Подушко Зиновій Григорович

Зиновій Григорович Подушко (, село Очеретине, Ізюмський повіт, Харківська губернія, тепер Краматорський район, Донецька область — , м. Лодзь, Польща) — український художник, сценограф, офіцер культурно-освітнього відділу Генерального штабу Армії УНР.

Біографія

Подушко навчався в залізничному училищі та реальній школі в Катеринославі. У 1906–1911 роках навчався в Київському художньому училищі під керівництвом Олександра Мурашка та Іллі Рєпіна. У 1911–1918 роках продовжував навчання в Імператорській академії мистецтв у Петербурзі під керівництвом Яна Ціонглінського та Миколи Дубовського. Під час навчання брав участь у виставках передвижників. У цей період був членом «Товариства художників», а також належав до Товариства імені Архипа Куїнджі.

У червні 1919 року перебуваючи в Кам'янці-Подільському очолив мистецько-гравірувальний відділ при Експедиції заготовок державних паперів. Як офіцер Культурно-освітнього відділу Генерального штабу Армії УНР був інтернований у Ланьцуті. У 1921 році оселився в Лодзі, де працював техніком-рисувальником у міському управлінні до 1939 року, а також викладав малювання в Державній текстильній школі та Міській школі графіки. Одночасно у 1926–1935 роках був сценографом у Театрі ім. Стефана Ярача в Лодзі. Співпрацював із журналом «Форма», що його редагували Кароль Гіллер і Стефан Вегнер.

Під час Другої світової війни через складні матеріальні умови та хворобу Подушко втратив значну частину свого художнього доробку і припинив творчість. Після війни відновив малювання і працював у Міській урбаністичній майстерні Лодзі. У цей період відвідував Судети і Бескид Сілезький для лікування, що дозволило йому створити цикл картин під назвою «Сілезький пейзаж», які були відтворені на листівках, виданих видавництвом «Poziom».

Був співзасновником і членом правління Спілки польських художників, входив до груп «Старт» і «Заохота» (з 1957 року).

Його картини знаходяться в колекціях Галереї Петра Узнанського в Лодзі, Краєзнавчому музеї в Серадзі, Міському музеї історії та мистецтва Лодзі, Міністерстві культури та національної спадщини Польщі, Музеї в Торуні, Львівській національній галереї мистецтв, Хмельницькому обласному художньому музеї та інших музеях Польщі, України та Росії.

Приватне життя

Подушко був сином залізничного токаря Григорія Подушка і його дружини Євфросини. Його дружина — Зінаїда, уроджена Кібардіна.

Зеновій Подушко похований на православному кладовищі на Долах у Лодзі.

Творчість Подушко писав переважно пейзажі, серед яких переважали зображення Волині, Поділля, а також Лодзі та її околиць, Сілезії. Він працював олією і аквареллю – використовував декоративні кольорові плями й спрощені натуралістичні мотиви. Його художній доробок налічує понад 1000 робіт. Серед найвідоміших його робіт — цикли «Степ», «Додому», «Захід сонця», «На пасовищі», «Чумацький табір», «Хутір», «Степове село», «Захід сонця», «Старий млин», «Над Дніпром».

Сценографія

«Отелло майбутнього», «Чоловік з двома дружинами», «Дивак», «Квадратура кола», «Моя мила, дурна мама», «В маленькому дворі», «Щодня о п'ятій» (1926), «Панна Флют» (1927), «Страхування вірності» (1928). Нагороди

Бронзова медаль Товариства Заохоти образотворчих мистецтв за картину «Вечір — містечко на околиці» (1930), Золотий Хрест Заслуги (1954), (1957), Премія в галузі образотворчого мистецтва Лодзинського воєводства, присуджена Президією Воєводської народної ради в Лодзі (1963).

Примітки

Література Подушко Зиновій . //  — Т. 6. — 1970. Подушко Зіновій. // —— Т. 8. — 1982.

Посилання Подушко Зиновій на сайті Українці в світі. Подушко Зиновій Григорович Картини Зиновія Подушко на порталі DeviantArt