Чотирнадцять пунктів Вільсона ( або просто Fourteen Points) — концепція президента Сполучених Штатів Вудро Вільсона, в якій він окреслив своє бачення міжнародного устрою після Першої світової війни. Озвучені в промові Вілсона перед Конгресом 8 січня 1918 року.
Основними ідеями програми президента була відмова від таємної дипломатії, поширення рівності торгівлі, повернення Франції Ельзасу-Лотарингії (анексія якої Німеччиною внаслідок франко-прусської війни 1870—1871 була предметом міжнародної нестабільності протягом десятиліть і однією з причин Першої світової війни), звільнення окупованих Німеччиною країн, надання незалежності Польщі, створення об'єднання націй — Ліги Націй (куди, втім, США не увійшли через протидію республіканців у Конгресі).
Передісторія
США вступили у Першу світову війну після майже трьох років нейтралітету, 6 квітня 1917 року. Двома основними поштовхами до цього була необмежена підводна війна (потоплення цивільних пасажирських і торгових суден без попередження) з боку Німеччини і телеграма Циммермана, у якій йшлося про спроби Німеччини переконати Мексику виступити у війні на її боці, проти США.
Вступ Сполучених Штатів у війну був особливо важливим для держав Антанти через дві революції в Росії, після першої з яких російська армія значно послабилася, а після другої більшовики, які щойно захопили владу, оголосили про вихід з війниRussian Revolution — November 1917 . Це принесло Центральним державам значну перевагу, яку, на думку істориків, нівелювали США. У 1918 році в Європі сумарно воювали до двох мільйонів американських солдатів, щодня прибувало 10 тисяч поповнення1918: A Fateful Ending . Війська США зіграли значну роль у відбитті весняного наступу німців та реалізації Стоденного наступу Антанти.
Участь Сполучених Штатів у Першій світовій війні позитивно вплинула на темпи розвитку економіки країни і значно підвищила їх вплив на міжнародній арені.
Чотирнадцять пунктів Вільсона вважаються його відповіддю на видання більшовиками в Росії Декрету про мир і підписання сепаратного Берестейський мир (3 березня 1918)Брестського мирного договору з Центральними державами.
Зміст Скасування таємних міжнародних угод, мирні договори та їх обговорення мають бути відкритими, а дипломатія завжди буде діяти відверто на очах у всіх. Гарантування вільного і безпечного мореплавства поза територіальними водами, крім випадків, визначених міжнародним законодавством. Усунення економічних бар'єрів і встановлення рівних умов для торгівлі. Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою. Абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок, засноване на суворому дотриманні принципу, що при вирішенні всіх питань, що стосуються суверенітету, інтереси населення повинні мати однакову вагу в порівнянні із справедливими вимогами того уряду, права якого мають бути визначені. Звільнення всіх російських територій і таке розв'язання питань, в яких зацікавлена Росія, яке гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного прийому до співтовариства вільних націй при тому образі правління, який вона сама для себе обере. І більше, ніж прийом, також і всіляку підтримку у всьому, в чому вона потребує і чого вона сама собі бажає. Ставлення до Росії з боку націй, її сестер, в майбутні місяці буде пробним каменем їхніх добрих почуттів, розуміння ними її потреб та вміння відокремити їх від своїх власних інтересів, а також показником їхньої мудрості і безкорисливості їхніх симпатій. Бельгія повинна бути звільнена і відновлена, без спроби обмежити суверенітет, яким вона користується нарівні з усіма іншими вільними націями. Ніяке інше діяння не може більш, ніж це, послужити до відновлення між народами довіри до тих законів, які вони самі встановили і визначали як керівництво для своїх взаємних зносин. Без цього цілющого акту вся побудова і дія(структура) міжнародного права буде назавжди втраченою. Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті, а зло, нанесене Франції Пруссією в 1871 у в відношенні Ельзас-Лотарингії, яке порушувало загальний мир майже 50 років, має бути виправлено, щоб мирні відносини могли знову бути встановлені в інтересах усіх зацікавлених сторін. Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних національних кордонів. Повинно бути створено незалежну Польську державу, яка повинна включати в себе всі території з незаперечно польським населенням, якому повинен бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, а політична і економічна незалежність, так само як і територіальна цілісність, повинні бути гарантовані міжнародним договором. Турецькі частини Османської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, що нині знаходяться під владою турків, повинні отримати недвозначну гарантію існування і абсолютно непорушні умови автономного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями. Румунія, Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні бути повернені Сербії. Повинен бути наданий вільний і надійний доступ до моря. Взаємовідносини різних балканських держав повинні бути визначені дружнім шляхом, відповідно до історично встановлених принципів приналежності та національності. Повинні бути встановлені міжнародні гарантії політичної і економічної незалежності і територіальної цілості різних балканських держав. Повинно бути утворено загальне об'єднання націй на основі особливих статутів, з метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як великих, так і малих держав. Народи Австро-Угорщини, місце яких у Лізі Націй ми хочемо бачити захищеним і забезпеченим, повинні отримати найширшу можливість автономного розвитку. (CS) PRECLÍK Vratislav. Masaryk a legie (Масарик и Легии), Ваз. Книга, váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná-Mizerov, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (изданная издательством «Пари Карвина», «Зишкова 2379» 734 01 Карвин, в сотрудничестве с демократическим движением Масарика, Прага), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3,
Класифікація Зміст Чотирнадцяти пунктів можна поділити на чіткі вимоги (конкретні сценарії територіального устрою країн і регіонів: Франції, Балкан, Польщі, Австро-Угорщини, Росії, Бельгії та Туреччини) і загальні побажання (відкриті договори, відмова від торговельних бар'єрів тощо).
