Молоча́й воли́нський (Euphorbia volhynica) — рідкісна багаторічна рослина родини молочайних. Третинний реліктЗаверуха Б. В. Флора Волыно-Подолии и её генезис. — Киев: Наук. думка, 1985. — 192 с., східноєвропейський ендемік, занесений до Червоної книги УкраїниЧервона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. — Глобалконсалтинг, 2009. — 921 с.. Перспективна декоративна рослина.
Згідно з Catalogue of Life, The Plant List і Plants of the World Online цей таксон є синонімом до Euphorbia illirica Lam..
Опис Трав'яниста рослина з сильно розгалуженим здерев'янілим кореневищем, гемікриптофіт. Одна особина може мати від 1 до 36 пагонів. Стебла дуже розгалужені від основи, прямостоячі, з пазушними квітконосами й численними неплідними гілочками під ними, 30-84 см заввишки, густо запушені. Листки довгасто-еліптичні, 1-7 см завдовжки й до 2 см завширшки. Квітки світло-жовті, забрані в густі щиткоподібні суцвіття завширшки 7-8 см. Кожне суцвіття складається з 2-103 квіток. Плід — стисненояйцеподібний тригорішок, густо запушений довгими волосками. Насінини 2,5-2,75 мм завдовжки.
Екологія та поширення Молочай волинський трапляється на узліссях, сухих схилах, вкритих чагарниками, у лучних степах, деінде — на відслоненнях вапняку. Ця рослина надає перевагу помірно зволоженим місцинам, зростає на лесоподібних суглинках і дерново-карбонатних ґрунтах.
Розмножується насінням. Квітне в травні-липні, плодоносить у липні-серпні. Насіннєва продуктивність становить 28-73%.
Ареал охоплює місцевості, які під час зледеніння не були вкриті шаром криги — Подільську і Волинську височини в межах Рівненської, Хмельницької, Тернопільської та Івано-Франківської областей України. У Волинській області трапляється зрідка. За межами України цей вид зафіксований лише у МолдовіГейдеман Т. С. Определитель высших растений Молдавской ССР. 3-е изд. — Кишинев: Штиинца, 1986. — 640 с..
Значення і статус виду Вид має велику наукову цінність, оскільки є вузьким ендеміком України. В межах ареалу популяції спорадичні та нечисленні, складаються переважно з генеративних особин, що свідчить про погане відтворення. Винищенню сприяє будівництво, створення кар'єрів, надмірне випасання худоби, спалення сухої трави.
Молочай волинський охороняється у природному заповіднику «Медобори», національному парку «Подільські Товтри», заказниках «Касова гора» і «Олексюки», ландшафтному пам'ятнику «Дністровський каньйон».
Ця рослина утворює густі куртини і під час цвітіння вкривається безліччю квітів, що робить її дуже декоративною, втім у квітникарстві вид не використовується через те, що майже невідомий широкому загалу садівників. Побачити молочай волинський можна в колекції Національного дендрологічного парку «Софіївка».Найважливіші досягнення у науковій роботі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України у 2010 році / І. С. Косенко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП «Софіївка» НАН України, 2010.
Синоніми Euphorbia illirica auct. non Lam. Euphorbia villosa auct. non Waldst. et Kit. ex Willd., p.p. Tithymalus volhynicus (Besser ex Racib.) Holub
Див. також Список видів роду Молочай
Література Заверуха Б. В. Молочай волинський // Наука і суспільство. — 1975. — № 7. — С. 47—48. Мельник В. И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. — Киев: Фитосоциоцентр, 2000. — 212 с. Macko S. Roślinność projektowanych rezerwatów na Wołyniu // Ochrona przyrody. — 1937. — 17. — S. 11—185. Motyka J. Rozmieszczenie i ekologia roślin naczyniowych na pólnocnej krawędzi zachodniego Podola. — Lublin, 1947. — 400 s. Panek J. Roślinność stepowa i naskalna lessowego Wołynia // Rocznik Wołyński. — 1939. — 8. — S. 26—66.
Джерела
Посилання Молочай волинський у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 листопада 2014. Нові відомості про поширення і стан популяцій (PDF) — Переглянуто 8 листопада 2014.