Ле́йден (, ) — місто та муніципалітет у Нідерландах, у провінції Південна Голландія. Розміщене на заході країни, на річці Ауде-Рейн, за 18 км на північний схід від Гааги та за 45 км на південний захід від Амстердама. Четверте за населенням місто провінції, після Роттердама, Гааги та Зутермера. Разом із сусідніми муніципалітетами Угстгест, Ворсхотен, Лейдердорп і Зутервауде утворює агломерацію, а також входить до конурбації Рандстад. Історичний центр, другий за площею в країні, забудований переважно будинками XV–XVII століть. Головний освітній центр — Лейденський університет, найстаріший університет Нідерландів, що діє з 1575 року. Святий покровитель — апостол Петро.
Назва Ле́йден (, ; стара ортографія: Leyden) — сучасна назва. Вперше згадується в документі 1108 року, де також указаний місцевий бургграф — Адельвіно де Ледене. Також є версія, що назва походить від германського слова lagiþon, де корінь lag- означає «вода». Ще за однією версією назва походить від річки Leyte, яка впадала в Ауде-Рейн. У літописах IX століття, де вперше згадується місто, зустрічається назва Leithon.
Лугдуній, або Батавський Лугдуній () — латинська назва, що походить від римського каструму на землях Батавії. Використовувалася протягом Середньовіччя і Раннього нового часу, зокрема в наукових, видавничих колах. Сучасні дослідження довели, що каструм був поблизу сучасного міста Катвейк.
Географія
Лейден розміщений на півночі провінції Південна Голландія, за 18 км на північний схід від Гааги та за 45 км на південний захід від Амстердама.
Річки, канали і парки
Основними природними водними артеріями міста є річка Ауде-Рейн та її рукав Ньїве-Рейн. Вони розгалужуються на східній межі міста та знову об'єднуються в його центрі. Приблизно у місці злиття Ауде-Рейна і Ньїве-Рейна, у Рейн впадає річка Маре, остання ділянка якої (від каналу Ауде-Вест) схована під землею.
Окрім цих річок, у місті багато каналів. Історичний центр міста оточують з півночі канал Ауде-Вест, з півдня і південного заходу — канал Рапенбург, на думку лейденців — найкрасивіший канал у світі. Центральна частина міста оточена сінгелом — середньовічним оборонним ровом, який розділяється на наступні ділянки (з північного заходу за годинниковою стрілкою): Морссінгел, Рейнсбургерсінгел, Маресінгел, Херенсінгел, Зейлсінгел, Зутерваудесінгел та Вітте Сінгел. На сході центральну частину міста з півночі на південь перетинають канали Бінненвестграхт, Ваардграхт, Оран'єграхт і Херенграхт.
На сході місто оминає канал Зейл, на півдні — Рейн-Схіканал, який з'єднується з Рейном каналом Фліт.
Біля багатьох каналів влаштовані зелені зони. Так, на каналі Вітте Сінгел розташований Hortus Botanicus, найстаріший ботанічний сад в Нідерландах і один з найстаріших в Європі, на каналі Рапенбург — парк Ван Дер Верф, на Маресінгелі — парк Хейгпарк, на Зейлссінгелі — парки Анкерпарк і Катунпарк. На південно-східній околиці міста знаходиться парк Кроненстейн, на північно-західній — парки Лейденський ліс () та Ауд-Пулгест (). Менші за площею парки розташовані майже в усіх районах Лейдена.
Історія
Історія Лейдена нараховує понад 1200 років. Уперше поселення Leithon, розташоване на місці злиття річок Ауде-Рейн і Ньїве-Рейн, згадується у літописах близько 860 року, але ще за часів Стародавнього Риму на місці сучасного міста та прилеглих територій були давньоримські поселення.
Від кам'яної доби до XII століття
Найдавніші знахідки людських поселень в околицях Лейдена сягають кам'яної доби (бл. 2000 років до н. е.), проте через значну заболоченість місцевості постійних поселень в ті часи не існувало. На початку нашої ери в регіоні почали виникати спочатку поселення германських племен, а пізніше — давньоримські форти. По південному берегу річки Ньїве-Рейн проходив кордон Римської імперії та, зокрема, провінції Нижня Германія. На кордоні будувалися форти-кастеллуми, при яких часто виникали поселення. Одним з таких фортів був Матілон, рештки якого досі існують у південно-східній частині Лейдена. Після того, як римляни у III столітті залишили ці землі, місцеве населення значно скоротилося.
