Святослав Васильович Максимчук (нар. 9 березня 1936, с. Ремель Рівненського району Рівненської області) — український актор театру та кіно, педагог. Актор Львівського драматичного театру імені Марії Заньковецької (з 1964 року). Народний артист України (2000).

Життєпис Народився 9 березня 1936 року в селі Ремель (нині Рівненський район Рівненської області).

У 1959 році закінчив акторське відділення Харківського театрального інституту (курс Д. Антоновича). Працював у театрах Харківської області (1959—1960 рр.), у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка і водночас на кафедрі сценічної мови Харківського театрального інституту (1960—1964 рр.); з 1964 року — у Національному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (Львів), із 2000 за сумісництвом викладає на кафедрі театрознавства й акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка.

Акторсько-декламаторську діяльність розпочав у 1966 році — з участі в конкурсі до 110-річчя І. Франка (за читання поеми «Похорон » став одним із переможців).

З 1989 року — ініціатор та ведучий «Заньківчанських вечорів» у Львові — своєрідних творчих звітів визначних особистостей.

З липня 2023 року — член НСПУ.

Творчість

Ролі в театрі Зіграв понад 100 ролей, зокрема:  — «Моє слово» Василя Стефаника; реж. Сергій Данченко «Шельменко-денщик» за п'єсою Григорія Квітка-Основ'яненко — Скворцов «Маруся Богуславка» за романом Михайла Старицького — Сохрон Мальований «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького — Горнов «Гріх і покаяння» Івана Карпенка-Карого — Никодим «Суєта» Івана Карпенка-Карого — Демид, Михайло «Сестри Річинські» Б. Антківа за романом Ірини Вільде — Доктор Безбородько «Сторінка щоденника» Олександра Корнійчука — Леонід Край «Сині роси» Миколи Зарудний — Клим Островий

Аудіоальбоми

Особливу популярність здобув як майстер художнього читання: унікальна пам'ять, тонке відчуття стилю письменника, глибоке пройняття психологією твору. У доробку — понад 40 аудіоальбомів, половина з них — у серії «Українська класика від Святослава Максимчука». «Фонохрестоматія з української літератури для 8–9 класів середніх шкіл» (1979—1980 рр.) «Моя Шевченкіана» (1999, Монреалі (Канада)) «Мій Шевченко» (110 творів) — (2014, Львів) «Франкові поеми „Похорон“, „Мойсей“, „Іван Вишенський“, „Лис Микита“, поезії зі збірок „Зів'яле листя“, „Semper tiro“ та ін.» «Франкіяна Святослава Максимчука» «Енеїда» (перші три частини) І. Котляревського

У репертуарі художніх читань Максимчука також твори Г. Сковороди, М. Шашкевича, С. Руданського, В. Самійленка, В. Стефаника, Леся Мартовича, О. Маковея, В. Короліва-Старого, Є. Маланюка, Василя Барки, О. Гончара, Д. Павличка, Л. Костенко, І. Світличного, В. Симоненка, І. Драча, В. Лучука, В. Шевчука, Р. Третякова, Р. Лубківського, Ігоря Павлюка.

Фільмографія «Похорон», «Мойсей» (І. Франко) «На полі крові» (Леся Українка) «Галілей» (Є. Плужник)  — «На полі крові. Aceldama»

Бібліографія Мозаїка спогадів (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2021).

Нагороди 2011 — Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана РуданськогоЛеонід КУЦИЙ Визначено лауреата літературно-мистецької премії імені С. Руданського [Текст]: [ним став народний артист України Святослав Максимчук] // Літературна Україна. — 2011. — 29 грудня. — С. 13 : іл.

Примітки

Джерела

Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с. Шалата М. Й. Максимчук Святослав Васильович // Шевчук В. Емоціо та раціо в інтерпретації… Святослава Максимчука // Наук. світ. 2000. № 1. Вдовиченко Г. Святослав Максимчук: «Чом працювать на власній ниві — стид?» // Високий Замок. 2000, 20 грудня Чорнопиский М. Півстоліття в театрі красного мовлення // Літературна Україна. 2010, 14 січень. Теленчі О. «Я ніколи не зрадив слово…» // За вільну Україну. 2011, 29 грудня Горак Я. Огонь в одежі слова: Нарис про Франкіану Святослава Максимчука. Львів: Апріорі, 2016. — 224 с. : іл. — ISBN 978-617-629-286-9 Ремель. Трагедія на світанку: історичний нарис / автор ідеї та куратор проєкту Святослав Максимчук [вид. 2-е, випр. і доповн.]. — Львів: СПОЛОМ, 2020. — 220 с.: іл. Барабаш (Челецька) М. Ламаючи стереотипи: новий авторський проект із художнього читання // Слово Просвіти: Всеукраїнський культурологічний тижневик. — Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2016/03/10/lamayuchi-stereotipi-novij-avtorskij-proekt-iz-xudozhnogo-chitannya/ Барабаш (Челецька) М. Все починається від Адама: Святослав Максимчук інсценізував «Байки світовії» Степана Руданського // Високий Замок. — 2016. — 5 квітня (вівторок). — С. 12. Барабаш (Челецька) М. Книжка, яка промовляє акторським голосом: Яким Горак представив «Огонь в одежі слова. Нарис про франкіану Святослава Максимчука». — Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/knyzhka-yaka-promovlyaye-aktorskym-golosom

Посилання