Наді́я Не́сторівна Бабе́нко (30 вересня 1926, Вересоч — 26 грудня 2009, Решетилівка) — художниця декоративного мистецтва у галузі в галузі килимарства та вишивки; членкиня Спілки художників України (Полтавська організація) з 1979 року та Спілки майстрів народного мистецтва з 1991 року. Мати майстра килимарства Олександра Бабенка.

Біографічні дані Народилася 30 вересня 1926 року в селі Вересочі (нині Чернігівський район Чернігівської області, Україна) в багатодітній сім'ї. Мати — сільська вчителька Варвара Федорівна Семигановська, батько — директор школи Нестор Акимович Дурицький. Проягом 1944—1948 років навчалася в Кролевецькому технікумі художньої промисловості (педагог з фаху С. ЧередникБабенко Надія Несторівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 401).

У 1948—1951 роках стажувалася в Станіславівському міжоблхудожпромсоюзі (нині Івано-Франківськ). Від 1951 року в Решетилівці, де працювала інструктором килимарства в Решетилівській школі майстрів художніх промислів. 1953 року взяла шлюб з Олексієм Бабенком. Протягом 1958—1966 років обіймала посаду художника; 1966—1973 років — головного художника на Решетилівській фабриці художніх виробів імені Клари Цеткін. Упродовж 1973—1992 років — майстер виробничого навчання з килимарства Решетилівського ПТУ. З 1992 року на пенсії, проте у 1992—1996 роках працювала на посаді художника по килимарству малого науково-виробничого підприємства «Засвіт».

У різний час в неї навчались такі відомі майстри килимарства, як Віктор Фурман, Євген Пілюгін, Григорій Гринь, Василь Деркач, Василь Кріль, Юрій Самойленко, Наталія Дмитренко та інші.

Мешкала в Решетилівці будинку на вулиці Дзержинського, № 12. Померла в Решетилівці 26 грудня 2009 року.

Творчість Створювала малюнки для масових орнаментальних і унікальних тематичних килимів. Авторка низки сувенірних килимів. У своїх роботах використовувала традиції народного килимарства, надаючи їм сучасного трактування.

Килими, які зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України «Білий» (1960); «Україна» (1967); «Весна» (1970); «Осінь» (1971); «Дивосвіт» (1975); «Паморозь» (1992); Канівський музей народного декоративного мистецтва 4 декоративні вишиті рушники; Килими у інших приміщеннях «Дерево життя» (300×400 см; 1969, блакитний зал ООН); «Малиновий цвіт» (270×3300 см; 1971, готель «Либідь» у Києві); «Соняшники» (1979, Мистецтво культури, Росія); «Яблуневий цвіт» (1990, Сумський художній музей); «Яблуневе цвітіння» (1992, Полтавський краєзнавчий музей); Інші килими «Світанок» (1980); «Урочистий» (1982); «Калина» (1984); «Світанок» (1985); «Мир землі квітучій» (1985); «Ранок» (1986); «Лелечине сонце» (1987); «Вересень» (1992); «Рожева птаха» (1992); «Червоне цвітіння» (1993); «Калина на снігу» (1995). </div> Постійно брала участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставках, зокрема провела персональні виставки: «Золота осінь» з нагоди 70-річчя в Національному експоцентрі «Український дім» (Київ, 1996); виставка творів династії Бабенків в Національному художньому музеї (Київ, 2000); виставка творів династії Бабенків в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка (2000).

2006 року видавництво «Народні джерела» видало альбом «Надія Бабенко. Килимарство. Вишивка».

Відзнаки Заслужена майстриня народної творчості УРСР (1976); Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка (1986; разом з Ганною Бондарець, Домною Єфремовою, Леонідом Товстухою за високохудожнє використання народних традицій у творах декоративно-ужиткового мистецтва)Бабенко Надія Несторівна / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.; Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2001, за значний особистий внесок у розвиток української культури, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм); медалі дві срібні (1968, 1990) та бронзова (1973) медалі Всесоюзної виставки досягнень народного господарства; «За доблесну працю» (1970), «За трудову доблесть», «Ветеран праці» (1981).

Вшанування

2016 року, до 90-річчя килимарниці, на фасаді Решетилівського художнього професійного ліцею відкрито меморіальну дошку з барельєфом; 2021 року Національний банк України випустив монети номіналом 5 та 10 гривень «Решетилівське килимарство» з кольоровим зображенням фрагмента килима «Голубий» авторства мисткині; У «Краєзнавчому музеї Решетилівської міської ради Полтавської області», в експозиції відділу ткацтва і вишивки знаходяться стенд, вітрина, три великих килими, один сувенірний та два рушники Надії Несторівни; Вулиця в Решетилівці, на якій вона жила, носить її ім'я.

Примітки

Література

Ханко О. Мистецький рід Бабенків // Образотворче мистецтво. — 1999. — № 1-2. — С. 50-53. Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 28—29.

Ханко О. Осердя і джерело квітування // Слов'янський збірник. — Полтава, 2003. — Вип. ІІ. — С. 157—162.

Бабенко О. Творчість Надії Бабенко в контексті регіональних особливостей решетилівського килимарства і вишивки ХХ століття // Народні художні промисли України: історія, сьогодення, перспективи: науковий збірник за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. К. : ДП «НВЦ» Пріоритети". 2016. С. 196—205.