У IX столітті на місці злиття річок Ауде-Рейн і Ньїве-Рейн виникає штучний пагорб із дерев'яним укріпленням типу «motte and bailey», а на іншому березі Ньїве-Рейна — поселення, яке, згідно документу 922 року, належало єпископу Утрехтському. В X—XI століттях поселення і замок, який в середині XI століття замінив старе укріплення на пагорбі, стають об'єктом феодальних війн між німецькими імператорами та графами Голландськими. Наприкінці XI — на початку XII Лейден остаточно переходить під контроль Голландського графства. Через вигідне розташування на злитті кількох річок, у місті починає розвиватися торгівля. У XII столітті, задля координації зусиль для захисту від постійних повеней, у Лейдені організовується перший ватерсхап — спеціальна рада, яка координувала і контролювала зведення дамб, шлюзів і польдерів.
XIII—XV століття На межі XII—XIII століть Лейден отримав «право міста», підтверджене 1266 року графом Голландським Флорісом V (1254—1296). Таке право надавало мешканцям певну свободу від феодала, самоуправління, власну судову та фінансову системи тощо. Тоді ж до Лейдена з Рейнсбюрга переноситься регіональний ярмарок. Лейден стає адміністративним, судовим і економічним центром регіону Рейнланд. У XIV столітті в місті починає розвиватися промисловість, зокрема, виробництво тканин і одягу; до міста приїжджають англійські та німецькі купці, італійські банкіри, фламандські майстри. Близько 1500 року Лейден стає найбільшим містом графства Голландія.
На початку XV століття Лейден бере участь у так званій Війні гачків і тріски. 1420 року місто бере в облогу герцог Баварський Йоганн III.
XVI—XVIII століття
Наприкінці XV — на початку XVI століття Лейден перебував в економічній та соціальній кризі, спричиненої, з одного боку, стагнацією економіки та появою сильних конкурентів на ринку тканин, а з іншого — початком і наступним підйомом Реформації, яка завдала важкого удару католицькій церкві в Нідерландах. У середині XVI століття внаслідок династичного розподілу Священної Римської імперії територія Нідерландів, зокрема, графства Голландія, опинилися під владою Іспанської імперії. Соціальні та релігійні розбіжності між голландцями та іспанцями призвели до Восьмидесятирічної війни, яка закінчилася Нідерландською революцією. 1572 року Лейден узяв сторону повстанців, а у 1574 року місто оточила іспанська армія. Чотиримісячна облога Лейдена стала визначним епізодом Нідерландської революції, а день зняття облоги і звільнення міста повстанцями — 3 жовтня — місцевим святом. На знак вдячності за героїчну оборону міста Вільгельм I Оранський дозволив відкрити в Лейдені університет.
У XVII столітті місто активно розвивалося. У 1581 році до Лейдена переселилися друкарі Ельзевіри, які започаткували та широко розвинули друкарську справу в Лейдені. Знову почала розвиватися текстильна промисловість, у першу чергу, завдяки фламандським біженцям-протестантам, які не хотіли бути під владою католицької церкви. У другій половині XVII століття Лейден був другим за населенням (близько 70 тис. осіб станом на 1670 рік) містом Нідерландів після Амстердама. Сучасний історичний центр Лейдена складається переважно із забудови тих часів.
На початку XVII століття до Голландії з Англії перебралися пуритани, тікаючи від утисків з боку Англіканської церкви. У 1609 році вони оселилися в Лейдені. Невелика спочатку громада з часом зросла й нараховувала близько 300 осіб. Навесні 1620 року вони вирушили в довгу подорож до Північної Америки з метою оселитися в колоніях. Саме цих людей, що прибули до Нової Англії на кораблі «Мейфлавер», американці називають «батьками-пілігримами».
