Незна́йко — представник племені крихітних людиноподібних коротульок, головний персонаж казкової трилогії Миколи Носова, а також її численних продовжень і екранізацій. Член клубу «Веселих чоловічків».
Історія Уперше персонаж з іменем «Незнайко» () з'являється у книжці «Царство малюток» російської письменниці Анни Хвольсон, перше видання якої вийшло друком 1889 року (перевидання — у 1898, 1902 і 1915). Твір Хвольсон являв собою переказ коміксів канадського художника Палмера Кокса про домовиків-брауні; письменниця дала свої імена іноземним персонажам. Незнайко там є третьорядною особою, головного героя звали Мурзилком (); присутній також герой на ім'я Знайко ()А. Б. Хвольсон — Царство малюток. Приключения Мурзилки и лесных человечковЕсть повод выпить газировки: Незнайке — пятьдесят!. У 1991 році репринт книжки випустило московське видавництво «Поликом».
Очевидно, з книжкою Хвольсон був знайомий і Микола Носов. У 1952 році він зустрівся з Богданом Чалим, редактором журналу «Барвінок» і розповів йому про плани нового твору, де головним героєм був би цей третьорядний персонаж. Чалий запропонував публікацію у своєму журналі. Надалі твір друкувався у «Барвінку» в 1953—1954 рр., одразу двома мовами — російською та українською, під назвою «Приключения Незнайки и его товарищей / Пригоди Незнайка і його товаришів» і з підзаголовком «казка-повість». Український переклад виконав Федір Маківчук.
Надалі повість видали окремим виданням — у видавництві «Детгиз» у 1954 році (вже під назвою «Приключения Незнайки и его друзей» і з підзаголовком «роман-сказка»). Україномовне окреме видання (з назвою «Пригоди Незнайка і його товаришів») вийшло 1955 року у видавництві «Молодь»Каталог: Пригоди Незнайка і його товаришів (надалі перевидавалося видавництвом «Веселка»). У 1956 р. М. М. Носов написав коротку казку «Як Гвинтик і Шпунтик зробили пилосос», серед другорядних персонажів якої фігурує Незнайко. У 1958 році у журналі «Юность» було надруковано продовження «Пригод Незнайка» — «Незнайко в Сонячному місті» (). Окремим виданням вона вийшла також у видавництві «Детгиз» у 1958 році, а український переклад Ф. Маківчука — у 1978 (видавництво «Веселка»). І нарешті, у журналі «Семья и школа» у 1964-65 рр. опубліковано третю частину трилогії — «Незнайко на Місяці» (). Окреме видання — 1965 р. (видавництво «Детская литература»), український переклад Ф. Маківчука — у 1980 (видавництво «Веселка»).
Перші дві частини трилогії ілюстрував Олексій Лаптєв, третю, після смерті Лаптєва — Генріх Вальк. Українські переклади видавалися з малюнками Віктора і Кіри Григор'євих. Раніші видання мали багате для свого часу оформлення — суперобкладинки та кольорові вклейки. Подальші видання були скромнішими.
Зовнішній вигляд і характер Опис героя наведено в першому розділі «Пригод Незнайка». Він носив яскраво-голубий капелюшок, жовті, канаркові штани й оранжеву сорочку з зеленою краваткою, оскільки «взагалі любив яскраві фарби». З ілюстрацій та подальших описів відоме, що він був коротулькою середнього зросту (треба припускати, близько 20 см), з великою головою і маленьким носом. Характер Незнайка змінюється протягом дії трилогії, але головними рисами є хвалькуватість, неуцтво, сміливість і кмітливість.
На початку першої книжки він показаний таким собі хлопцем-друзякою і неробою: «цілими днями тинявся по місту, вигадував усілякі небилиці і всім їх розказував. Крім того, він завжди чіплявся до малючок».
Сам Микола Носов назвав життєвого прототипа героя: .
