Проценко Аркадій Дмитрович (6 лютого, 1931, смт Ялта — 7 лютого 2017, Маріуполь) — письменник, краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки журналістів України, почесний громадянин міста Маріуполь.
Життєпис
Народився в селі Ялта під Маріуполем. Батько, Проценко Дмитро, православний священник, був розстріляний у 1937.
В період 1937—1941 та у повоєнний період навчався в школі № 18. З 1945 р. працював слюсарем на репродукторному заводі. Навчання продовжив в фабрично-заводському училищі № 6 за фахом модельник деревини. Працював у ливарному цеху заводу «Азовсталь». У період 1950—1955 рр. служив на Тихоокеанському флоті, мав військове звання старшини 1-ї статті.
З 1958 року — член КПРС.
Мав вищу юридичну освіту. В 1961—1964 рр. заочно навчався у Харківському юридичному інституті, по закінченні якого рік працював слідчим у прокуратурі. З 1961 року призначений на посаду директора Палацу культури заводу «Азовсталь». ПК «Азовсталь» посів перше місце в змаганні культурних закладів і отримав перехідний Червоний Прапор ВЦСПС за розвиток художньої творчості (1967 р.). Того ж року (1967 р.) А. Проценко отримав посаду завідувача відділу культури Маріупольського міськвиконкому. У 1968—1970 рр. — директор обласного російського драматичного театра в місті Маріуполь. З 1970 року знову посів посаду директора Палацу культури комбінату «Азовсталь».
Почесне місце в культурному житті міст займала Літературна вітальня Плацу культури «Азовсталь». Близько 75 років при Палаці працював Народний театр.
Аркадій Проценко багато років присвятив краєзнавчій роботі, працював в архівах, бібліотеках, приватних збірках, зустрічався зі старожилами, фіксував усні свідчення, відновлював забуті імена та події. Його дослідження стали фундаментом для багатьох сучасних краєзнавчих і музейних напрацювань.
Помер А. Д. Проценко 7 лютого 2017 р. у Маріуполі.
Колекціонер
Аркадій Дмитрович роки життя присвятив створенню колекцій. Мав велику бібліотеку, колекцію автографів відомих акторів і діячів культури, колекція книжкових знаків (екслібрисів) доби СРСР.
Організатор виставок
Працюючи директором Палацу культури «Азовсталь», сприяв організації в місті низки мистецьких виставок, серед котрих і «Виставка екслібрисів»
Друковані твори (російською)
300 історичних начерків. «Записки мариупольского краеведа» «Пушкин в Приазовье» «Архип Куинджи» «Мариупольский год Серафимовича» «Годы, спектакли, трагедия» "Народный драматический театр «Азовстали» «В диалоге со временем» «Улицами старого Мариуполя» «Азовстальские истории» «Николай Щербина: афинянин петербургской стороны» «Из жизни Кобзаря» «Феоктист Хартахай: народный просветитель» «Давид Хараджаев: благотворитель и общественный деятель».
Джерела
газета «Приазовский рабочий», 11 ноября 2006 газета «Приазовский рабочий», 04 февраля 2011 г. газета «Приазовский рабочий», 11 апреля 2014 г.
Примітки