Бучацька василіянська гімназія — колишній греко-католицький навчальний заклад у місті Бучачі. Єдина гімназія греко-католицького спрямування, що існувала до поділів Польщі.

Відомості Діяла у приміщенні комплексу Бучацького монастиря. Відкрита на базі теологічної школи (яка, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінаріїСтоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.) з руською (народною) мовою навчання при Бучацькому монастирі (перед відкриттям гімназії працювали 6 вчителівЗалеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // ).

Заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754 р., на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи»Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — T. 1. — S. 145–146. , ] чи «публічні школи латинські»Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 114.

Василь МаркусьМаркусь В. Шкільництво на Україні //  — Т. 10. — С. 3858., деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (Collegium Buczackie)Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 116. .

Спочатку навчали вісім учителів, з них один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії; інші викладали інфіму, граматику, синтаксу, поетику й риторику; ще кілька — інші предмети.

Кількість учнів у шкільному році 1769/1770 — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятися в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).

Вік учнів — від 8 до 26 років; оскільки рівень викладання був добрим, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 р. дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того рокуСтоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 94..

1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором і префектом шкіл Бучача, бр. Германа Вергановського — директором конвікту, вчителем німецької мови.Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини //

У 1784 р. після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир втратив учителів, а гімназію та вищі філософські курси закрили. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школуЇї іноді називають «головною нормальною школою»..

1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалося 43.Gymnazjun w Buczaczu // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1855. — № 20 (19 maja). — S. 80. 1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії. У 1860Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 818. чи 1870Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 132. р. гімназія стала нижчою з 4-ма класами. Кількість учнів у шкільному році 1878/1879 — 182.

Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави вели ще до 1882 року.Barącz S. Pamiątki buczackie … — S. 150.

Перестала діяти 15 липня 1893 р.о. Назарко І. Марійські дружини в Бучачі //

Відомі люди

Префекти (директори) Іпполит Вонсовський, Діонізій Йодейко, Мелетій Гедройц,так у джерелі Порфирій Важинський, Никанор Липинський, Партеній Терлецький, Теодозій Шуйський, Софрон Гродзинський, Мелетій Луцький, Теодозій Старкевич, Ісидор Роговський, Атанасій Фальковський, Олександр Журавський, Михайло Шелепін, Доротей Михальський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антон Лотоцький, Іван Дамаскин Радецький, Еміліян Коссак (зокрема, у 1839 р.  — S. 423. ), Аркадій Барусевич, Юстин Іневич, Яків Загайський, Іриней Яворський.Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.

Викладачі

о. Ієроним Нерезій о. Порфирій Важинський о. Модест Гнатевич о. Теофан ГолдаєвичПричинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 762. Іларіон Грабович о. Олександр Журавський Варлаам Компаневич ЧСВВ о. Августин Славинський о. Герман Вергановський (Верхановський). </div>

Учні

Антоневич-Болоз МиколайHahn W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 139–140; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. Баб'як Григорій Бажанський Порфирій Бельовський Август Білінський ЛеонГуцал П., Ханас В. Білінський Леон // Білянський Петро Галущинські Михайло, Іван, Микола та Теодосій ТитНаталя з Галущинських. Язловець // Гнатюк Володимир Голубович ІванАрсенич П. Голубович Іван // о. Гушалевич Іван Копач Іван Коссак Михайло Коссак Михайло, автор Василіянського шематизму за 1867 р. о. Крушельницький Амвросій Левицький ОстапХома В. Левицький Остап Михайлович // Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 263. — ISBN 966-7255-01-8. о. Лепкий Сильвестр Лям ЯнДуда І., Ткачов С., Ханас В. Лям Ян // Маринович Микола Могильницький Антін Прохаска Антоній П'юрко Теодор Савчинський ЗиґмунтFras Z. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1994. — t. XXXIV/2, zeszyt 145. — S. 290–294. Сіменович ВолодимирГоловин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Сіменович Володимир Львович / Модест СосенкоДуда І., Пиндус Б. Сосенко Модест Данилович // Уєйський Корнель Устиянович Корнило Фещак Яким (з відзнакоюо. Назарко І. Лицар в чернечій рясі // ) Шашкевич ГригорійКметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631. Шухевич ОсипПроф. д-р Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Щепковський Каспер </div>

Примітки

Джерела

Гимназія в Бучачи // Дѣло. — 1.01.1890. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с.: іл. — ISBN 966-7086-24-0. Barącz S. Pamiątki buczackie . — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.