У XVIII столітті в текстильній промисловості Лейдена починається черговий економічний спад, спричинений, по-перше, зміцненням ринкових позицій Франції, по-друге — високою собівартістю продукції, на яку впливали високі зарплатні робітникам, викликані, у свою чергу, високою вартістю проживання в місті. Поступово виробництво почали переносити до дешевших за витратами регіонів, таких, як Тілбург і Твенте. Населення міста почало стрімко зменшуватися і на кінець століття становило близько 30 тис. осіб.
XIX—XX століття
12 січня 1807 року в Лейдені сталася велика катастрофа: баржа, яка везла до Делфта близько 17 400 кг пороху, підірвалася в центрі міста від випадкової іскри. 151 особа загинула, понад 2 000 були поранені, 220 будинків зруйновано пожежею, яка почалася від вибуху. У рятувальних заходах узяв участь сам король Людовик Бонапарт, за ініціативою якого по всій країні почали збирати пожертви для постраждалих від вибуху. Місце кварталу, знищеного вибухом, тривалий час лишалося порожнім, а 1886 року тут влаштували парк Ван Дер Верф.
У 1842 році було прокладено залізницю від Лейдена до Гарлема, а наступного року — до Гааги. Це деякою мірою стимулювало розвиток міста.
1848 року Лейден вкотре увійшов в історію Нідерландів: у квітні того року Йохан Рудольф Торбеке, у своєму будинку на площі Гаренмаркт, № 9, сформулював нову редакцію Конституції Нідерландів, за якою в країні започатковувався парламентаризм.
У 1866 році в місті спалахнула остання велика епідемія холери, внаслідок якої 1868 року було зведено будівлю нового університетського шпиталю (тепер у ній розташований Музей етнології).
1883 року Лейден негативно прославився у нідерландській пресі: поліція затримала Марію Сваненбург, «Лейденську отруйницю» — серійну вбивцю, яка вбила 27 осіб та підозрювалася у вбивстві ще дев'яноста.
Близько 1898 року Лейден почав розширюватися за межі старого міста, за рахунок часткового поглинання сусідніх поселень Лейдердорп, Зутервауде та Угстгест. Населення зросло до 50 000 осіб у 1900 році. Після 1920 року в місті почали з'являтися нові галузі промисловості, зокрема виробництво консервів і металургія.
Узимку 1929 року пожежа майже цілком знищила міську ратушу, залишився лише фасад, що виходить на Бреестраат. 1932 року міська влада оголосила конкурс на проєкт відновлення ратуші. Переможцем став архітектор Корнеліс Блаау, який 1934 року почав роботи з відбудови. Фасад ратуші було відновлено майже у відповідності до оригіналу, вежу з годинником реставровано й перенесено в інше місце. Відбудова ратуші закінчилася лише 1948 року.
Під час Другої світової війни Лейден був дуже пошкоджений бомбардуваннями союзників. Були повністю знищені район біля залізничного вокзалу та дільниця Маревейк.
Сучасний Лейден є великим науковим і технологічним центром.
Адміністративний поділ
Лейден ділиться на 4 округи (): Центральний, Північний, Південний та Західний, 10 районів () і 54 дільниці ().
Райони Лейдена мають нумерацію від 0 до 9, дільниці позначаються двозначним кодом, першою цифрою якого є номер району, де розташована дільниця.
Номер району Назва Кількість мешканцівстаном на 1 січня 2013 р., за даними муніципалітету Кількість дільниць 0 Бінненстад-Зейд 8 177 4 1 Бінненстад-Норд 14 994 10 2 Стацйонс 1 925 1 3 Лейден-Норд 13 327 3 4 Роденбюргер 20 226 10 5 Бос-ен-Гастгейс 19 598 8 6 Морс 11 126 3 7 Бургаве 4 545 5 8 Меренвейк 14343 6 9 Стевенсхоф 11 546 4
Міська влада
Управління містом здійснюють міська рада та мер міста, при якому є також рада олдерменів.
Міська рада складається з 39 депутатів, які обираються раз на чотири роки. Рада представляє у владній структурі муніципалітету законодавчу гілку влади. Також рада обирає олдерменів, які разом із мером формують виконавчу гілку та займаються поточними питаннями муніципалітету.
Місця в раді розподілені поміж політичними партіями наступним чином: