Деклуази́т (; ; ) — мінерал, гідроксилванадат свинцю та цинку. Група деклуазиту.
Історія та етимологія Деклуазит вперше був виявлений в Сьєрра-де-Кордова в центральній аргентинській провінції Кордова. Мінерал був описаний в 1854 році Огюстеном Алексісом Дамуром (1808-1902), який назвав мінерал на честь французького мінералога Альфреда Деклуазо (1817-1897) професора Паризького університету, Париж, Франція, який вперше описав мінерал для поцінування його внеску в галузі кристалографії.
Загальний опис Хімічна формула: 4[Pb Zn(VO4)(OH)]. Zn може заміщуватися Cu.
Містить (%): PbO — 55,47; ZnO — 19,21; CuO — 0,56; V2O5 — 22,76; H2О — 2,19. Домішки: FeO, MnO, P2O5, As2O5, Cl.
Сингонія ромбічна.
Форми виділення: друзи і великі групи кристалів, агрегати.
Твердість 3—3,75. Густина 5,9—6,2. Блиск жирний. Колір червоний, помаранчевий. Світлий, темно-коричневий, чорний. Зелений для мідянистих відмін. Риса жовтувата, коричнювато-червона, коричнева.
Асоціація: мотраміт, ванадиніт, піроморфіт, міметезит, вульфеніт, церусит.
Вторинний мінерал в зоні окиснення рудних родовищ. Руда ванадію.
Знайдений і добувається в Намібії (Берґ-Аукас). Поширений також: «Сьєрра-де-Кордова», провінція Кордова, Аргентина; Лос-Ламентос і Санта-Еулалія, Чіуауа, Мексика. Є у ряді штатів США — Аризона, Нью-Мексико, Невада. Великі кристали знайдені з Берг Аукас, поблизу Гроотфонтейна; в Абенабі; з Цумеба; та в інших місцях в районі Отаві, Намібія. Знахідки відомі в Кабве (Брокен Гілл), Замбія; Руве, Республіка Конго. Крім того, Ірані, Австрії, Словенії, Португалії.
Рідкісний.
Група деклуазиту Складається з п'яти мінералів: Деклуазит (PbZn2VO4OH) Мотраміт (PbCu2VO4OH) Сендеклуазит (PbZn2AsO4OH) Піробелоніт (PbMn2VO4OH) Чехіт (PbFe2VO4OH)
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 811–815. Descloizite / Handbook of Mineralogy
Посилання Mineralienatlas:Descloizit Webmineral — Descloizite MinDat — Descloizite