«Барвінок цвів і зеленів» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1860 року в С.-Петербурзі.

Автографи, датування, написання Зберіглося два чистових автографи вірша: у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 306 і на окремому аркушіРДАЛМ, ф. 277, оп. 2, № 37, арк. 6. Вірш датується за автографом у «Більшій книжці» та його місцем там серед творів 1860 року: 14 вересня 1860 рік, С.-Петербург«Барвінок цвів і зеленів» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 352; 745—747.] litopys.org.ua Процитовано 4 травня 2023.

Автограф, з якого вірш переписано до «Більшої книжки», не відомий. Над текстом у «Більшій книжці» спершу було записано присвяту: «Ликері на память 14 сентября», потім Шевченко густо закреслив ім'я Ликери й надписав зверху: «Н. Я. Макарову». Чистовий автограф, який зберігається в РДАЛМ, також має присвяту «Л.» — тобто «Ликері».

Зміст Вірш написано під враженням розриву поета з нареченою Л. Полусмаковою. Символіка вірша близька до народнопісенної«Барвінок цвів і зеленів» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 50-65.] izbornyk.org.ua Процитовано 4 травня 2023.

Недосвіт — ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок.

Публікація Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа» 1862 року (№ 5, стор. 2) під редакційною назвою «Н. Я. Макарову» й з присвятою «На память 14 сентября». За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 рокуЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 662 та в рукописній збірці «Кобзар» 1865 року, переписаній Дмитром ДемченкомІЛ, ф. 1, № 81, с. 133.

До збірки творів уперше введено у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка/ Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року«Кобзарь Тараса Шевченка/ Коштом Д. Е. Кожанчикова». СПб., 1867. — С. 651, де подано за першодруком, під назвою «Н. Я. Макарову» й з присвятою: «На память 14 сентября 1860 г.».

Примітки

Джерела

Шевченківський словник у двох томах. Том перший. К. 1976. С. 57. Тарас Шевченко. Твори в п'яти томах. Том другий. К. Дніпро, 1970. С. 353