Sd.Kfz 253 leichter Gepanzerter Beobachtungskraftwagen — це німецький легкий напівгусеничний розвідувальний транспортний засіб, що використовували в штурмовій артилерії як командирська машина; також використовували як підрозділ артилерійської розвідки, а також для супроводу танкових і піхотних механізованих підрозділів протягом 1940—1942 р.р. Транспортний засіб належав до сімейства Sd.Kfz 250.
Основні відомості
На вигляд автомобіль був як і Sd.Kfz 250, проте варіант Sd.Kfz 253 був повністю закритим. Фірми Demag/Wegman виробили 285 авто у період 1940—1941 р.р.Chamberlain, p. 168
Sd.Kfz.253 базувався на шасі броньованого автомобіля Sd.Kfz.250 (шасі Demag D7p), з якого відрізнявся в основному бронюванням верху і спеціальним обладнанням для спостереження. Повністю броньований автомобіль (головне призначення — командирська машина штурмгешуце), був оснащений рацією-передавачем FuG 15 і рацією-приймачем FuG 16, а також стрижневою антеною. У даху був круглий двохстулковий оглядовий люк, а за ним — другий, прямокутний. Після припинення його виробництва підрозділи штурмових гармат постачали транспортерами Sd.Kfz 250 у варіанті Sd.Kfz 250/5
Він був озброєний кулеметом MG 34 калібру 7,92 мм. Екіпаж складався з 4 чоловік.Ledwoch, s. 67
Основні ТТХSd.Kfz 253 Achtung Panzer! Вага —5,7 т. Броня — сталева; перед —14,5 мм; боки і тил —8 мм: Трансмісія — механічна: Довжина — 4,70 м: Ширина — 1,95 м: Висота — 1,80 м: Кліренс — 0,285 m: Двигун — Maybach, 4,2 літра: Потужність — 12,9 кВт (100 к.с.): Швидкість (макс) — 65 км/год: Дальність — 300 км (по шосе)/175 км (по ґрунту)
Шасі було вироблено компаніями Demag в м. Веттер (Рур) і Büssing - NAG в м. Берлін, корпус — компанією Wegmann в м. Касселі, де і здійснювалося збирання машини. Пізніше збирання перенесли у місто Капфенберг, на завод Böhler в Австрії. Плани були першу партію корпусів випустити в грудні 1939 року, однак виробництво було відкладено і перший випуск відбувся у березні 1940 року. Виробництво тривало до червня 1941 року, а потім від корпусів відмовилися на користь простішої модифікації серійного транспортера Sd.Kfz 250.
За початковим задумом, батареї StuG III (3 взводи по 2 гармати) мали постачатися 5-ма транспортерами Sd.Kfz 253, але через брак часу на виробництво з 7 липня 1940 року перейшли на 4 бронемашини (по одному для командирів 3 взводів і 1 для командира батареї). У результаті втрат у боях і рішення припинити виробництво, Sd.Kfz 253 використовували приблизно до 1943 р.
Посилання
Бібліографія Chamberlain, Peter, and Hilary L. Doyle. Thomas L. Jentz (Technical Editor). Encyclopedia of German Tanks of World War Two: A Complete Illustrated Directory of German Battle Tanks, Armoured Cars, Self-propelled Guns, and Semi-tracked Vehicles, 1933—1945. London: Arms and Armour Press, 1978 (revised edition 1993). ISBN 0-85368-202-X; rev. ed. ISBN 1-85409-214-6.