Пеетер Ярвелайд (, 28 листопада 1957) — естонський історик і правознавець, професор Талліннського університету. Розробив семіотичний особистісно-орієнтований напрям в історичному дослідженні. Автор численних статей з європейської та естонської історії права та освіти, опублікованих на естонською, англійською, німецькою, французькою, російською, латиською, фінською, литовською та шведською мовах. З 2006 року фокус його досліджень був зосереджений на історії міжнародних відносин у XX столітті. З 2012 року предметом його вивчення стали німецькі дипломатичні місії, особлива увага приділяється німецькому дипломатичному представництву в Таллінні.
Біографія
Пеетер Ярвелайд народився в Таллінні в родині військового. В 1981 році закінчив Тартуський університет. У 1990 році в Всесоюзному юридичному заочному інституті захистив дисертацію на тему «Історія викладання юридичних наук в Тартуському університеті до реформи 1889», ставши доктором юридичних наук. У 1981 році Ярвелайд стає викладачем юридичного факультету Тартуського університету. З 1992 року є професором кафедри історії естонського права. У 1997 році отримав стипендії Фонду Олександра фон Гумбольдта, які дозволили йому в 1998—2000 і 2012 роках проводити науково-дослідну роботу в Інституті європейської історії права товариства Макса Планк а і в інших великих німецьких академічних центрах. У 2000 році перейшов на роботу до Академії Nord, яка в 2010 році була перетворена в Юридичний інститут Талліннського університету, де займає посаду професора права. У 1997—2000 роках був радником при Міністерстві юстиції, в 2003—2005 роках виконував обов'язки ректора Естонської Академії внутрішньої оборони, в 2006—2007 роках був виконуючим обов'язки ректора Естонської морської академії.
Нагороди У 2003 році Пеетер Ярвелайд був нагороджений орденом I ступеня «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».
Вибрані публікації Методологические возможности историко-правового знания в юридической теории (анализ историческово материала Тартусково университета) Методология права: общие проблемы и отраслевые особенности. Тарту, 1988. (Tartu Ülikooli toimetised ; 806 / Õigusteaduslikke töid; / Studia iuridica: historia et theoria ; 1). c. 121—142 Из истории юридическото образования в Эстонии в XVII—XIX вв. /[ответственные редакторы И. Н. Грязин, П. М. Ярвелайд]. Тарту: [Тартуский университет], 1989, 195 c. Теоретические проблемы юридической практики / [ответственные редакторы И. Н. Грязин, П. М. Ярвелайд]. Тарту: [Tartu Ülikool],1990, 139 c. Strafrechtslehre an der Universität Tartu von 1802 bis 1820. Kriminaalteaduslikke uurimusi Tartu Ülikoolis. Tartu, 1989. (Tartu Ülikooli toimetised ; 861/Õigusteaduslikke töid; ). c. 19-25 Комлектация преподавательского состава юридического факултета Тартуского университета в первые десятилетия XIX века. Из истории юридического образования в Эстонии в XVII—XIX веках. Тарту, 1989. (Tartu Ülikooli toimetised ; 868 / Studia juridica: historia et theoria ; 4 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 96-118 Преподавание юридических дисциплин как вид юридической практики (анализ исторического материала Тартуского Университета). Историческое в теории права. Тарту, 1989. (Tartu Riikliku Ülikooli toimetused ; 850 / Studia juridica: historia et theoria ; 3 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 112—123 Роль правотворчества в активизации правовой науки: история и современность (анализ исторического материала Тартуского Университета). Õigusriik. 