Чверть долара з Вашингтоном () — розмінна монета США вартістю 25 центів, випускається в обіг з 1932 року й досі. Монета замінила собою номінал 25 центів «Свобода, що стоїть» й була присвячена першому президенту США Джорджу Вашингтону. Між 1932—1964 роками монета карбувалася зі срібла 900-ї проби, а з 1965 року — з мідно-нікелевим плакуванням. У 1975—1976 роках карбувався ювілейний випуск цієї монети зі зміненим дизайном, присвячений . У XXI столітті дизайн монети зазнав системних варіацій: між 1999—2008 роками випущена серія 50 штатів, 2009-го — округу Колумбія і територій США, між 2010—2021 роками — тощо.
Дизайни 1932—1998 років
Передумови 2 грудня 1924 року Конгрес США створив Комісію, що займалася підготовкою заходів до 200-річчя з дня народження першого президента США Джорджа Вашингтона. Пам'ятна дата мала відзначатися 1932 року, тому Конгрес хотів підготуватися до цієї події заздалегідь. Президент Калвін Кулідж, в силу своєї посади, очолив комісію, до складу якої увійшли як урядовці, так і відомі приватні особи, зокрема автомобільний промисловець Генрі Форд. 1929 року Герберт Гувер, який до цього був міністром торгівлі, змінив Куліджа як на посаді президента, так і на посаді голови комісії. Однак, до цього часу комісія майже припинила свою дію, практично нічого не роблячи після початкового розсилання пресрелізів. У лютому 1930 року на підставі закону, прийнятим Конгресом, було створено нову групу — Комітет із відзначення 200-річчя з дня народження Джорджа Вашингтона.
Гувер був стурбований випуском у 1920-х роках ювілейних монет з великою кількістю різних дизайнів; він побоювався появи пов'язаної з цим плутанини, що могла піти на користь фальшивомонетникам. Коли Конгрес направив Гуверу законопроєкт щодо нового випуску ювілейних монет, то він 21 квітня 1930 року наклав на нього вето. У своєму докладному посланні, направленому Конгресу разом із повернутим назад законопроєктом, Гувер пояснив свої побоювання з приводу підробок і заявив, що ювілейні монети все одно не мають попиту, бо велика кількість залишилася нерозпроданою банками.
Комітет із відзначення 200-річчя, бажаючи випустити 1932 року ювілейні 50 центів (пів долара) із зображенням Вашингтона, спробував зняти стурбованість Гувера з цього приводу, запропонувавши йому, щоб на всіх монетах цього номіналу було зображення першого президента США, замість звичної для всіх «Свободи, що йде». Велика депресія призвела до зниження попиту на монети у торгівлі, через що між 1930—1933 роками не було викарбуваного жодної 50-центової монети звичайного типу, а більшість ювілейних монет випускалася тиражем лише у кілька тисяч штук. Найбільшою та найвиразнішою за дизайном монетою цього часу вважався номінал у 50 центів, оскільки «мирний» долар на той час не випускався і не з'являвся в обігу на більшій частині території країни. Якщо ювілейні монети продавалися банками вище номінальної вартості, то заплановані Комітетом 50 центів з Вашингтоном мали стати звичайним випуском Монетного двору США, який карбувався б протягом одного року. Не чекаючи схвалення Конгресу, Комітет розпочав проведення конкурсу серед скульпторів, щодо створення дизайну нової монети. Комітет планував, що один і той самий скульптор спочатку створить дизайн медалі, присвяченої Вашингтону, а потім — монети. Аверс медалі та монети мав виконуватися на основі відомої , створеної 1786 року французьким скульптором Жаном-Антуаном Гудоном; щодо вибору дизайну реверсу — скульптори не мали обмежень. Згідно з законодавством, дизайн монет затверджувався міністром фінансів США, Ендрю Меллоном, відомим колекціонером та знавцем мистецтва; передбачалося, що він не стане на заваді цьому плану.
Після розгляду представлених робіт Комітет із відзначення 200-річчя та (CFA) зупинилися на ескізах . Дружина дизайнера 5 центів «Баффало» , Лора Фрейзер на той час вважалася відомим дизайнером монет, що брала участь у створенні кількох ювілейних монет, зокрема, 50 центів з Меморіалом «Орегонський шлях». Ескізи Фрейзер з повернутим праворуч портретом Вашингтона мали використовуватися для медалі і, як очікували члени Комітету та Комісії, для 50 центів..
