Ки́ївський військо́вий ліце́й і́мені Іва́на Богуна́ — середній загальноосвітній навчально-виховний заклад з військово-професійним напрямом навчання і виховання, військовий ліцей у місті Києві.
Історія ліцею
Київське суворовське військове училище
На початку липня 1947 року училище було переведене із Чугуєва до Києва і отримало назву «Київське суворовське військове училище». У 1947 році був проведений перший післявоєнний набір вихованців. А вже в 1948 році відбувся перший випуск суворовців. 23 серпня цього ж року випускники училища прийняли Військову Присягу і були направлені на навчання в два піхотних і одне танкове училище. З того часу училище випускало 65-70 вихованців, з 1961 року — 200, а з 1971 року — 300 вихованців.
У 1950 році був заснований Почесний перехідний приз Міністерства оборони СРСР для нагородження найкращого Суворовського училища, а в 1951 році цей приз був вручений Київському суворовському військовому училищу. Весь особовий склад училища отримав подяку від Міністра оборони, а для заохочення найкращих командирів, викладачів, службовців було виділено 50 тисяч карбованців.
У 1955 році училище було реорганізоване в Київське суворовське офіцерське училище. Випускалися «лейтенанти». Таких випусків було тільки три. У 1958 році училищу було повернено назву — суворовське військове училище. У 1958 році термін навчання було збільшено на один рік — з 6 до 7 років, тобто з 5 по 11 клас. У 1959 році почалося вивчення електрорадіотехніки і засобів зв'язку, а з 1961 року — автотехніки.
У 1964 році училище було переведено з семирічного на трирічний термін навчання, і почався прийом хлопців у віці 15-16 років після закінчення 8 класів. У 1969 році було введено дворічний термін навчання.
Київський військовий ліцей У 1992 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 490 і наказом Міністра оборони України № 133 «Про реформування Київського суворовського військового училища» на його базі було створено Київський військовий ліцей. З 1993 року введено трирічний термін навчання.
Київському військовому ліцею було вручено бойове знамено Збройних сил України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 764 від 1 червня 1998 року, за ініціативи спілки офіцерів України, ліцею було присвоєно ім'я активного учасника визвольного руху за незалежність України Івана Богуна і він почав іменуватися Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна, а в березні 1998 року ліцею видано ліцензію на проведення освітньої діяльності, пов'язаної з наданням повної загальної середньої освіти.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1998 року № 764 на базі Боярського центрального клінічного санаторію було створено навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею для надання учням 8-9 класів, загальною кількістю 250 осіб, базової середньої освіти і оздоровлення ліцеїстів 10-11 класів Київського військового ліцею і ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Навчально-оздоровчий комплекс — це структурний підрозділ Київського військового ліцею ім. І.Богуна.
У 2001 році Київський військовий ліцей був відзначений дипломом Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна».
У 2003 році ліцей нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України.
Наказом начальника Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради від 25.07.2005 за № 196 Київський військовий ліцей імені Івана Богуна визнано атестованим з відзнакою.
За часів правління Януковича заклад відзначився кількома скандаламиКиївський військовий ліцей імені Богуна опинився в центрі скандалу з використанням наркотичних медпрепаратів..
6 грудня 2016 року до 25-ї річниці відновлення Збройних сил України було закладено капсулу майбутньому пам'ятнику Іванові Богуну, плани з встановлення якого були ще з початку 2000-х.
14 грудня 2017 року в ліцеї відбулося відкриття міні-футбольного поля зі штучним покриттям.
Структура 1-ша навчальна рота 2-га навчальна рота 3-тя навчальна рота 4-та навчальна рота 5-та навчальна рота 6-та навчальна рота військовий оркестр взвод матеріального забезпечення
Музичне виховання В ліцеї працює заслужений артист України Віталій Олексійович Свирид — викладає музичне мистецтво, керує художньою самодіяльністю.
