«Сіяч» () — серія картин нідерландського художника Вінсента ван Гога, написана 1888 як наслідування Жану-Франсуа Мілле.
Історія
Ван Гог був заворожений темою сіяча. Ще в 1880 році він написав копію з «Сіяча» Жана-Франсуа Мілле, творчість якого була ван Гогу прикладом освітлення селянської тематики в живописі. Пізніше в Арлі Вінсент ван Гог створив свої власні роботи на цю тему. Цікава особливість цієї картини полягає в тому, що призахідне сонце утворює німб навколо голови сіяча. У своєму листі до друга Еміля Бернара Ван Гог називає снопи і Сіяча символами нескінченності життя, вони показують повторюваність процесу зростання, збору плодів рослин і цвітіння. Сіяч, таким чином, символізує життя. Пізніше Ван Гог буде працювати над образом женця, в якому він бачить символ смерті. Він писав у своїх листах:
Галерея творів серії
Література Ingo F. Walther, Peter Glücksam (tłum.): Van Gogh Basic Art Album. Taschen, 2001, s. 49-50. ISBN 3-8228-1128-9. Dieter Beaujean, Per Hölmström (tłum.): Van Gogh, Liv och verk. Köln: Könemann, 2000, s. 74-75. ISBN 3-8290-4761-4. Janice Anderson: Van Gogh. Bokia, 1994, s. 35. ISBN 91-7115-030-7. Brian Petrie: Van Gogh. Oxford: Phaidon Press Ltd., 1985. ISBN 0-7148-1631-0.