9 лютого 1931 року представник штату Нью-Джерсі вніс законопроєкт щодо випуску монети у 25 центів з Вашингтоном, що викликало невдоволення Комітету із відзначення 200-річчя та Комісії з образотворчого мистецтва. Комітет Палати представників з карбування монет, ваг та мір випустив меморандум, в якому говорилося, що дизайн існуючих 25 центів «Свобода, що стоїть» був визнаний незадовільним, і що монета цього номіналу з новим дизайном буде карбуватися не лише 1932 року, але й назавжди замінить попередню. Таким чином, нова 25-центова монета одночасно ставала як вшануванням Вашингтона у зв'язку з його 200-річчям, так і позбавляла Монетний двір США необхідності карбувати більш трудомістку у виготовленні монету старого дизайну. 12 лютого голова Комісії з образотворчого мистецтва Чарльз В. Мур направив до комітету Палати представників листа, в якому виступав проти розміщення Вашингтона на 25 центах та пропонував дати завдання Лорі Фрейзер зобразити його на монеті у 50 центів, із використанням у ній дизайну для медалі. Мура проігнорували, і 4 березня 1931 року Конгрес ухвалив закон, що дозволив випуск 25 центів з Вашингтоном. Відповідно до цього закону, основою для зображення Вашингтона на аверсі мав стати «знаменитий бюст» колишнього президента роботи Жана-Антуана Гудона; Фрейзер створила свій дизайн з урахуванням роботи Гудона.
Затвердження дизайну
14 липня 1931 року помічник директора Монетного двору США звернулася до Чарльза В. Мура з листом, у якому просила поради Комісії з образотворчого мистецтва щодо проведення конкурсу на новий дизайн 25 центів. Мур відповів, що оскільки Фрейзер виграла конкурс на дизайн для медалі, тому саме їй варто адаптувати його і для монети. Цього часу, секретар Ендрю Меллона повідомив Мура, заявивши, що оскільки Казначейство не було стороною попередньої угоди щодо дизайну, воно не пов'язане нею і не слідуватиме їй. Після цього Казначейство оголосило конкурс на найкращий дизайн, і коли Комісія з образотворчого мистецтва зібралася для розгляду представлених проєктів як консультант, вона знову обрала варіант Фрейзер. У листопаді 1931 року проєкти було представлено Меллону; він вибрав проєкт та повідомив Мура про своє рішення. Мур і член Комісії (автор дизайну 10 центів «Меркурій» та 50 центів «Свобода, що йде») спробували переконати Меллона змінити своє рішення, але домоглися лише згоди надати різним художникам більше часу для доопрацювання їхніх робіт, в результаті вони просили більше часу лише для Фрейзер. 20 січня 1932 року, після повторного подання робіт, Комісія підтвердила свою підтримку проєкту Фрейзер.
12 лютого 1932 року Меллон залишив свою посаду; його змінив . З приходом нового міністра фінансів — Мур відновив свій протест, надіславши 31 березня Міллсу листа, у якому виступав проти проєкту Фленегена і закликав його підтримати рекомендації Комісії. Міллс, вже поінформований О'Рейлі з питання дизайну 25 центів, 11 квітня зробив відповідь Муру. Секретар Міллса повідомив Мура, що хоча лист голови Комісії змусив міністра зробити запит до скульптора щодо внесення змін у дизайн, але він все одно не скасовуватиме попереднє рішення Меллона. 16 квітня було публічно оголошено про остаточний вибір дизайну Фленегена.
Меллон, що знав, які скульптори представили ті чи інші проєкти, звинувачувався у дискримінації Фрейзер як жінки. Історик з нумізматики казав: «Є відомості, що Меллон весь час знав, хто представив моделі-переможці, але його чоловічий шовінізм частково або повністю мотивував його небажання допустити перемогу жінки». Тоді як , зазначав, що Меллон неодноразово схвалював проєкти Фрейзер для ювілейних монет, а також проєкти інших жінок, і що жодне тогочасне джерело не говорить про будь-яку його упередженість у цьому плані. Баверс також назвав це припущення «сучасною нумізматичною фантастикою». Дизайн Фрейзер був використаний 1999 року для ювілейної монети у 5 доларів (), присвяченої 200-річчю смерті Вашингтона, а потім, починаючи з 2022 року, він став використовуватися на аверсі 25 центів.
