Доро́жня розмі́тка (маркування) — маркування на покритті автодоріг. Вона призначена для передачі визначеної інформації всім учасникам дорожнього руху. Виникла на початку XX століття з появою асфальтованих та бетонованих доріг. Розмітка поділяється на групи та види. Встановлено дві групи розмітки: горизонтальна та вертикальна. Горизонтальна розмітка поділяється на поздовжню, поперечну й інші види (стрілки, острівці, знаки і т. ін.) та може бути як постійною, так і тимчасовою.

Згідно Віденської конвенції про дорожні знаки і сигнали, тимчасова дорожня розмітка має пріоритет над постійною і користувачі дороги зобов'язані виконувати її вимоги.

Якщо одночасне використання постійної та тимчасової розмітки може викликати нерозуміння, то постійну розмітку необхідно закривати чи видаляти.

Вертикальна розмітка є сполученням чорного і білого кольорів (червоного з білим — для віддзеркалюваних елементів).

Історія Едвард Н. Хайнз (Edward N. Hines, 1870—1938), член дорожньої комісії Wayne County в штаті Мічиган (США), вважається винахідником дорожньої розмітки. У 1911 році він запропонував нанести на першу бетоновану дорогу світу, Woodward Avenue в Детройті, центральну смугу для поділу смуг руху.

10 років потому (1921) в англійському містечку Sutton Coldfield, передмісті Бірмінгему, з'явилося перше маркування в Британії. Цей експеримент для підвищення безпеки на дорогах був настільки вдалим, що цю систему піднесли до рангу світового стандарту.Douglas V. Jones: The Royal Town of Sutton Coldfield — A Commemorative History, Westwood Press 1994, ISBN 0-9502636-7-2.

Кольори

Лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Синім кольором позначаються майданчики для паркування, відведені на проїзній частині. Жовтий колір мають лінії, які позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаком «зупинку/стоянку заборонено» і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру. Червоно-білий колір мають лінії нерегульованого пішохідного переходу, нерегульований пішохідний перехід у місцях з підвищеною небезпекою здійснення ДТП, позначення нерегульованого пішохідного переходу в місцях проживання або роботи сліпих, позначає місце, де велосипедна доріжка перетинає проїзну частину. Лінії тимчасової розмітки мають відрізняється від кольору постійної розмітки. В Україні з 01.11.2021 р. Лінії тимчасової розмітки мають жовтий колір, раніше застосовувався оранжевий колір.

Розповсюджені у світі види дорожньої розмітки Поздовжня розмітка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків та позначає межі напрямків руху.

спеціальна — поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків на ділянках доріг, де перестроювання дозволено лише з однієї смуги; позначає місця, призначені для розвороту, в'їзду і виїзду з майданчиків для стоянки тощо, де рух дозволено лише в один бік

Поперечна розмітка

Стрілки напрямку

Піктограми

Дорожня розмітка в Україні Основним документом, що регулює використання дорожньої розмітки в Україні є ДСТУ 2587:2021 "Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні умови". Цей стандарт поширюється на розмітку автомобільних доріг і вулиць (далі — доріг) з удосконаленим покриттям, штучних споруд, елементів облаштування доріг, об’єктів дорожнього сервісу та інших об’єктів благоустрою. Цей стандарт відповідає вимогам Конвенції про дорожні знаки і сигнали (Відень, 1968 р.). Цей стандарт застосовують на дорогах незалежно від форм власності та підпорядкування.

Залежно від місця розташування дорожню розмітку поділяють на дві групи: горизонтальна та вертикальна.

До горизонтальної розмітки належать поздовжні та поперечні лінії, смуги, написи, стрілки та інші познаки, які наносять спеціальним матеріалом для дорожньої розмітки на поверхню проїзної частини дороги з удосконаленим покриттям, тротуари, пішохідні доріжки, майданчики для стоянки ТЗ тощо, згідно з цим стандартом. Розрізняють такі види горизонтальної розмітки:— поздовжня (розмітка, що позначає межі смуг руху зустрічних та попутних напрямків, край проїзної частини);— поперечна (розмітка, яку наносять під кутом до осі проїзної частини на всю її ширину або на ширину окремих смуг руху);— інші види розмітки (розмітка у вигляді символів і написів, стріли, дублювання зображень до-рожніх знаків; розмітка острівців безпеки та напрямних острівців; розмітка, що позначає межі відведе-ного майданчика для паркування вдовж проїзної частини, окремі місця для паркування на відведених та спеціально обладнаних майданчиках; розмітка, що позначає місце зупинки маршрутного транспорту; розмітка, що забороняє зупинку чи стоянку ТЗ в окремих місцях тощо).

