Наталя Михайлівна Богомолець, у шлюбі Богомолець-Лазурська (* 9 листопада 1880, село Лихачів Козелецького повіту Чернігівської губернії, нині Ніжинського (раніше Носівського) району Чернігівської області —† 1958, Київ) — українська акторка, історикиня українського театру.

Життєпис та науковий доробок Наталя Богомолець народилась 9 листопада 1880 року в селі Лихачів Козелецького повіту Чернігівської губерніїДержавний музей театрального, музичного та кіномистецтва України (ДМТМК України). — Ф. Н. Лазурської. — № 2912., нині Ніжинського району Чернігівської області, в сім'ї дворянина Михайла Михайловича Богомольця, який був дядьком видатного українського фізіолога, академіка О. Богомольця.

У 1890-х роках родина жила в Кишиневі, де батько працював на посаді керівника акцизними зборами Бессарабської губернії. У 1894—1898 роках Наталя навчалася в кишинівській гімназії.

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. грала у виставах М. Садовського разом з М. Заньковецькою.

На початку ХХ ст. навчалась на історико-філологічному факультеті Одеських вищих жіночих курсів, брала участь у роботі історико-літературного гуртка.

1908 року одружилася з приват-доцентом Імператорського Новоросійського університету В. Ф. Лазурським.

В одеській пресі публікувала біографічні нариси про діячів українського театру, популяризувала його діяльність. 1917 року разом з чоловіком організувала у Козельці, а потім в Одесі, Українське мистецьке товариство ім. М. Заньковецької.

На шпальтах газет «Одесский листок» та «Молода Украйна» виступала за розвиток української культури, зокрема театру.

На початку 1940-х опублікувала замітку про історію Одеси.

Після смерті чоловіка у 1947 році переїхала до сина в Київ, однак щороку навідувалася до Одеси.

Її головним внеском в історичну біографістику є нарис життя та творчості Марії Заньковецької, який, попри лаконічність, вважається найбільш достовірним, адже був схвалений самою акторкою. До того ж вона консультувала І. Дуриліна, автора великої монографії про М. Заньковецьку. Написала спогади про С. Дуриліна та Марка Кропивницького.

Померла в Києві у 1958 році. Похована на Байковому кладовищі.

Див. також Родина Лазурських Богомольці

Праці Богомолець-Лазурська Н. М. Життя Марії Заньковецької. — К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. — 66 с. Лазурська Н. З моїх зустрічей // Спогади про Марка Кропивницького. — К., 1990. — С. 133—136. Лазурська Н. Творець народного театру // Вінок спогадів про М. К. Заньковецьку. — К., 1950. — С. 162—173.

Примітки

Література Відома «невидимка» з Лихачева — Наталія Лазурська / Микола Шевела // Літературний Чернігів. — 2018. — № 1 (81), січ.-берез. 2018. — С. 146—151 : фот. — Бібліогр.: с. 151. Посилання Спогади про Марка Кропивницького. — К., 1990. — С. 211. Володимир і Наталя Лазурські: союз Каліопи та Мельпомени задля розвитку української культури // Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр.: Монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. — Одеса: ТЕС, 2011—586 с.