Петро Антонович Єрьомін (1897, Москва — 1987, Москва) — радянський військовий діяч та педагог, генерал-майор. Начальник Харківського суворовського військового училища (1943–1944).
Біографія Народився в 1897 році в Москві. У 1918 році вступив до Червоної армії, де командував батальйоном 264-го стрілецького полку і в 1922 році наказом РВСР № 12 був нагороджений орденом Червоного Прапора.
В 1930-х гг. викладав тактику в військової академії імені М. В. Фрунзе в Москві.
7 серпня 1941 року, після початку Великої Вітчизняної війни, полковнику Петру Єрьоміну доручено формування 328-й стрілецької дивізії, якою він командував з 26 серпня 1941 року по 7 квітня 194231 гвардейская стрелковая Витебская ордена Ленина Краснознаменная ордена Суворова 2 степени дивизия на сайті pobeda1945.su .
З початку грудня 1941 дивізія бере участь в боях на Західному фронті. За 4 місяці боїв 328-та стрілецька дивізія під командуванням Єрьоміна звільнила від фашистів понад 100 населених пунктів Тульської, Орловської і Калузької областей, в тому числі міста Михайлов, ДонськийГород Донской , інформаційно-аналітичний портал Тульської області і Бельов.
7 квітня 1942 Петро Єрьомін був важко поранений недалеко від села Думінічі під час огляду місць переправи через Жиздру для наступу танків 146-ї танкової бригади. Після лікування Єрьомін продовжив службу і 4 серпня 1942 отримав звання генерал-майора .
За станом здоров'я не брав участі у військових діях і очолив військове піхотне училищеКиевское Суворовское Военное Училище , глава із книги «Суворовские, Нахимовские…», В. Ионов.
З 17 вересня 1943 по 25 вересня 1944 призначений першим начальником Харківського (Київського) суворовського військового училища, що розташовувався в місті ЧугуївКиевское (Харьковское) Суворовское военное училище , Історія Кадетської освіти.
З 25 вересня 1944 по 18 липня 1946 — начальник Тверського суворовського військового училищаКалининское Суворовское Военное училище , глава із книги «Суворовские, Нахимовские…», В. ИоновКомандование Тверского суворовского военного училища на офіційному сайті ТвСВУ.
З 18 липня 1946 року в розпорядженні Управління кадрів Сухопутних військ. 10 жовтня 1946 року звільнений у запас через хворобу. У 1987 році помер, похований у Москві.
Нагороди та відзнаки Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» Орден Леніна Три Ордени Червоного Прапора Почесний Громадянин міста Донський Тульської області (за вагомий особистий внесок у визволення міста).
Примітки