1 : õigusloomingu probleemid. Tartu, 1989. c. 40-46. On activizing influence of legal creation on jurisprudence: history and today (example of Tartu University). pp. 45–46 История преподавания юридических дисциплин в Тартуском университете за период с основания университета (1632) до его реформы (1889): автореферат … кандидата юридических наук. Москва: [Всесоюзный юридический заочный институт], 1990, 14, с. Ильмар Таммело (1917—1982)Внетеоретические формы отражения права. Tartu, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 914 / Studia iuridica ; 5 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 111—127 Комплектация преподавательского состава юридических факультетов в условиях негативного социального заказа (анализ исторического материала Тартуского университета 1865—1889 гг.).Теоретические проблемы юридической практики. Тарту, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 909 / Studia iuridica ; 6 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 83-92 Преподавание международного права в Тартуском университете в 1920—1940 гг. как важный фактор подготовки дипломатического корпуса Эстонской Республики (к постановке проблемы). Теоретические проблемы юридической практики. Тарту, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 909 / Studia iuridica ; 6 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 106—112 (соавтор: Тыну Пыдер)* Слово о воспитаннике Тартуского Университета Василии Ивановче Синайском Внетеоретические формы отражения права. Tartu, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised; 914 / Studia iuridica ; 5 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 136—140 Теоретические проблемы комплектации преподавательского состава в университетах: история и современность (анализ исторического материала Тартуского университета 1632—1710). Теоретические проблемы юридической практики. Тарту, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 909 / Studia iuridica ; 6 / Õigusteaduslikke töid; ). c. 63-73 75 лет со дня рождения Ильмара Таммело. Юрист Эстонии (1992) но. 1, с. 48-50 90 лет со дня рождения Лео Лесмента (1902—1986 гг.) Юрист Эстонии (1992) но. 2, с. 164—166 100 лет со дня рождения Мярта Нурка (1892—1948 гг.)Юрист Эстонии (1992) но. 5, с. 374—375 360 лет юридическому факультету Тартуского Университета. Юрист Эстонии (1992) но. 1, с. 51-57 ; но. 2, с. 167—172 ; но. 3/4, с. 250—260 ; но. 5, с. 369—373 ; но. 6, с. 438—449 Встреча историков права Центральной Европы в Венгрии. Юрист Эстонии (1992) но. 6, с. 431 Ильмар Аренс — 80. Юрист Эстонии (1992) но. 6, с. 432—434 К 190-летию со дня рождения Фридриха Георга фон Бунге (1802—1897 гг.)Юрист Эстонии (1992) но. 2, с. 160—164 Юридический факультет Тартуского Университета в 1992 г. : начало новой эпохи? Юрист Эстонии (1992) но. 5, с. 377—378 Очерки истории финского права Юрист Эстонии (1992) но. 3/4, с. 224—225 Raamaturvustus: Suomen oikeushistorian pääpiirteet: sukuvallasta moderniin oikeuteen / toim. Pia Letto-Vanamo. Jyväskylä, (соавтор:: Яан Эрельт) Стремление уловить парадигму европейского права Юрист Эстонии (1992) но. 6, с. 427—430 Kolme Euroopa õiguse ajalugu käsitleva raamatu retsensioonid. (Соавтор: Марью Лутс) On the correlation of the legislative and executive power in the Republic of Estonia (1918—1940) Theorie und Institutionsystem der Gewaltentrennung in Europa. Budapest. (Studies on public administration and law ; 4), pp. 139–148 (1993). Die historische Rechtsschule Russlands und Professor Neumann. Must, A. (Ed.). Steinbrücke (S. 199−218). Tartu: Ajaloosihtasutus Kleio (1998). Die historische Rechtsschule Rußlands in Dorpat und Professor Neumann. Steinbrücke. Estnische Historische Zeitschrift, S. 199—218. (1998). Von Göttingen nach Dorpat: Johann Philipp Gustav Ewers (1779—1830). Jahrbuch des