Хлори́да ( від χλωρός, що означає «зеленувато-жовтий», «бліднуватий», «мертвотно-блідий», або «прісний») — у давньогрецькій міфології старша дочка дочка царя Фів Амфіона та Ніоби Гомер. Одісея XI 281; Гесіод. Перелік жінок, фр. 33а М.-У. .
Єдина ніобіда (мала ім'я Мелібоя), що врятувалася Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 9, 9; III 5, 6; Э III 12; Гігін. Міфи 10; 11 : коли її братів і сестер убивали, вона вблагала про милість Лето, при цьому від страху ставши блідою, отримала нове ім'я — Хлориди. З братом Аміклом побудувала храм Лето в АргосіПавсаній. Опис Еллади II 21, 9-10 . Перемогла в бігу на Герея в ОлімпіїПавсаній. Опис Еллади V 16, 4 .
Її ім'ям названо браму ФівГігін. Міфи 69 .
Дружина царя міста Пілос Нелея, мати Перо і 12 синів, зокрема Періклемена та Нестора. Зображена в Аїді на картині Полігнота в Дельфах, схилилася на коліна до ФІЕПавсаній. Опис Еллади X 29, 5 .
За іншою версією, Хлорида також вважалася богинею квітів, дружиною Зефіра, й ототожнювалася з Флорою (пор. картину Боттічеллі «Весна»)Словник античної міфології. — Київ, Наукова думка, 1985, с. 205.
Є й інші версії, зокрема: вона донька сина Іасія (царя Орхомена) Перший ватиканський міфограф II 54, 2 .
На честь Хлориди названо астероїд (410) Хлорида, відкритий 1896 року.
Примітки