До вертикальної розмітки належать лінії (смуги) та позначення, розташовані у вертикальній площині відносно поверхні дорожнього покриття на елементах облаштування доріг та інженерних спорудах(торцеві поверхні штучних споруд, опори освітлення, напрямні стовпчики, кінцеві та початкові елементи огородження, бордюри тощо), а також світлоповертальні елементи, які закріплюють на цих поверхнях. +Номер розміткиЗображення згідно ДСТУ 2587:2021Можливі параметриКороткий опис застосування1.1b=0,15 або b=0,10Розділення транспортних потоків протилежних напрямків; позначення меж смуг руху в попутному напрямку (розділювальна розмітка) на ділянках, де водіям ТЗ заборонено перестроювання на суміжні смуги руху; позначення межі напрямних острівців та острівців безпеки; розділення смуг на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду. Правила застосування відповідно до пункту 10.2.1.1.2b=0,20 або b=0,15 або b=0,10Позначення краю проїзної частини (крайова розмітка) на:— автомобільних дорогах загального користування I — V категорій; магістральних дорогах та вулицях. Позначення межі: між проїзною частиною та виділеною смугою для руху маршрутних ТЗ (смугами громадського транспорту); між проїзною частиною та велосипедною смугою; позначення краю велосипедної доріжки (за умови відсутності штучного освітлення); та в інших випадках за відповідного обґрунтування. Правила застосування відповідно до 10.1.6 та 10.2.2.1.3b=0,15Розділення транспортних потоків протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах без розділювальної смуги, що мають чотири й більше смуг руху в обох напрямках. Розділення транспортних потоків протилежних напрямків на окремих ділянках доріг з трьома (2+1) смугами руху, на яких дві смуги в по- путному напрямку позначено розміткою 1.1 (перед перехрестям, наземним пішохідним переходом тощо). Правила застосування відповідно до 10.2.3.1.4b=0,20 або b=0,15 або b=0,10Позначення ділянок доріг, де заборонено зупинку ТЗ (з того боку, де її нанесено). Замінює розмітку 1.2. Правила застосування відповідно до 10.2.4.1.5b=0,15 або b=0,10 (для швидкості руху v, км/год) v≤ 50: l1 = (від 1,0 до 3,0); l2 = (від 2,0 до 6,0);

50 < v≤ 90: l1 = (3,0 – 4,0); l2 = (6,0 – 8,0); v > 90: l1 = (4,0 – 5,0); l2 = (8,0 – 10,0).

Для велосипедних доріжок: l1 = 1,0; l2 = 2,0Розділення транспортних потоків протилежних напрям-ків (осьова розмітка) на дорогах, що мають дві смуги руху в обох напрямках і де дозволено виїжджати на смугу зустрічного руху.Позначення меж смуг руху в попутному напрямку (розділювальна розмітка), крім випадків, де засто-совують розмітку 1.1 чи 1.11.Розділення смуг протилежних напрямків на велоси-педних доріжках з двостороннім рухом. Правила застосування відповідно до 10.2.5.1.6b=0,15 або b=0,10 (для швидкості руху v, км/год) v≤ 50: l1 = (від 2,0 до 6,0); l2 = (від 1,0 до 3,0);

50 < v≤ 90: l1 = (6,0 – 8,0); l2 = (3,0 – 4,0); v > 90: l1 = (8,0 – 10,0); l2 = (4,0 – 5,0). Позначення наближення (лінія наближення) до суціль-ної лінії розмітки за номерами 1.1, 1.11 та 1.24. Правила застосування відповідно до 10.2.6.1.7b=0,15 або b=0,10 l1 = 1,0; l2 = 1,0 ; на кривих малого радіусу l1 = 0,5; l2 = 0,5Позначення смуг руху в межах перехрестя (напрямна розмітка), за потреби вказати траєкторію руху ТЗ: у разі зміни напрямку головної дороги; у разі зміщення траєкторії руху за перехрестям; на складних чи широких перехрестях для позначення лівого повороту; на розв’язках кільцевого типу. Позначення розривів у розмітці 1.1 та 1.3 (осьова) на ділянках, де дозволено поворот ліворуч та розворот з обох напрямків руху. Позначення розривів у розмітці 1.2 на в’їзді (виїзді) до прилеглої території. Правила застосування відповідно до 10.2.71.8b=0,30 або b=0,20Позначення межі між основною смугою руху й смугами гальмування/розгону, виділеною смугою для лівого повороту чи розвороту. Позначення в’їзду та виїзду до заїзної кишені зупинкового майданчика (автобусної/тролейбусної зупинки). Позначення меж велосипедної смуги, на ділянці в’їзду та виїзду до/з ПШС (перехідно-швидкісна смуга), в’їзду та виїзду до заїзної кишені зупинкового майданчика маршрутного транспорту. Правила застосування відповідно до 10.2.8.1.9b=0,15 або b=0,10 (для швидкості руху v, км/год) v≤ 50: l1 = (від 2,0 до 6,0); l2 = (від 1,0 до 3,0);

50 < v≤ 90: l1 = (6,0 – 8,0); l2 = (3,0 – 4,0); v > 90: l1 = (8,0 – 10,0); l2 = (4,0 – 5,0). Позначення меж смуги для реверсивного руху в разі застосування відповідних дорожніх знаків згідно з ДСТУ 4100 та світлофорів — згідно з ДСТУ 4092. Правила застосування відповідно до 10.2.9.1.10.1b=0,20 або b=0,15 або b=0,10Позначення ділянок доріг, де заборонено стоянку ТЗ (з того боку, де її нанесено). Позначення розривів у розмітці 1.2 та 1.4 на в’їзді (виїзді) до прилеглої території. Правила застосування відповідно до 10.2.10.1.1.10.2Позначення місця на смузі (смугах) руху перед перехрестям (20 метрів) навпроти в’їзду/виїзду до прилеглої території, на яку заборонено в’їзд, якщо попереду зупинилися інші ТЗ. Позначення місця, де заборонено стоянку ТЗ (резервний майданчик) для забезпечення розвороту ТЗ чи тимчасової зупинки транспорту екстрених служб (швидкої медичної допомоги, поліції та інших).В інших випадках для позначення місць, де заборонено стоянку ТЗ. Правила застосування відповідно до 10.2.10.2.1.10.3Позначення проїзної частини в зоні перехрестя (коробчаста розмітка), на яку заборонено в’їзд під час виникнення затору, в разі спостереження регулярних порушень водіями правил проїзду перехресть (не обов'язкова до застосування розмітка, додатковий превентивний захід). Правила застосування відповідно до 10.2.10.3.1.11b=0,20 або b=0,15 або b=0,10 (для швидкості руху v, км/год) v≤ 50: l1 = (від 2,0 до 6,0); l2 = (від 1,0 до 3,0);

50 < v≤ 90: l1 = (6,0 – 8,0); l2 = (3,0 – 4,0); v > 90: l1 = (8,0 – 10,0); l2 = (4,0 – 5,0).

в місцях розривів розмітки 1.1, 1.2, 1.3: l1 = 0,5; l2 = 0,25Розділення транспортних потоків протилежних чи попутних напрямків (бар’єрна лінія) в разі заборони виїзду на зустрічну смугу чи на смугу руху в попутному напрямку з боку, де нанесено суцільну лінію розмітки. Позначення розривів у розмітці 1.2 на відокремлених в’їзді та виїзді до/з прилеглої території, де рух дозволено лише в один бік (на суміщених в’їзді/виїзді — замість розмітки 1.11 застосовують розмітку 1.7.).Позначення розривів у розмітці 1.2, нанесеній між основною проїзною частиною і виділеною смугою для руху маршрутних ТЗ на в’їзді та виїзді до/з транспортної розв’язки. Правила застосування відповідно до 10.2.11.1.12Позначення місць на проїзній частині та велосипедній смузі для зупинки ТЗ (стоп-лінія), де водій повинен зупинитися перед перехрестям, залізничним переїздом тощо, за наявності дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» згідно з ДСТУ 4100, або в місцях, де рух регулюється світлофором згідно з ДСТУ 4092. Правила застосування відповідно до 10.2.12.1.13h = 0,70; a = 0.50; b = 0.25