baltischen Deutschtums, Band XLVII 2000 (S. 20 — 25). Lüneburg (2000). The development of the Estonian legal system. Reform of the legal system of the Republic of Estonia, 1992—1999. Zeitschrift für europäisches Privatrecht, 4, S. 873—877. (2000). Estonian legal culture on the threshold to the 21st century. International Journal of Legal Information, 1, S. 75 — 83. (2001). Enlargement of the European Union in the 21-st century — either integration or moving on parallel ways? In: Evaluation of legislation: proceedings of the fourth congress of the European Association of Legislation (EAL): Evaluation of legislation, in Warsaw (Poland), 15th-16th 2000. Baden-Baden: European Association of Legislation ; Deutsche Gesellschaft für Gesetzgebung, 2002, pp. 156–169. (2002). Die Zeit zwischen den Weltkriegen: westliche Vorbilder für die innere Organisation der neuen Staaten? Die baltischen Staaten im Schnittpunkt der Entwicklungen: Vergangenheit und Gegenwart, S. 133—140. Basel: Schwabe Verlag. (2002). Rolle der Rechtsgeschichte bei der Wiederherstellung der Souveränität der baltischen Staaten in der 90-er Jahren. In: Rättshistoria i föränding. Olinska stiftelsen 50 ar.Ett internationellt symposium i Stockholm den 19-21 november 1997: Legal History in Change. The Olin Foundation for Legal History 50 Years; Stockholm; 19-21 November 1997. Lund: Lund University, 2002, S. 293—302. (2002). Kalevipoeg — seine staatstragende Gestaltung für Estland: Versuch, Kalevipoeg durch Kreutzwalds Leben zu rekonstruieren. Kalevipoeg: das estniche Nationalepos, S. 307—314. Stuttgart, Berlin: Berlin: Mayer (2004). F. G. von Bunge als Professor an der Universität Dorpat/Tartu (1831—1842). In: Õpetatud Eesti Seltsi Toimetised XXXV: Tundmatu Friedrich Georg von Bunge: Materjale Õpetatud Eesti Seltsi konverentsilt 200 aastat prof Friedrich Georg von Bunge (1802—1897) sünnist Tartu Ülikooli ajaloo muuseumis 27. aprillil 2002.. , 2006, S. 70 — 75. (2006). Baltische Rechtswissenschaftsgeschichte: zwei grenzüberschreitende Rechtshistoriker Friedrich von Bunge und Leo Leesment. Juridiskā zinātne = Law, S. 99 — 138. Rīga: Latvijas Universitāte: Latvia (2006). Kein Staat ohne Staatsmythos. Kalevipoeg — seine staatstragende Gestaltung für Estland. Ein Versuch das Reich Kreutzwalds und Kalevipoegs zu rekonstruieren. Diestelkamp, B. (Ed.). Liber Amicorum Kjell A. Modeer, S. 285—294. Lund: Lund University Press (2007). Baltische Rechtswissenschaftsgeschichte: Professor Jüri Uluots (1890—1945) in seiner und unserer zait. Juridiskā zinātne = Law, 740, S. 73 — 94. (2008). Europäische Rechtshistoriker des 19. Jahrhunderts Professor Oswald Schmidt — ein Jurist aus Livland, der während des Zeitalters des Nationalismus und nationalen Erwachens Rechtsgeschichte lehrte. Juridiskā zinātne = Law, S. 61 — 72. (2008). Friedrich Georg von Bunge und Leo Leesment. Ein biographischer Essay. Baltisch-europäische Rechtsgeschichte und Lexikographie, S. 233—280. Heidelberg, Heidelberger Akademie der Wissenschaften: Universitätsverlag Winter (2009). Das Frühwerk Ilmar Tammelos: Der Weg zum Wissenschaftler. Raimund Jakob, Lothar Philipps, Erich Schweighofer, Csaba Varga (Ed.). Auf dem Weg zur Idee der Gerechtigkeit. Gedenkschrift für Ilmar Tammelo, S. 5 — 21. Wien-Münster: LIT (2009). Die Rezeption Kelsens und der Einfluss der Reinen Rechtslehre in Estland. Robert Walter, Clemens Jabloner, Klaus Zeleny (Ed.). Hans Kelsen anderswo — Hans Kelsen abroad: Der Einfluss der Reinen Rechtslehre auf die Rechtstheorie in verschiedenen Ländern, S. 73 — 88. Hans-Kelsen-Institut — Universität Wien, Austria: Manz'sche Verlags Wien (2010).
Примітки