Онгерманельвен Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Карта 1:8 000 000. // Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія». — 2008. С. 64 — 65. () — річка в центральній частині Швеції, одна з найдовших у країні. Довжина річки становить 460 км, площа басейну — 31864 км². На Онгерманельвен та її притоках зведено каскади ГЕС.
Річкою до побудови ГЕС здійснювали сплав лісу.
Географія Бере початок у Скандинавських горах на кордоні з Норвегією. Протікає переважно у глибокій, вкритій лісом, долині. У верхній частині течії проходить через кілька озер. Впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Гернесанд (Хернесанд). Перед гирлом річка має естуарій, витягнутий приблизно на 20 км. На річці є кілька порогів і водоспадів. Найбільша ліва притока — Воймон, найбільші праві притоки — Ф'єлльшеельвен й Факсельвен. Живлення снігове й дощове, водопілля у травні – липні. Замерзає на 6 – 7 місяців. Середня витрата води біля гирла становить 490 м³/с. На Онгерманельвен лежать міста Вільхельміна, Оселе, Соллефтео, біля гирла лежить морський порт Гернесанд (Хернесанд).
Назва Назва річки Онгерманельвен має те саме походження, що й назва ландскапу Онгерманланд і пов’язана з довгою затокою (естуарієм) у гирлі річки. Старошведське слово “anger” означає “затока”, “фіорд” і належить до естуарію.
Мешканці нижньої частини річки, тобто околиць затоки, називалися ”ångermännen” – “люди затоки”, а їхня земля старошведською називалася ”Angermanna land”, або пізніше – Ångermanland – Онгерманланд, тобто “край людей, що мешкають навколо затоки”. Частина ”älv" (вимовляється "ельв") зі шведської перекладається як "річка". Відтак, назва річки Онгерманельвен перекладається як “річка онгерманів”, де "онгермани" — катойконім мешканців Онгерманланду.
Озера +Найбільші озера, через які проходить Онгерманельвен Sjöareal och sjöhöjd . — SMHI. — 25 november 2009. — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології. Sjöareal och sjöhöjd . — SMHI. — 25 november 2009. — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології. № Назва Назва швед- ською Площа, км² Висота над рівнем моря, м Середня глибина, м Макс. глиби- на, м Об'єм, км³ 1 Культшен Kultsjön 53,4 542,4 21,3 129,8 1,177 2 Мальгомай Malgomaj 103 343,9 40,3 110,7 3,117 3 Вольгшен Volgsjön 21,7 334 4,7 14,9 0,109 4 Гелльбюм- агасінет Hällbymagasinet 30,2 292 19
ГЕС На річці Онгерманельвен зведено 15 ГЕС з середнім річним виробництвом близько 5458,1 млн кВт·год, що становить 17 % від виробництва електрики на всіх ГЕС Швеції. Erik Sjölander, Mikael Strömberg, Erik Degerman, Leif Göthe, Leif Jougda, Ingemar Näslund. Nedre Ångermanälven och Faxälven - förslag till miljöförbättrande åtgärder . – Rapport №5, 2011. - Jönköping : Skogsstyrelsens förlag. – 2011. P. 4. ISSN 1100-0295 На гідроелектростанціях використовуються турбіни двох типів — радіально-осьові (турбіни Френсіса) і обертово-лопатеві (турбіни Каплана). Робота ГЕС контролюється з центру в місті Соллефтео. Ångermanälven на сайті Statkraft енергетичної компанії “Statkraft”. , ,
+Гідроелектростанції, розташовані на Онгермпнельвен. Ångermanälven на сайті vattenkraft.info - Info om Svensk vattenkraft . № Назва Назва швед- ською Роз- ташуван- ня Рік введен- ня в дію Встанов- лена потуж- ність, МВт Середнє річне вироб- ництво, млн кВт·год Висота падіння, м 1 Сталон Stalon Сталон 1961 130,2 548,1 199 2 Мальгомай Malgomaj 1983 10 40 9 3 Вольгшефорс Volgsjöfors 1983 20 80 8 4 Стенкулафорс Stenkullafors 1983 58 235 24 5 Оселе Åsele Оселе 1981 27 116 11 6 Хельбі Hällby Хелла 1970 84 340 29 7 Гульселе Gulsele Гульселе 1954 66,2 327,99 29 8 Дегерфорсен Degerforsen 1966 63 295 24 9 Еденфорсен Edensforsen Юнселе 1956 71,35 321,6 28 10 Лонгбьйорн Långbjörn 1959 – 1960 96,9 430,7 34 11 Ласеле Lasele Бетосен 1956 - 1957 149,6 1001,81 54 12 Немфорсен Nämforsen Несокер 1946 114,6 604 22 13 Муфорсен Moforsen 1968 135 641 28,1 14 Форсму Forsmo Форсму 1948 160 730 34 15 Соллефтео Sollefteå Соллефтео 1966 62 295 9,2
У мистецтві Онгерманельвен займає помітне місце у творчості шведського художника-пейзажиста (1866 – 1938). Кілька років він жив біля річки у містах Соллефтео і Несокер.
Галерея
Література Ångermanälfven . // Nordisk familjebok. — 33 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1922. — S. 1038 – 1039. Ångermanälven. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. — 1955. — S. 461 – 462. Erik Sjölander, Mikael Strömberg, Erik Degerman, Leif Göthe, Leif Jougda, Ingemar Näslund. Nedre Ångermanälven och Faxälven - förslag till miljöförbättrande åtgärder . – Rapport №5, 2011. - Jönköping : Skogsstyrelsens förlag. – 2011. ISSN 1100-0295
Посилання