Сприйняття і результати Оскільки Чотирнадцять пунктів були виголошені без узгодження з європейськими союзниками, лідери ключових держав (прем'єр-міністри Франції Жорж Клемансо, Великої Британії Девід Ллойд Джордж й Італії Віктор Орландо) спочатку досить скептично сприйняли їхIrwin Unger, These United States (2007), ст. 561.
Чотирнадцять пунктів були ключовою програмою дій американської делегації на Паризькій мирній конференції, вони лягли в основу Версальського мирного договору з Німеччиною. За свої миротворчі зусилля Вільсон був у 1919 році нагороджений Нобелівською премією миру.
Виступ було зроблено без попереднього узгодження чи консультацій з союзниками Вільсона в Європі. Клемансо, дізнавшись про Чотирнадцять пунктів, саркастично заявив: «Господь Бог дав лише десять!» Після виступу полковник Едуард Хауз працював, щоб забезпечити прийняття Чотирнадцяти пунктів лідерами Антанти. Як єдина публічна заява щодо повоєнного облаштування світу, вона стала основою для умов капітуляції Німеччини в кінці Першої світової війни. Коли 1 жовтня охоплений панікою Людендорф зажадав, щоб німецький уряд негайно звернувся до союзників з проханням про перемир'я, принц Макс Баденський звернувся до президента Вільсона, посилаючись на ці чотирнадцять пунктів. Вільсон вхопився за цей зручний випадок, щоб особисто вести переговори в цій першій і найбільш важливій їх фазі. Він використовував всі переваги свого становища як по відношенню до неприятеля, так і по відношенню до союзників і таким чином взяв на себе і виконання всієї задачі, і всю відповідальність. Він відмовився передати союзникам прохання зневіреного ворога, поки не переконається в їх щирості. З німцями він тримався надзвичайно строго і майстерно користувався зброєю зволікань. Він заявив, що ні про яке перемир'я не може бути мови, якщо «не буде виданий абсолютно задовільних гарантій того, що буде збережено військову перевагу армії Сполучених Штатів та їхніх союзників». Умови перемир'я повинні були бути вироблені командувачами союзних армій. Про світ годі й говорити, поки Німеччина не позбудеться всякої можливості відновити військові дії. Німці повинні здатися беззахисними і беззбройними на милість своїх переможців. Протягом того місяця, поки тривали ці переговори, по всьому фронту йшла безперервна гігантська битва. Армії Сполучених Штатів втратили понад 100 тис. чоловік убитими і пораненими, а французькі, британські та італійські армії близько 380 тис. чоловік. Союзні армії просувалися безперервно. Під подвійним тиском війни і надій на укладення миру німецький опір завалився. В кінці місяця німцям довелося впасти ниць перед президентом.
Вільсон вів ці переговори так енергійно і вміло, що Франція і Велика Британія, спершу були приголомшені його самовпевненістю, а потім надали йому можливість вести переговори і надалі. Навіть найзапекліші вороги німців не могли б знайти ніяких недоліків в його військовій грі. Таким чином, на останніх стадіях війни він говорив не тільки від імені США, але і від імені союзників. Він проголосив найвищі моральні принципи і водночас уклав важку для ворога угоду.Коли стало ясно, що центральні держави фактично розпадалися і в розпачі хапалися за чотирнадцять пунктів, ці пропозиції раптово набули величезного практичного значення. До кінця жовтня стало необхідним точно з'ясувати, що означали чотирнадцять пунктів для союзників і ворогів. Якби німці, замість того щоб просити про перемир'я, почали мирні переговори і в той же час продовжували війну, то сенс, який вони і союзники надавали кожному з чотирнадцяти пунктів, був би виражений в точній і конкретній формі. Але їх крах був настільки стрімкий, що вони могли просити тільки про перемир'я, а за той час, поки велися переговори, вони дійшли до повного виснаження і зрештою пішли на умови, не залишали їм жодних засобів захисту. Цей хід подій набагато перевершив найпалкіші очікування союзників. Переможці єдиними диктували значення, якого треба було надати чотирнадцяти пунктам, тим часом як переможені природно намагалися витлумачити їх у найбільш шляхетному і м'якому сенсі.
З ініціативи завбачливого полковника Хауза американський дипломат у Парижі розробив коментар до чотирнадцяти пунктів, схвалений президентом. Цей коментар нині опублікований полковником Хаузом. Це був надзвичайно зручний документ, яким можна було користуватися при всіх випадках.