Тонконіг дібровний Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович, тонконіг гайовий, тонконіг гаєвий (Poa nemoralis L.) — вид рослин з роду тонконіг (Poa) родини тонконогових (Poaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічний злак, що утворює рихлі дерновини заввишки 25-80 (90) см. Стебла гладкі, верхній вузол розташований у верхній половині стебла. Листя завширшки 2-4 мм, плоскі, м'які, листова пластинка звичайно довше піхви. Язички верхніх листків завдовжки до 1 мм (у типових представників виду). Суцвіття — рихла, подовжено-пірамідальна волоть з довгими шорсткими гілочками. Колоски довжиною 3-5 мм, вісь колоска зазвичай запушена. Нижня квіткова луска по кілю і крайовим жилкам запушена. Пучок довгих звивистих волосків на калусі розвинений слабо. Запилення перехресне (вітрозапилення). Цвітіння і плодоношення — травень — серпень. Рушає в ріст ранньою весною. Восени припиняє ріст пізно і йде під сніг зеленим. Розмноження — насіннєве, вегетативне.

Число хромосом — 2n = 28,42, близько 50, 56.

Поширення

Природний ареал

Африка Північна Африка: Алжир; Марокко Азія Західна Азія: Афганістан; Іран; Ізраїль; Ліван; Туреччина Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан Сибір: Східний Сибір, Західний Сибір Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменистан; Узбекистан Монголія: Монголія Далекий Схід Росії Китай Східна Азія: Японія — Хонсю Індійський субконтинент: Індія; Непал; Пакистан Європа Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим) Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія; Сербія; Словенія Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія

Ареал натуралізації

Австралія Нова Зеландія Північна Америка Канада США Південна Америка Чилі

Також в деяких регіонах культивується.

Екологія

Зустрічається у листяних і змішаних лісах, по їх узліссях, серед чагарників, на лісових галявинах; до середнього гірського пояса від тайгової до субтропічної зони.

Господарське значення

Кормова рослина. Використовується для влаштування газонів. Надає перевагу затіненним ділянкам і відносно багатим ґрунтам. Це один з небагатьох газонних злаків, який може добре рости в тіні кущів і дерев на удобрених ґрунтах. Тонконіг дібровний не переносить витоптування або скошування більше двох разів за літо.

Охорона у природі

Підвид тонконога дібровного Poa nemoralis L. subsp. carpatica Jirásek - тонконіг карпатський, що росте в Беланських Татрах, є ендеміком Карпат і охороняється в Закарпатській області як регіонально рідкісна рослина .

Цікаві факти Волоть цієї рослини традиційно використовується для дитячої гри "курочка чи півник".

Примітки

Див. також

Список видів роду Тонконіг

Література

Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. Черепанов С. К. 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). / — СПб.: Мир и семья. 990 с. Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). Alderson, J. & W. C. Sharp. 1995. Grass varieties in the United States, U.S.D.A. Agric. Handb. 170, rev. ed. Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. Bor, N. L. 1960. The grasses of Burma, Ceylon, India, and Pakistan. Correa, M. N. 1969-. Flora patagonica. Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. Douglas, G. W. et al., eds. 1994. The vascular plants of British Colombia. Encke, F. et al. 1984. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 13. Auflage. FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. Grierson, A. J. C. & D. J. Long. 1984-. Flora of Bhutan including a record of plants from Sikkim. [based on a single specimen]. Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. Hitchcock, A. S. 1950. Manual of the grasses of the United States, ed. 2. Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. Instituto de Botánica Darwinion. 2008. Flora del Conosur. Catálogo de las plantas vasculares. International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. Jahandiez, E. & R. Maire. 1931–1941. Catalogue des plantes du Maroc. Kartesz, J. T. 1994. A synonymized checklist of the vascular flora of the United States, Canada, and Greenland. Koyama, T. 1987. Grasses of Japan and its neighboring regions. Lee, Y. N. 1997. Flora of Korea. Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. Ohwi, J. 1965. Flora of Japan (Engl. ed.). Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. Randall, R. P. 2007. The introduced flora of Australia and its weed status. Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. Scoggan, H. J. 1978–1979. The flora of Canada, 4 vol. Sell, P. & G. Murrell. 1996-. Flora of Great Britain and Ireland. Soreng, R. J. et al. 2003. Catalogue of New World grasses (Poaceae): IV. Subfamily Pooideae. Contr. U.S. Natl. Herb. 48:549-550. Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. Ugarte, E. et al. 2011. Vascular alien flora, Chile. Check List 7:365-380. Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). Zohary, M. & N. Feinbrun-Dothan. 1966-. Flora palaestina. Zuloaga, F. O. et al. 1994. Catalogo de la familia Poaceae en la Republica Argentina. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 47.

Джерела

Посилання http://www.tropicos.org/Name/25509897 Poa nemoralis в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин Poa nemoralis L. на сайті «Плантариум»