Символіка
Керівники 1993-1999 — генерал-майор Шкребтієнко Олександр Герасимович, 1999-2008 — генерал-майор Кравчук Леонід Васильович, 2008-2010 — полковник Тхоржевський Ігор Вікторович, 2010-2013 — генерал-майор Романенко Данило Володимирович, 2013-2016 — полковник Бондаренко Олександр Вікторович, 2016-2023 — генерал-майор Гордійчук Ігор Володимирович — Герой України. 2023-2025 — полковник Камалов Євген Віталійович З 2025 — полковник Перфільєв Антон Юрійович
Відомі випускники та співробітники Див. також:
Давиденко Віктор Миколайович — український військовослужбовець, генерал-майор; Золотарьов Іван Григорович — український військовослужбовець, генерал-майор; Куцак Геннадій Васильович — заслужений юрист України, полковник юстиції; Осипенко Володимир Борисови — український військовослужбовець, заступник командира 98-ї повітряно-десантної дивізії (м. Іваново); Ощепков Олексій Вікторович (1974—2014) — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017. Порхун Олександр Володимирович, майор (Герой України); Дробот Ігор Іванович (1969—2017) — український військовослужбовець, прапорщик, учасник групи «Евакуація 200» цивільно-військового співробітництва ЗСУ в зоні АТО; Кизило Андрій Олександрович (1993—2017) — український військовослужбовець, капітан, майор(посмертно), Герой України (посмертно); Кукурба Олександр Васильович (1994—2022) — український військовослужбовець, майор, Герой України (2022), бойовий льотчик Су-24. Микитенко Юлія Миколаївна (нар. 1995) — українська військовослужбовиця, ветеранка АТО, учасниця боїв на Світлодарській дузі. Бова Євгеній Петрович — український військовослужбовець, Герой України, підполковник Збройних сил України, командир 1-го окремого батальйону морської піхоти (2018). Шаматалю́к Євге́н Ві́кторович (нар. 9 червня 1990, с. Тарасівка Тульчинського району Вінницької області) — підполковник Збройних сил України. Герой України (2022). Лазаренко Ростислав Павлович (нар. 18 червня 1994) — український військовий льотчик-штурмовик, підполковник Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер Хреста бойових заслуг (2022), повний лицар ордена Богдана Хмельницького (2022), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023). Герой України (2023). Лисенко Євген Вадимович (8 липня 1994, с. Ротмистрівка, Черкаський район, Черкаська область, Україна — 9 березня 2022, поблизу м. Житомира, Україна) — український військовий льотчик 2 класу, майор, учасник російсько-української війни, що героїчно загинув під час російського вторгнення в Україну. Герой України (2023). Корнійчук Богдан Сергійович (14 травня 1999, с. Морочне, Вараський район, Рівненська область, Україна — 6 березня 2022, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно). Пархоменко Сергій Ігорович (нар. 14 січня 1997, м. Харків — пом. 14 травня 2022, м. Гуляйполе, Запорізька область) — український військовослужбовець, капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно). Єрофєєв Макар Володимирович (1999—2023) — український військовослужбовець, старший лейтенант. Заступник командира роти розвідки 92-ї Окремої штурмової бригади. Герой України (2024, посмертно). Жданов Володимир Сергійович (нар. 12 травня 1999, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, Україна) — український військовослужбовець, підполковник Національної гвардії України, командир батальйону. Герой України (2025).
Споруда головного навчального корпусу Головний навчальний корпус Київського військового ліцею імені Івана Богуна (бульвар Лесі Українки, 25) — це будівля колишнього Олексіївського інженерного училища (споруджено 1914-1916 рр.). Споруда є об'єктом культурної спадщини міста Києва. Вирізняється наявністю зовнішнього та внутрішнього курдонерів, що є рідкісним архітектурним явищем на теренах України та Києва.
Релігія 2005 року на території ліцею було відкрито тимчасовий храм преподобному Серафиму Саровському Чудотворцю УПЦ КП
2012 року на території ліцею було відкрито й освячено тимчасовий храм Спаса Нерукотворного УПЦ МП
2023 року призначено на посаду військового капелана священика Максима ПЦУ
Див. також Київський Володимирський кадетський корпус Іван Богун Військові навчальні заклади України
Примітки
Література Кадетские корпуса XIX — нач. ХХ вв.: украинское измерение (система обучения и воспитания) / А. Г. Барадачев, В. В. Цыбулькин, Л. Н. Рожен; Фонд ветеранов внешней разведки. — Київ: Преса України, 2012. — 272 с.: ил. Дубинский В., Аустрин Г. Владимирский Киевский кадетский корпус // Военная быль. — № 83. — январь 1967. http://xxl3.ru/kadeti/kiev_saraevo.htm
Посилання
Правила прийому Київський військовий ліцей ім. Богуна «Богунівці» готуються до параду з нагоди Дня незалежності України КВЛ імені Івана Богуна