція «Електрозаводська». Ще дві станцій ВКЛ («Народне ополчення» та «Мньовники») відкриті 1 квітня 2021 року. 7 грудня 2021 року відкриті ще 10 станцій Великої кільцевої лінії від «Мньовников» до «Каховської». Велика кільцева лінія — найдовша лінія Московського метрополітену, якою здійснюється круговий рух та існує вилкове відгалуження від станції «Хорошівська» до «Ділового центру», яке в перспективі перетвориться на перегін «Шелепіха» — «Діловий центр» Рублево-Архангельської лінії, що будується, і службову сполучну лініїю «Хорошівська» — «Шелепіха» у зв'язку з чим буде тимчасово закрито, терміни не називаються, є найбільшим у світі реалізованим проєктом у метробудівній галузі, після відкриття стала найдовшою кільцевою лінією метро у світі, випередивши за цим показником лінію № 10 Пекінського метрополітену завдовжки 57,1 км, на якій розташовано 31 станція, відкриття останніх 9 станцій ВКЛ, розташованих на північній та південно-східній ділянках, відбулося 1 березня 2023 року. На п'яти станціях лінії тестується технологія 5G.
На схемах метрополітену позначається бірюзовим кольором та номером Велика кільцева лінія для основного маршруту та Велика кільцева лінія — від «Савєловської» до «Ділового центру».
На лінії передбачається використовувати системи автоведення. У планах влади Москви відкрити до 2025 року 30 нових станцій. Сюди входять відкриття Комунарської лінії, а також початок робіт Бірюльовскої та Рублево-Архангельської ліній.
До складу метрополітену входить монорейкова лінія. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 9,538 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 рік), у середній календарний день — 7,82 млн поїздок. Усім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером. Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської, Некрасовської та Солнцевської.
Велика частина ліній і станцій підземні, проте є й винятки. Так, Філівська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» та «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 пролягає на поверхні, єдині підземні станції на ній — «Вулиця Старокачаловська» та «Лісопаркова». Наземні ділянки також існують на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» та частина перегону «Текстильщики» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайловська» й «Кунцевска» та частина перегонів, що прилучаються до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Філівської лінії, є метромости через річку Яуза на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» та «Сокольниками»), на Замоскворіцькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), та найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйові гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2001 рік перебував на реконструкції).
Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється ескалаторами й сходовими маршами. Ескалатори переважно однопролітні, три- або чотириниткові. На станціях Бутовської лінії, «Строгіно», «Кунцевська», «Слов'янський бульвар» побудовані ліфти для осіб з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуф'єво» й «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.
Чимало старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, тож станції почали будувати з підземними вестибюлями, найчастіше суміщеними з підземними пішохідними переходами.
У Московському метрополітені експлуатується рухомий склад трьох поколінь, й наразі триває активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили термін експлуатації, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно закуповуються новий рухомий склад.
Лінії метрополітену Назва лінії № / колір Російською Введення в експлуатацію Довжина Кількість станцій Сокольницька 1935 44,1 км26 Замоскворіцька 193842,9 км24 Арбатсько-Покровська 193845,5 км22 Філівська 195814,9 км13 Кільцева 195019,4 км12 Калузько-Ризька 195837,8 км24 Тагансько-Краснопресненська 196642 км23 Калінінсько-Солнцевська 197927 км19 Серпуховсько-Тимірязєвська 198341,2 км25 Люблінсько-Дмитровська 199538,3 км26 Велика кільцева 201870 км31 Бутовська 200310,0 км7 Московське центральне кільце 201654,0 км31 Некрасовська 201919,6 км8 Троїцька 202443,0 км17 Всього:476,1 км265
Електродепо Діючі електродепо Дата відкриття Лінії Вагони Координати ТЧ-1 «Північне» 26 квітня 1935 Сокольницька 81-717/714, 81-717.5М/714.5М, 81-717.5А/714.5А ТЧ-2 «Сокіл» 10 вересня 1938 Замоскворіцька лінія 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2, 81-717.5М/714.5МВагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году ТЧ-3 «Ізмайлово» 14 січня 1950 Арбатсько-Покровська 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4. ТЧ-4 «Красна Пресня» 1 квітня 1954 Кільцева 81-740.4/741.4 ТЧ-5 «Калузьке» 13 жовтня 1962 Калузько-Ризька 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2 ТЧ-6 «Планерне» 28 грудня 1975 Тагансько-Краснопресненська 81-765/766/767, Еж3/Ем-508Т ТЧ-7 «Замоскворіцьке» 10 липня 1969 Замоскворіцька81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М ТЧ-8 «Варшавське» 4 листопада 1983 Серпуховсько-Тимірязєвська Бутовська 81-740/741, 81-740А/741А, 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4, 81-760/761 ТЧ-9 «Філі» 01 січня 1962 Філівська81-765.2/766.2/767.2 ТЧ-10 Свіблово 30 вересня 1978 Калузько-Ризька81-717.5/714.5, 81-717.5M/714.5M, 81-765/766/767, 81-765.3/766.3/767.3 ТЧ-11 Вихіно 31 грудня 1966 Тагансько-Краснопресненська81-765/766/767 ТЧ-12 Новогіреєво 30 грудня 1979 Калінінська81-760/761 ТЧ-13 Черкізово 24 червня 1990 Сокольницька 81-717.5М/714.5М, 81-765.4/766.4/767.4 ТЧ-14 Владикіно 01 березня 1991 Серпуховсько-Тимірязєвська 81-760/761 ТЧ-15 Печатники 28 грудня 1995 Люблінсько-Дмитрівська 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М, 81-717.6/714.6 ТЧ-16 Митіно 24 грудня 2016 Арбатсько-Покровська 81-740.1/741.1 ТЧ-17 Братєєво15 січня 2014 Замоскворіцька81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М з депо Сокіл и Замоскворіцьке ТЧ-18 Солнцево30 серпня 2018 Солнцевська81-760/761, 765.3/766.3/767.3, 765.4/766.4/767.4ТЧ-19 Лихобори11 червня 2018 Люблінсько-Дмитрівська81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5МТЧ-20 Рудньово3 червня 2019 Некрасовська765.4/766.4/767.4, 81-765/766/767ТЧ-21 Нижньогородське20 лютого 2023 Велика кільцева Крім того, заплановано введення в експлуатацію електродепо «Південне» («Братєєво-2») біля електродепо ТЧ-17 «Братєєво», для Замоскворіцької лінії.
Галерея
Див. також Серія терактів у московському метро (2010)
Примітки
Посилання