Микола Носов, «Про себе і про свою творчість» («О себе и своём творчестве»)
Ім'я іншими мовами («Дінпаку») («Данно») («Аль-Джахаль») («Аноаіро»)
(«Міт Дак») («Ангетіке») («Наджану») («Незнаіка») («Тоту») («Носабенада») («Сяо Учжи») («Незінітіс») («Нежинюкас») («Німмерклюґ») («Нєумя́лек»)
(«Хабарнам») («Не́ведко») («Немтудомка») («Не́зналек»)
Інші персонажі
Твори про Незнайка
У книжках М. Носова Пригоди Незнайка і його товаришів Незнайко в Сонячному місті Незнайко на Місяці Гвинтик, Шпунтик і пилосос
Українські переклади «Пригоди Незнайка і його товаришів» (переклад Федора Маківчука) — К: Молодь, 1955 «Незнайко в Сонячному місті» (переклад Федора Маківчука) — К: Веселка, 1978 «Незнайко на Місяці» (переклад Федора Маківчука) — К.: Веселка, 1980
Екранізації 1959: Мультфільм «Ровно в три пятнадцать» 1960: Мультфільм «Винтик и Шпунтик — весёлые мастера» 1961: Мультфільм «Незнайка учится» 1965: Мультфільм «Где я его видел?» 1972: Мультфільм «Приключения Незнайки и его друзей» (10 серій) 1977: Мультфильм «Незнайка в Солнечном городе» (10 серій) 1983: Художній фільм «Незнайка с нашего двора» 1997—1999: Мультфільм «Незнайка на Луне» (двома сезонами по 6 серій) 2004: Мультфільм «Незнайка и Баррабасс» (за книжкою Анни Хвольсон)
Цікаві факти Образ Незнайка використано при оформленні російського павільйону на міжнародній виставці ЕКСПО-2010 у Шанхаї (комікси про Незнайка мали популярність у Китаї у 1990-х). 14 липня 2010 президент Росії Д. А. Медведєв висловив цим фактом незадоволення: на його думку, демонстрацію інноваційного потенціалу і модернізаційних амбіцій Росії підмінили небилицями за мотивами казок М. Носова. Президент розпорядився виправити недоліки російської експозиції; про виконання доручення йому мали доповісти 1 вересня 2010. Але ніяких серйозних змін на момент візиту Медведєва російський павільйон так і не зазнавОружие критики. Павильон России на ЭКСПО-2010 в Шанхае как арена политического противоборства. Зображення Незнайка присутнє на надгробку М. М. Носова на Кунцевському цвинтарі в МосквіМогилы знаменитостей.
Див. також
Список персонажів книжок про Незнайка Міста з книжок про Незнайка
Коментарі
Примітки
Література Бойчук А. Р. Визиск жанру утопії дитячою літературою: трилогія Миколи Носова про Незнайка // Імператив provincia: [колективна монографія] / упорядк. О. Червінської. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — С. 252—269. Бойчук А. Р. Музика як інтермедіальний компонент трилогії Миколи Носова про Незнайка // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Слов'янська філологія. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. — Вип.770 — С. 27-33. Бойчук А. Р. Жанровий формат «Незнайка в Сонячному місті» М. Носова (римейкування класичної утопії) / А. Р. Бойчук // Питання літературознавства: науковий збірник / гол. ред. О. В. Червінська. — Чернівці: Рута, 2013. — № 84. — С. 127—143. Бойчук А. Р. Інтермедіальна функція екфразису в літературному тексті для дітей (трилогія М. Носова про Незнайка) / А. Р. Бойчук // Вісник Чернівецького університету, 2013. — Вип. 697—699 : Слов'янська філологія — С. 40–44. Бойчук А. Р. Незнайка Н. Носова в контексте идеи карнавальности (балагур, дурак, клоун, шут) / А. Р. Бойчук // Русская литература. Исследования: сборник научных трудов / редкол: А. Ю. Мережинская и др. — К., 2013. — Вып. XVII. — С. 74–86. Бойчук А. Р. Провідні інтертекстуальні параметри дитячої прози (трилогія М. Носова про Незнайка) / А. Р. Бойчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія. — Вип. 732—733. — 2014. — С. 22–29. Бойчук А. Р. Фіксація станів дитячої рецепції у дитячій літературі / А. Р. Бойчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. — 2016. — Вип. 1 (35). — С. 90–95. Жизнь и творчество Николая Носова: сборник / сост. С. Е. Миримский. — М. : Дет. лит., 1985. — 256 с. Приходько В. Николай Носов: он любил детство в людях / В. Приходько // Дошкольное воспитание. — 2001. — № 11. — С. 73–82. Пухов Ю. О творчестве Николая Носова (Рассказы, повести, сказки) / Ю. Пухов // Ученые записки Литературного института им. М. Горького Союза писателей СССР. Писатель и жизнь: Историко-литературные, теоретические и критические статьи. — М., 1963. — Вып. II. — С. 25–50.
Посилання Internet Movie Database: 1977 film 1983 film 1997 film 1999 film 2004 film Nikolai Nosov — The adventures of Dunno and his friends (FULL ENGLISH TEXT — translated by Margaret Wettlin) — Link broken as of 10/23/2011. Nikolai Nosov — Aventurile lui Habarnam şi ale prietenilor săi A 1996 article In memoriam: Nikolay Nosov (1908—1976) Nikolai Nosov Forever, Russian Journal Книги про Незнайка українською в е-бібліотеці «ЛітАрхів»