Жовтець рясноцвітий, жовте́ць багатоквітко́вий (Ranunculus polyanthemos L.; народні назви: козелець рясний, куряча сліпота, курячі очки) — квіткова рослина з роду жовтець (Ranunculus) родини жовтцевих (Ranunculaceae).
Ботанічна характеристика
Багаторічна рослина заввишки 25-80 см. Кореневище вкорочене, майже нерозвинене з пучком рясних тонких шнуроподібних мочок. Стебло пряме, гіллясте, ребристе, разом з черешками листя запушене рідкими, відстовбурченими часто трохи вгору спрямованими, білими або жовтуватими волосками. Листки волосисті, округло-серцеподібні, глибоко і пальчатороздільні долі в свою чергу глибоко розсічені на лінійні або лінійно-ланцетні сегменти; прикореневі листки на черешках; верхні стеблові листки сидячі. Квітки яскраво-жовті, чашолистки яйцеподібні, по краях плівчасті, волосисті. Цвіте у червні-серпні. Плоди — збірні сім'янки, округло-обернено-яйцеподібні або округлі, до 3-3,5 мм завдовжки, стислі з боків, голі, по краях з жолобчастою облямівкою, кілеваті, зверху часто з дещо зсунутим, коротким, до 0,3-1 мм завдовжки, прямим, рідше від основи трохи викривленим, широким при основі, нагорі коротко гачкуватим носиком. Дозрівають у серпні-вересні.
Поширення
Європейсько-кавказько-середньоазійський вид. В Україні зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів, рідше в південних степах.
Ареал
Азія Китай — Синьцзян Середня Азія: Казахстан; Киргизстан Сибір: Алтайський край, Бурятія, Читинська область, Іркутська область, Кемеровська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Тува, Тюменська область Західна Азія: Туреччина Європа Східна Європа: Росія — Карелія, Мурманська область, європейська частина; Україна Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина Північна Європа: Данія; Фінляндія; Норвегія; Швеція Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Греція; Румунія; Сербія Південно-Західна Європа: Франція
Екологія
Росте на сухих луках, трав'янистих схилах, в лісах, серед чагарників.
Хімічний склад
Рослина містить летючу речовину протоанемонін, що обумовлює її отруйність, різкий запах, пекучий смак і подразнювальну дію, а також 170 мг% аскорбінової кислоти і 12 мг% каротину.
Застосування
В народній медицині рослину у невеликих дозах використовують внутрішньо при шлункових болях, мігрені, і як тонізуючий засіб; свіжу надземну частину застосовують зовнішньо як болезаспокійливий засіб при невралгії, мігрені, ревматизмі, подагрі, як ранозагоювальне і при фурункулах; квітки — при малярії.
Див. також Список видів роду жовтець Список дикорослих корисних рослин України
Примітки
Джерела
В. Л. Комаров. Флора СССР: Том 7. Кувшинковые, лютиковые, маковые и др. Еленевский А. Г., Дервиз-Соколова Т. Г. Внутривидовая изменчивость и таксономия Ranunculus polyanthemos L. s.1. и близких видов // Науч. докл. высш. школы. Биол. науки. — 1984. — № 10. — С. 72-77.
Посилання
Жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos); лютик многоцветковый / Лекарственные растения, фитотерапия, лечение травами Ranunculus polyanthemos L. на сайті «ООПТ России» http://www.tropicos.org/Name/27105002 http://www.plantarium.ru/page/view/item/31456.html Лютик многоцветковый — Ranunculus polyanthemus L. / Пчелы, цветы и здоровье