Бара́к Хусе́йн Оба́ма (; 4 серпня 1961, Гонолулу, Гаваї, США) — американський політик, 44-й президент США, колишній сенатор від штату Іллінойс у конгресі США.
Вперше обраний до сенату штату Іллінойс у 1996 році. Після невдалої спроби обратися в Палату Представників США в 2000 році, у листопаді 2004 року Барак Обама з великим відривом випередив політичних супротивників на виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки і став сенатором Конгресу. В Демократичній партії отримав номінацію на посаду президента і 23 серпня 2008 року оголосив про вибір кандидатури Джо Байдена на посаду віцепрезидента. За результатами виборів 4 листопада 2008 здобув перемогу над республіканським кандидатом Джоном Маккейном; 20 січня 2009 року став Президентом США. У листопаді 2012 року був обраний на другий термін. Склав повноваження 20 січня 2017 року. Перший афроамериканець на посту президента США.
Раннє життя Барак Хусейн Обама народився 4 серпня 1961 року в в Гонолулу, Гаваї. у сім'ї 18-річної білої американки Енн Данем та 27-річного кенійця з луо . Батьки Обами познайомилися 1960 року на лекції з російської мови в Гавайському університеті в Маноа, де його батько навчався на стипендію як іноземний студент. Пара одружилася 2 лютого 1961 року у Вайлуку на Гаваях, за шість місяців до народження Обами. Єдиний президент, що зростав за межами 48 континентальних штатів.
Через кілька тижнів після його народження, наприкінці серпня 1961 року Данем із немовлям переїхала до Сієтла на рік, де навчалася у Вашингтонському університеті. Батько ж навчався спочатку на Гаваях, а пізніше в Гарварді, який закінчив у червні 1962 року. 1963 року вона повернулася на Гонолулу, де й познайомилася з Лоло Соеторо. 1964 року Данем та Обама-старший розлучилися. Він відвідав сина на Гаваях лише один раз — на Різдво 1971 року. Коли Обамі-молодшому було 21 рік, 1982 року загинув в автокатастрофі.
15 березня 1965 року на Молокаї Данем та Соеторо одружилися, а вже 1967 року жила разом у Джакарті в Індонезії. Спочатку сім'я жила в районі Ментенг Далам в районі Тебет у Південній Джакарті. Із 1970 року мешкали в заможнішому районі Ментенг у центральній Джакарті.
Навчання Із шести до дев'яти років відвідував індонезійські школи. Спочатку ходив два роки в Католицьку початкову школу Св. Франциска Ассизького, де його зареєстрували як «Баррі». Пізніше півтора роки навчався початковій школі Ментенг № 1. Крім цього навчався разом із матір'ю в англомовній школі Калверт.Maraniss (2012), pp. 216, 221, 230, 234–244. За чотири роки перебування на Джакарті Обама вже міг вільно розмовляти індонезійською. Його вітчим навчив стійкості та «дав досить тверду оцінку як влаштований світ».
1971 року Обаму відправила жити до бабусі та дідуся по материнській лінії на Гонолулу. Із п'ятого класу навчався на стипендії в приватній підготовчій до коледжу школі Пунахоу. Середню школу закінчив 1979 року. У старших класах Обама продовжував використовувати прізвисько «Баррі», яке він зберігав до візиту в Кенію 1980 року. На Гаваях проживав три роки, 1972—1975, разом зі своєю матір'ю та зведеною сестрою, Маєю Соеторо, поки його Данем була аспірантом у галузі антропології в Гавайському університеті. Хоч його близькі родичі повернулися до Індонезії 1975 року, Обама вирішив залишитися на Гаваях.
Про роки на Гонолулу Обама писав: «Гаваї багато можливостей познайомитися з різними культурами в атмосфері взаємної поваги, що стало невід'ємною частиною мого світогляду й основою для цінностей, які я вважаю найдорожчими». Він також зізнався, що в підлітковому віці щоби «витіснити з голови питання про те, ким я був» вживав алкоголь, марихуана та кокаїн. Обама також був членом «банди Чум» (сленговий термін для куріння марихуани), самоназваний колектив друзів, які разом проводили час та курили марихуану.
for analysis of the political impact of the quote and Obama's more recent admission that he smoked marijuana as a teenager ("When I was a kid, I inhaled"), see:
Обама 1979 року поїхав до Лос-Анджелеса та два роки навчався в приватному коледжі «Оксіденталь». У лютому 1981 року він уперше виступив зі своєю публічною промовою, закликавши навчальний заклад взяти участь у виведенні інвестицій із Південної Африки як відповідь на політику апартеїду в цій країні. У середині 1981 року Обама поїхав до Індонезії, щоби відвідати свою матір і зведену сестру Маю, а також протягом трьох тижнів відвідував родини друзів по коледжу в Пакистані.
