Політична криза в Україні 2007 — політичне протистояння законодавчої та виконавчої влади, з одного боку, та Президентом України, з другого боку, що виникло після підписання Віктором Ющенком Указу «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» котрим припинялась дія повноважень депутатів парламенту України та на 27 травня 2007 призначались дострокові вибори.
Спочатку більшість депутатів Верховної Ради (Коаліція національної єдності) не визнали Указу Президента, вважаючи його неконституційним. Цю позицію підтримали прем'єр-міністр Віктор Янукович та члени кабінету міністрів, котрі також відмовились визнавати Указ Президента і закликали своїх прихильників до виявлення протесту. Але потім всіма сторонами було досягнуто згоди про проведення дострокових виборів до Верховної Ради.
Передісторія — невдале творення коаліції в 2006 році
Унаслідок різних причин політичного характеру (зокрема через небажання Ющенка надати згоду на прем'єрство Ю. Тимошенко) після виборів-2006 була утворена дуже хитка політична конструкція, в якій співробітничали «Наша Україна» (Ющенко) та «Партія регіонів» (Янукович), що утворили «уряд Януковича», в якому було 8 міністрів від Ющенка і «Нашої України». Втім, уже через два місяця після призначення Януковича прем'єр-міністром, «Наша Україна» вимушена була перейти в опозицію; почалася «політична криза другої половини 2006 року», яка є нерозривною частиною «політичної кризи 2007 року».
Розвиток подій в 2007 році
2 квітня У понеділок 2 квітня 2007 Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 264/2007, яким оголосив розпуск парламенту та призначив нові вибори до Верховної Ради України.
Реагуючи на цей Указ, депутати Верховної Ради п'ятого скликання через кілька годин відправили у відставку членів Центральної Виборчої комісії, призначених 2004 року (оформивши це як скасування постанови про їх призначення) та заборонили уряду України видавати кошти на дострокові вибори. За таке рішення проголосував 261 депутат. Таким чином, Верховна Рада не визнала дію Указу та вважає його «кроком до державного перевороту». «Незважаючи на позитивні зміни, досягненні в економічній сфері, ігноруючи суспільну думку і Конституцію України, президент на догоду невеликій групі безвідповідальних політиків, указом від 2 квітня ухвалив рішення про розпуск найвищого законодавчого органу», — стверджується у відповідній постанові..
Наступними кроками депутатів Верховної Ради були: лист Президенту Віктору Ющенку з проханням скасувати дію указу про розпуск парламенту. У своєму зверненні депутати вказують на невідповідність указу Конституції України, а також на пропозиції щодо виходу з кризи, що містяться в постанові Верховної Ради, ухваленій увечері. З цього приводу Голова Верховної Ради Олександр Мороз заявив: «Враховуючи, що згадана постанова враховує майже всі пропозиції Президента щодо врегулювання політичного конфлікту, ми пропонуємо Вам скасувати свій Указ від 02 квітня 2007 року». Водночас після ухвалення постанови Олександр Мороз звернув увагу депутатів, що «злочинний указ» президента не містить посилання на 90 статтю Конституції, в якій прописано норми розпуску парламенту. Лідер «Народної Самооборони» Юрій Луценко обіцяє під час брифінгу на Майдані, що: «З завтрашнього дня на цьому місці буде встановлена сцена, яка буде дамокловим мечем над усіма тими, хто спробує зірвати демократичний виборчий процес і далі чіплятися своїми старими кігтями за насиджені крісла у Верховній Раді». У свою чергу лідер БЮТ Юлія Тимошенко наголосила, що опозиційні сили «повністю узгодили, яким форматом ідуть на вибори» та що опозиційні сили вже підписали «всі необхідні коаліційні угоди», які в тому числі регламентують їхню діяльність після перемоги на виборах. Тимошенко запевнила, що опозиційні сили підуть на вибори двома демократичними колонами, так, як це було у 2002 році.
Проте пізніше, опозиція — прихильники розпуску Верховної Ради, відмовились від ідеї вуличної боротьби, натомість на Майдані проводяться мітинги прихильників «Коаліції національної єдності» — що володіють більшістю голосів у парламенті.
3 квітня Служба безпеки розглядає будь-які спроби змінити статус або кількість Центральної виборчої комісії як зазіхання на конституційний лад України. Про це повідомив в.о. Валентин Наливайченко після консультацій з Президентом в його секретаріаті.
«Будь-які спроби змінити статус або кількість, або вплинути поза законом, поза межами Конституції на Центральну виборчу комісію ми розцінюємо як перешкоду і посягання на конституційний лад держави», — заявив він.
Верховна Рада Криму до винесення рішення Конституційним Судом щодо конституційності указу президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту підтримуватиме Кабінет міністрів. Пізніше ще декілька обласних та міських рад висловлювались на підтримку тієї чи іншої сторони. Верховна Рада ухвалила постанову «Про деякі заходи щодо запобігання порушенням конституційного ладу та забезпечення невтручання НБУ в дії, які загрожують конституційному правопорядку».
У постанові зазначено, що з метою забезпечення конституційного правопорядку і громадського спокою у державі тимчасово, до ухвалення рішення Конституційного Суду щодо указу президента України про розпуск парламенту, забороняється Національному банку України та його посадовим особам «у будь-який спосіб брати участь у забезпеченні фінансування заходів, передбачених цим указом».
Уряд України відмовився фінансувати дострокови виборі до парламенту і вважає, що здійснення таких витрат може знизити обсяги фінансування соціальних статей бюджету.
