«Кольоро́ва револю́ція» (інколи Оксами́това револю́ціяПочаткова назва ненасильницьких революцій до середини 2000-х, в честь ненасильницької «Оксамитової революції» Чехії в 1989. Під кінець 2000-х термін «Кольорова революція» став більш усталеним.) — поняття, що застосовується для позначення так званих «ненасильницьких революцій», а також деяких широко відомих масових ненасильницьких акцій протесту. Внаслідок кольорових революцій відбулася зміна політичних режимів у низці постсоціалістичних країн (на території колишнього СРСР і Східної Європи) та країн арабського світу. «Кольорова революція» не має загальноприйнятого і чіткого визначення, проте, випадки революцій які відбулись, проходили із використанням кольору, взятого із брендового стилю опонуючої політичної сили, з виготовленням чисельних елементів кольорової атрибутики — друкованої продукції, наметів, сувенірної продукції, стрічок для носіння на одягу, окремих елементів одягу конкретного кольору. В Україні відбулась одна «помаранчева» кольорова революція у 2004 році, коли через масові фальсифікації виборів у 2004 на користь Януковича піднялись ненасильницькі протести, які не будучи направлені проти конкретно діючої влади, закінчились перевиборами із обранням президента Ющенка.
Етимологія, введення поняття в обіг Фіксується не пізніше кінця листопада 2004, буквально на самому початку першого Майдану. Від «кольорова» + «революція», абстраговане переосмислення назви «Помаранчева революція»
Кольорові революції 1989 — Оксамитова революція (Чехословаччина) та аналогічні їй «оксамитові революції» в інших країнах Східної Європи. 2000 — Бульдозерна революція (Югославія (Сербія). 2003 — Революція троянд (Грузія). 2004 — Помаранчева революція (Україна). 2005 — Тюльпанова революція (Киргизстан). 2005 — Спроба кольорової революції під час протестів в Узбекистані. 2005 — Кедрова революція (Ліван). 2020 — Спроба кольорової революції у Білорусі (біла та червона символіка), протести були придушені. В окремих випадках проти мирних протестантів була застосована зброя, що призвело до масової загибелі людей (Югославія, Україна тощо).
Екс-посол США у Росії М. Макфол в інтерв'ю американському виданню The New Yorker визнав причетність США до організації революції у Сербії (Югославії). Він розповів журналісту, що в Сербії гроші були передані опозиції, щоб дестабілізувати ситуацію, і це успішно спрацювало, а також згадав повалення прем'єра Моссадика в Ірані в 1953 році та підтримку «контрас» в Нікарагуа.Чи використовували США таємні операції для підбурювання до зміни режиму? Відповідь — Так. Я не хочу потрапити в біду або потрапити у в'язницю, але чи підтримали США опозицію, щоб домогтися політичних змін? Сербія — це парадигматичний випадок: спрямувати гроші опозиції на дестабілізацію обстановки, і це було успішно". Він також згадав про повалення Моссадика в 1953 році в Ірані та підтримку Нікарагуанських контрас.
Примітки
Література О. Дергачов. Кольорові революції // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.344 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Як у світі відбувались «кольорові революції» / YouTube «Кольорові революції»: втрачені надії, танки і розстріли демонстрантів / ТСН