Obama (1995, 2004), pp. 92–112. Mendell (2007), pp. 55–62. Того ж року він перевівся до Колумбійського університету в Нью-Йорку, де вивчав політологію зі спеціалізацією на міжнародних відносинах та англійську літературу. Проживав у кампусі на 109-й західній вулиці. 1983 року здобув ступінь бакалавра.
Рання кар'єра Після завершення навчання працював протягом одного року у видавничій та консалтинговій компанії Business International Corporation на посаді фінансового аналітика та автором.
1985 року, упродовж трьох місяців, був координатором проектів Нью-Йоркської дослідницької групи громадських інтересів у кампусі Міського коледжу Нью-Йорку. Obama (1995, 2004), pp. 133–140. Mendell (2007), pp. 62–63. 1985 року Барак переїхав до Чикаго, де керував до червня 1988 року благодійним проєктом допомоги місцевим церквам та організовував програми навчання для мешканців бідних районів міста. Obama (1995, 2004), pp. 140–295. Mendell (2007), pp. 63–83. Він допоміг створити програми професійної підготовки та підготовки до вступу в коледж, організував захист прав орендарів в Альтгельд Гарденс. Також працював консультантом та інструктором у Фонді Гамлієль, інституті з організації громад. reprinted in: У середині 1988 року Обама уперше вирішив на три тижні до Європи, а потім відправився на п'ять до Кенії, щоби уперше зустрітися з родичами по батьковій лінії.Obama (1995, 2004), pp. 299–437.
Maraniss (2012), pp. 564–570.
Гарвард Хоч Північно-Західний університет запропонував Обамі повні стипендію на юридичному факультеті, він вступив 1988 року до Гарвардського університету. Тоді проживав у Сомервіль, штат Массачусетс. Наприкінці першого навчального року він став редактором «Гарвардського Правничого Ревю»,
Mendell (2007), pp. 80–92. на другому курсі його обрали президентом,
що привернуло низку ЗМІ, бо уперше ним став афроамериканець. Це призвело до підписання видавничого контракту на книгу про відносини, Obama (1995, 2004), pp. xiii–xvii. яка пізніше стала його мемуарами під назвою «Мрії від мого батька» (), опублікованої 1995 року. Також тоді Обаму назначили науковим асистентом дослідника конституційного права Лоуренса Трайба. 1991 року він завершив навчання на юридичному факультеті з відзнакою та здобув ступінь доктора юридичних наук.
Чикаго Потім повернувся до Чикаго, де обіймав два роки посаду наукового співробітника з питань юриспруденції в школі при Чиказькому університеті, щоби продовжити роботу над своєю книгою.
Там із 1992 року був викладачем із конституційного права, а з 1996 по 2004 роки як старший викладач.
Із квітня по жовтень 1992 року Обама керував кампанією з реєстрації виборців «Проєкт Голос» в Іллінойсі, у якій брали участь десять співробітників і сімсот добровольців. Після досягнення своєї мети — зареєстрували 150 000 із 400 000 незареєстрованих афроамериканців у штаті, Обаму видання «Crain's Chicago Business» додало да списку «40 до сорока» (англ. 40 under Forty).
Почав працював в недержавній організації, яка займалася допомогою в реєстрації виборців. Пізніше працював в адвокатській конторі «Майнер, Барнгіл & Ґелланд», спеціалізацією котрої було забезпечення дотримання та захист громадянських прав. Барак Обама також викладав юриспруденцію на правничому факультеті Чиказького університету з 1993 по 2004 рік. 2004 року його було обрано до Сенату США.
Юридична кар'єра 1993 року Обама приєднався до юридичної фірми Davis, Miner, Barnhill & Galland, яка налічувала 13 юристів і спеціалізувалася на судових процесах у сфері цивільних прав та економічного розвитку районів, де спочатку він був юристом, а з 1996 по 2004 роки радником. 1994 року його додали до списку адвокатів у справі Buycks-Roberson v. Citibank Fed. Sav. Bank, 94 C 4094 (N.D. Ill.). Цей колективний позов поданий Сельмою Баюк-Роберсон, яка стверджувала, що Федеральний ощадний банк Сітібанку займався практикою, забороненою Законом про рівні кредитні можливості та Законом про справедливе житло. Справу врегульовали в досудовому порядку.
У 1994—2002 роках Обама входив до складу ради директорів Чиказького фонду Вудса (Woods Fund of Chicago), який у 1985 році став першим фондом, що профінансував проект «Розвиток громад», та Фонду Джойса (Joyce Foundation). У 1995—2002 роках — до складу ради директорів Чиказького конкурсу Анненберга (Chicago Annenberg Challenge), де з 1995 по 1999 роки став президентом-засновником та головою ради директорів. 2007 року Обама втратив право займатися адвокатською діяльністю.
Obama (1995, 2004), pp. 438–439. Mendell (2007), pp. 104–106.
Законодавча кар'єра
Сенат штату Іллінойс (1996—2004)
1996 року Барака Обаму було обрано до сенату штату Іллінойс від муніципалітету Гайд-Парк на півдні Чикаго. Він замінив на посаді сенатора від Демократичної партії Еліс Палмер. State Sen. District 13 = State Rep. Districts 25 & 26. Після обрання Обама заручився двопартійною підтримкою при прийняття законодавства, яке реформувало закони про етику та охорону здоров'я. See also: Також він домігся збільшення податкових пільг для робітників із низьким рівнем доходу, домовився щодо реформи соціального забезпечення та сприяв збільшенню субсидій на догляд за дітьми. 2001 року, як співголова двопартійного Об'єднаного комітету з адміністративних питань, Обама підтримав запропоновані губернатором-республіканцем Джорджем Раяном правила видачі позик до зарплати та положення щодо грабіжницького іпотечного кредитування, спрямовані на запобігання вилученню житла.
1998 року Обаму переобрали до Сенату штату Іллінойс, перемігши республіканця Єссе Єгуда. 2002 року без конкурентної боротьби знов виграв вибори. 2003 року, коли демократи отримали більшість в сенаті штату, його було обрано головою Комітету з питань охорони здоров'я та соціальної служби. Він також очолив одностайне двопартійне ухвалення закону про моніторинг расового профілювання, який зобов'язував поліцію при затримуванні реєструвати расову приналежність водіїв. Крім цього, запровадив обов'язкову відеозйомку допитів у справах про вбивства, а Іллінойс став першим таким штатом. Під час його передвиборчої кампанії до Сенату США у 2004 році поліцейські хвалили його за активну співпрацю в проведенні реформи смертної кари. See also: У листопаді 2004 року Обама подав у відставку зі Сенату штату Іллінойс після обрання до Сенату США.
Кампанія до Сенату США в Іллінойсі У травні 2002 року Обама організував опитування для оцінки своєї перспективи на виборах до Сенату США 2004 року. До серпня 2002 року він створив передвиборчий комітет, почав збирати кошти, найняв політичного медіа-консультанта Девіда Аксельрода. Обама офіційно оголосив висунув свою кандидатуру в січні 2003 року.
Обама став першим із противників вторгнення в Ірак 2003 року, підтримуваного адміністрацією Джордж Буша. Коли Конгрес та Буш погодили резолюцію для інтервенції в Ірак, 2 жовтня 2002 року Обама уперше виступив із гучним антивоєнним мітингом у Чикаго.
Mendell (2007), pp. 172–177. І повторив це у березні 2003 року, сказавши народу, що «ще не пізно» зупинити війну.
Рішення чинного республіканця Пітера Фіцджеральда та його демократичної попередниці Керол Мозлі Браун не брати участь у виборах призвели до сильної конкуренції на первинних змагання демократів та республіканців за участю 15 кандидатів. У березні 2004 року на них Обама здобув несподівану перемогу з великим відривом. За одну ніч це зробило його «зіркою» в Демократичній партії, поклало початок спекуляціям про президентське майбутнє, і призвело до перевидання його мемуарів «Мрії від мого батька».