4 квітня
Прем'єр Віктор Янукович заявляє, що у випадку, якщо Президент займе непоступну позицію щодо дострокових виборів, Партія регіонів піде на ці вибори. Колони прихильників коаліції в Києві зайняли проїзну частину вулиці Грушевського і рухаються до Хрещатика. Вони йдуть кількатисячною колоною, якою учасники акції під прапорами Партії регіонів, СПУ, КПУ і національними прапорами України керують через гучномовець. Прихильники коаліції стрімко йдуть у бік Майдану Незалежності. Рух транспорту на Європейській площі і вулиці Грушевського заблокований. У цей час на Майдані Незалежності прихильники коаліції й уряду встановили сцену.
5 квітня Прем'єр Віктор Янукович виступає проти проведення дострокових виборів Президента та імпічменту Президенту, бо це лише ускладнить ситуацію. «Ми проти будь-яких дій, що загострять ситуацію. І ті пропозиції, які лунають щодо дострокових виборів Президента, я вважаю, що вони деструктивні і лише поглиблять кризу», — заявив прем'єр.
Конституційний Суд України відкрив провадження у справі про конституційність указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
6 квітня Верховна Рада заборонила входження до коаліції позафракційних депутатів. Саме перехід народних депутатів від опозиційних фракцій до коаліційних і формування таким чином конституційної більшості Президент Ющенко назвав незаконним, на підставі чого і були оголошені позачергові вибори. Феодосійський міськсуд виніс у п'ятницю ухвалу, якою заборонив Кабміну й органам виконавчої влади і місцевого самоврядування проводити будь-які заходи щодо організації дострокових виборів у Верховну Раду до розгляду справи по суті, але вже за годину цей самий суд скасував своє рішення.
7 квітня Президент Віктор Ющенко підкреслює незворотність свого рішення про розпуск Верховной Ради і гарантує, що ситуація не дійде до суспільного протистояння.
9 квітня Верховна Рада збирається звернутися до міжнародних гарантів незалежності України з проханням надати допомогу для виходу з політичної кризи. Про це йдеться в заяві Верховної Ради України з приводу тиску президента Ющенка на Конституційний Суд. За словами авторів заяви, зараз іде тиск на КС з боку президента, який розглядає його указ про розпуск парламенту. «Ігноруючи вимоги Конституції, закону України про КС, президент Віктор Ющенко здійснює безпрецедентний тиск на конституційний суд», — наголошується в документі. Верховна Рада виступає за одночасне проведення позачергових виборів парламенту, Президента й референдуму щодо вступу в НАТО.
10 квітня
Терміни проведення дострокових парламентських виборів можуть бути предметом переговорів політичних сил.
«Терміни — це одне з тих питань, що можуть бути вирішені в колі проведення переговорів. Головне, щоб ми знайшли конституційне формулювання в питанні термінів, щоб вони не піддавалися ревізії», — підкреслив Ющенко.
Засідання Конституційного суду за поданням 53 депутатів щодо легітимності указу президента про розпуск Верховної Ради перенесено на 17 квітня. Служба безпеки України надала охорону п'ятьом суддям Конституційного Суду, які заявили про тиск на них та погрози з боку окремих політичних сил.
11 квітня
Секретаріат президента спростовує інформацію про підготовку указу президента про перенесення дати дострокових парламентських виборів.
12 квітня
Президент Віктор Ющенко готовий обговорювати питання термінів проведення дострокових виборів до Верховної Ради. Лідери партій, що входять до Коаліції національної єдності (ПРУ, КПУ, СПУ), підписали спільну заяву про те, що вони будуть брати участь у дострокових парламентських виборах, якщо вони будуть конституційними. Біля Будинку уряду відбулось зіткнення пікетувальників. Водночас у зв'язку з інцидентом «Наша Україна» офіційно заявила, що ввечері 12 квітня не організовувала жодних пікетів чи інших акцій поблизу Будинку уряду.
13 квітня Прем'єр-міністр Віктор Янукович вважає, що дострокові вибори у Верховну Раду за будь-яких умов не можуть відбутися 27 травня, як того вимагає президент Віктор Ющенко. Низка провідних телевізійних каналів України провели у п'ятницю акцію «День без політиків». Така акція матиме «попереджувальний характер». Телеканали висвітлюватимуть політичні події, але жодних синхронів політиків, як центрального, так і регіонального рівня, не буде. Ця акція стала наслідком загальної втоми українців від бурхливих політичних подій протягом останніх 3 років.
14 квітня У Києві протягом дня відбулись масові заходи за участю прихильників коаліції, окрім Майдану Незалежності, біля Конституційного Суду України, Центральної виборчої комісії України, секретаріату президента України, Служби безпеки України, Кабінету міністрів України.
15 квітня Перший заступник міністра Кабінету міністрів Олена Лукаш вважає, що для фінансування позачергових виборів немає законних підстав.
16 квітня Антикризова коаліція наголошує на необхідності проведення круглого столу з президентом для пошуку виходу з кризової ситуації. Президент Віктор Ющенко підтверджує, що в пакеті пропозицій, направлених ним до прем'єра і більшості, є позиція про перенесення строку виборів. Парламентська коаліція має намір домагатися імпічменту президента у випадку, якщо Конституційний Суд визнає неконституційним указ глави держави про розпуск парламенту.
17 квітня Лідер опозиції Юлія Тимошенко, В'ячеслав Кириленко та Юрій Луценко закликають президента відкликати своїх суддів з КС. Президент Віктор Ющенко не виключає призупинення дії свого указу про розпуск Верховної Ради в частині дати проведення позачергових виборів для того, щоб ухвалити низку законопроєктів, необхідних для їхнього проведення. Див. також Дайджест Майдану: Конституційний суд. День перший.
18 квітня
Другий день засідання Конституційного Суду у справі щодо конституційності указу президента про розпуск парламенту почався з зачинених воріт. Заблокований вхід до КС депутатами від опозиції та їхніми помічниками суддям і учасникам справи довелося брати штурмом.