Жовтозілля (Senecio, L.) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae). Рід має космополітичне поширення й містить понад 1400 видів.
Назва Назва Senecio походить від латинського слова senex, тобто старий, з натяком на сивуваті головки запушеного насіння — поширене анемохорне пристосування, подібне до кульбаби. Серед народних та локальних назв «дідик», «хрестовник».
Загальна біоморфологічна характеристика Одно-, дво- і багаторічні трави; ліани — іноді з довгим дерев'янистим стеблом; чагарнички і чагарники; невисокі дерева. Багато з них — звичайні в помірних поясах види щорічно дають велике число сім'янок (одна рослина до 40 000), що розносяться вітром. Листки чергові, різноманітні за формою, еліптичні до зворотно-яйцеподібних, розсічені, рідше цілісні. Квітки жовті, помаранчеві, пурпурові, фіолетові; крайові — язичкові, маточкові, серединні — трубчасті двостатеві, зібрані в кошики, листочки обгортки головним чином однорядні. Сік всіх видів жовтозілля отруйний і може вразити слизову оболонку.
Багато видів жовтозілля (близько 100) — сукулентні рослини. Це або листкові, або стеблові сукуленти, дуже різноманітні за габітусом.
Екологія, поширення
Поширені від Арктики до тропіків, але головним чином в Південній Африці, Середземномор'ї і в помірних поясах Азії, Південної і Північної Америки. Серед жовтозілля є розеткові дерева (висотою до 7 м), що зростають в альпійському поясі гір Танзанії (Кіліманджаро) і Кенії.
Більшість сукулентних видів походить з різних районів Африки, включно з прилеглими островами (Мадагаскар, Канарські острови). Деякі з них зустрічаються в Південно-Західній Європі, на Аравійському півострові, в Мексиці.
Жовтозілля в Україні
Найпоширеніші види в Україні — жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris) і жовтозілля весняне (Senecio vernalis) — ростуть як бур'яни на засмічених місцях, на полях і між кущами по всій території країни. Поширеним також є жовтозілля Якова (Senecio jacobaea), але разом з іншими подібними видами жовтозілля зараз виділене в окремий рід Jacobaea (Якобея). Прйнята назва цього виду Jacobaea vulgaris (Якобея звичайна)Senecio jacobaea на сайті «The Plant List» .
Три види жовтозілля фігурують у Червоній книзі України 2009 року. Це жовтозілля карпатське (Senecio carpathicus), жовтозілля Бессера (Senecio besserianus — цей вид також занесений до Європейського Червоного списку.) і жовтозілля кримське (Senecio tauricus — ендемік Криму). Згідно новітньої систематики до роду Senecio належить лише останній вид. Жовтозілля карпатське в ранзі підвиду належить до роду Jacobaea (Jacobaea abrotanifolia subsp. carpathica (Herbich) B.Nord. & Greuter), а жовтозілля Бессера теж в ранзі підвиду належить до роду Tephroseris (Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca (Hoppe ex Willd.) B.Nord.).
Крім того, низка видів жовтозілля входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин деяких областей України. Це, зокрема (в дужках надається українська назва, та за наявності біноміальна або триноміальна назва згідно сучасної систематики):
Жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus — синонім Jacobaea borysthenica (DC.) B.Nord. & GreuterSenecio borysthenicus на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Одеської і Полтавської областей. Цей вид також занесений до Європейського Червоного списку. Жовтозілля болотне (Senecio paludosus — синонім Jacobaea paludosa (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb.Senecio paludosus на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Львівської і Житомирської областей. () — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області. ( — синонім Jacobaea paludosa subsp. lanata (Holub) B.Nord. & GreuterSenecio tataricus на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської і Запорізької областей. Жовтозілля чорноморське (Senecio euxinus — синонім Senecio leucanthemifolius subsp. vernalis (Waldst. & Kit.) GreuterSenecio euxinus на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області. Жовтозілля сарацинське (Senecio sarracenius — невизначена назваSenecio sarracenius на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Житомирської області. ( — синонім Senecio nemorensis L.Senecio fluviatilis на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Закарпатської області. ( — синонім Senecio macrophyllus M.Bieb.Senecio schvetzovii на сайті «The Plant List» ) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Кіровоградської і Львівської областей. Жовтозілля дібровне (Senecio nemorensis) — входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Хмельницької області. Жовтозілля тіньове (Senecio umbrosus) — входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Чернівецької і Львівської областей.
Охоронні заходи
14 видів Senecio занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:
Senecio alboranicus Senecio antisanae Senecio aquaticus Senecio arborescens Senecio caespitosus Senecio elodes Senecio iscoensis Senecio lamarckianus Senecio leucopeplus Senecio littoralis Senecio morotonensis Senecio navugabensis Senecio vaginatus Senecio wightii </div>
Практичне використання Часто вирощуються в оранжереях і кімнатах. Деякі види жовтозілля — злісні бур'яни, інші — лікарські рослини (містять сенеціонін, платифілін та інші). Надземні частини жовтозілля звичайного містять алкалоїди, мають кровотамуючі властивості, і їх вживають на лікування в гінекологічній практиці. Жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris) входить до Списку дикорослих корисних рослин УкраїниВ. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. , . Воно застосовується в народній медицині. Жовтозілля весняне (Senecio vernalis) добре поїдається вівцями, задовільно — великою рогатою худобою. Жовтозілля Якова (Senecio jacobaea) задовільний медонос. Також застосовується в народній медицині і гомеопатії. З нього ж можна отримувати темно-зелену фарбу.
Утримання в культурі Світлолюбні рослини. Взимку їх утримують при температурі близько 15 °C, полив обмежений, але без повного висихання субстрату. З весни до осені поливають регулярно. Землесуміш — пухка, поживна. Розмножують насінням, стебловими, деякі види і листковими живцями.
Використовують у композиціях із сукулентів, деякі види — як ампельні рослини в підвісних кашпо.
Історія досліджень та систематика Деякі види нерідко виділяють в особливі роди (цинерарія (Cineraria L.) та інші).
Галерея
Див. також Список родів родини айстрових
Виноски
Примітки
Література Жовтозілля — Senecio L. // — К.: 1962. — Флора УРСР. 1962. — Т. 11. Шишкин Б. К., Род Senecio L. — Крестовник, в кн.: Флора СССР, т. 26, М. — Л., 1961. Pruski, J.F. 2012. Compositae of Central America-I. The tussilaginoid genus Robinsonecio (Senecioneae), microcharacters, generic delimitation, and exclusion of senecioid Senecio cuchumatanensis. Phytoneuron 2012-38: 1-8.
Джерела
http://izbornyk.org.ua/encycl/euii052.htm http://leksika.com.ua/16410207/ure/zhovtozillya Биологический энциклопедический словарь. Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978 Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО"Кристалл", 2007. — 208с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7
Посилання
http://www.tropicos.org/Name/40035317 Senecio на сайті «Germplasm Resources Information Network (GRIN)» Міністерства сільського господарства США Список видів Senecio в «Глобальній базі даних Складноцвітих» () Senecio на сайті «The Plant List» Senecio в базі даних «Crop Wild Relative Information System» Список видів Senecio на сайті Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин