Іо́ () — дочка царя Аргосу ІнахаПавсаний. Описание Эллады III 18, 13; Геродот. История I 1; Эсхил. Прикованный Прометей 590; Софокл. Инах, фр.269а РадтВергилий. Энеида VII 792; Овидий. Метаморфозы I 584Гигин. Мифы 145. Однак це батьківство суперечить відомостям, що першою коханою Зевса стала Ніоба (дочка Форонея), внучка Інаха. За іншими версіями, Іо — або дочка Яса, або (згідно з Гесіодом і Акусілаєм) дочка Пірена, або дочка АрестораВатиканский аноним. О невероятном 16, со ссылкой на Харакса. Згідно з Істром, дочка Прометея (змішана з Ісідою), за іншими — Гермеса, за Антікліда Афінського — дочка Прометея і дружина ДіонісаПлутарх. Об Исиде и Осирисе 3; 37; Климент. Строматы I 106, 1. Жриця Гери, коханка Зевса. Ревнива Гера обернула Іо на корову й наказала Аргосові стерегти її (варіант: Зевс сам обернув Іо на корову, щоб урятувати від помсти Гери). Коли Гермес убив Аргоса, Гера наслала на Іо страшного ґедзя. Від його укусів Іо тікала через моря й суходіл і добігла до Єгипту, де Зевс повернув їй людську подобу. У Єгипті Іо народила Епафа. В елліністичну епоху Іо ототожнювали з Ісідою. Греки вважали, що Іонічне море названо на честь Іо (проте назва моря походить від грецького племені іонян).

Іо і Зевс

Прекрасна Іо була жрицею аргівської Гери, її спокусив ЗевсЭсхил. Просительницы 291—301. Ревнива богиня дізналася, що її чоловік Зевс закохався в Іо. Під час сварки між подружжям Іо була перетворена на білу корову. Деякі стверджують, що її перетворила Гера, інші говорять, що це зробив сам Зевс, дав брехливу клятву, що він не любив прекрасну дівчину. З тих пір ті, що дають клятви про кохання не накликають гніву богів у разі їх порушенняГесиод. Перечень женщин, фр.124 М.-У. = Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека II 1, 3.

Гера впросила Зевса подарувати їй цю корову і доручила тисячеокому Аргосу Панопту таємно відвести її в Немейський оливковий гай. Зевс, у свою чергу, звернувся до свого сина — бога злодійства та обману Гермеса — з тим, щоб він врятував Іо. Гермес приспав Аргоса грою на флейті, а потім відрубав йому голову.

Звільнена Іо, однак, як і раніше залишалася в образі мовчазної корови. Дізнавшись про те, що Аргус не впорався з дорученням, Гера створила страшного овода з тим, щоб він всюди переслідував і жалив ІоВергилий. Георгики III 147—155.

Поневіряння Іо

Марно Іо втікала від нього, спочатку потрапивши в Додону і досягнувши моря, яке з тих пір носить назву Іонічного, потім на північ, через Боспор КімерійськийЭсхил, Прометей прикованный, ст. 732—735, який і отримав від цього свою назву (Βόσπορος — коров'ячий брід), до Азії. Після переправи зупинилася в місцевості, що називалася КоровоюПолибий. Всеобщая история IV 43, 6. Повернула розум в Канобі (Єгипет)Эсхил. Прикованный Прометей 846. За іншою версією, народила Епафа в печері на ЕвбеїСтрабон. География X 1, 3 (стр.445).

Згідно з Овідієм, вона перетворена в корову і після поневірянь народила на берегах Нілу сина Епафа. Зевс присягнувся Гері, що не буде любити Іо, і Гера повернула їй колишній виглядОвидий. Метаморфозы I 732—743. Згідно з Есхілом, Зевс оволодів нею у вигляді бика вже після того, як вона перетворилася в корову. Є ще розповідь, що вона зачала сина, коли Зевс торкнувся її рукою. За тлумачення, з'явилася до Єгипту як засватана нареченаДион. Троянская речь 48.

Лише в Єгипті звільнилася вона від переслідувань і знову прийняла людську подобу. Тут від Зевса в неї народився син Епаф, який (за грецьким сказанням) став царем Єгипту і збудував місто Мемфіс. Від цього Епафа, через Лінкея і Гіпермнестру, розпочалася стародавня аргоська династія Персеїд. Мати Геракла у дванадцятому колініЭсхил. Прикованный Прометей 774, 852.

За іншою версією вийшла заміж за єгипетського царя ТелегонаПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека II 1, 3. Також у часи пізньої античності був широко розповсюджений варіант міфу, згідно з яким у Єгипті вона стала богинею ІсідоюГигин. Мифы 145; Нонн. Деяния Диониса XXXI 39. Нарешті, по ще одним тлумаченням, була перетворена на сузір'я ТельцяПсевдо-Эратосфен. Катастеризмы 14; Гигин. Астрономия II 21, 1.

Іо в культурі

Мотиви міфа про Іо відбито в давньому грецькому вазописі (де вона здебільшого постає у вигляді корови) та в пізнішому європейському живописі (Корреджо, Я. Йордане, Рембрандт та ін.).

Примітки

Література

Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.