Дизайн аверсу
1785 року французький скульптор Жан-Антуан Гудон отримав замовлення від Генеральної Асамблеї штату Вірджинія на виготовлення бюста Джорджа Вашингтона, який привів Сполучені Штати до перемоги у війні за незалежність. Гудон був рекомендований для цього замовлення Бенджаміном Франкліном, тодішнім послом США у Франції. Між 6—12 жовтням 1785 року відставний генерал, Вашингтон, перебував у своєму родинному будинку у Маунт-Верноні (округ Ферфакс, штат Вірджинія). Тоді скульптор зробив прижиттєву маску з лиця генерала. Прийомна онука Вашингтона , якій на той час було шість років, пізніше згадувала, що була вражена, побачивши те, як її дід лежить на столі, він їй здавався мертвим, накритим простирадлом і гіпсом для маски. Їй сказали, що в ніздрі Вашингтона було вставлено два пера, які забезпечували йому доступ повітря. Про цей візит свідчить бюст, встановлений у Маунт-Верноні. Після повернення до Парижа Гудон використав зображення генерала Вашингтона в низці скульптурних композицій, у тому числі для мармурової статуї для Генеральної Асамблеї, яка досі стоїть в Капітолії штату Вірджинія.
Надалі, різни скульптори найчастіше брали за зразок роботи Гудона для створення портретів Вашингтона на медалях та інших предметах, починаючи з медалі «Вашингтон перед Бостоном» (1786), вигравіюваної П'єром Симоном Дювів'є. Хоча до 1920-х років лише один американець, Авраам Лінкольн, з'явився на монетах США, бюст Гудона був використаний як основа портрета Вашингтона на ювілейному (1900) і на . На думку монетного дилера та історика з нумізматики К. Девіда Баверса, бюст Гудона вже тоді був найпоширенішим зображенням Вашингтона на монетах та медалях. Про творчий процес створення дизайну монети Фленегеном відомо небагато, проте на нумізматичному ринку з'являлися моделі 25 центів, виконані Фленегеном, з іншим зображенням Вашингтона, повернутого праворуч, та з іншим орлом. Адаптація Фленегена відрізняється від бюста Гудона деякими деталями, зокрема, формою голови та клубком волосся, якого немає на бюсті.
Мистецтвознавець казав про 25 центів Фленегена: «Дизайнер матриці не міг помилитися, взявши за прототип неокласичний образ Гудона… Проте, можна поставити запитання, чи справедливо було нав'язувати художнику, який працював 1932 року, ідеалізований портрет Вашингтона 1785 року. У результаті вийшло щось холодне і неживе». Вермюле припустив, що 25 центів цього типу започаткували в США тенденцію випуску аналогічних портретних монет, зокрема, 5 центів з Джефферсоном і 50 центів з Франкліном. Мистецтвознавець віддавав перевагу варіанту Лори Фрейзер, а реверс Фленегена називав «трохи жорсткою геральдикою з надто великим вінком і надто, або занадто, крупними написами».
Карбування у сріблі На початку липня 1932 року газети оголосили, що 25 центів з Вашингтоном перебувають у процесі карбування, і що їх випустять наприкінці місяця, щойно буде зібрано достатню кількість екземплярів для поширення по всій країні. При цьому наголошувалося, що нові 25 центів не пам'ятні.
Нові 25 центів було випущено в обіг 1 серпня 1932 року. Попри відсутність великої потреби в монетах у комерції, було оголошено про карбування шести мільйонів штук на честь 200-річчя Вашингтона. Монети загалом були добре сприйняті, хоча реверс викликав дискусію з приводу того, чи білоголовий орлан на ньому зображений, або якийсь інший. Експерт з орлів, з яким консультувалася газета «The New York Times», дійшов висновку, що це білоголовий орлан.