Гатоніт — дуже рідкісний різновид силікату торію. Поліморфна модифікація ториту.
Етимологія та історія Мінерал вперше виявив новозеландсько-американський мінералог Колін Осборн Гаттон (1910—1971) на пісках для серфінгу «Біч Гіллеспі» Солт-Вотер-Крік в окрузі Південний Вестленд на західному узбережжі Південного острова Нової Зеландії. Він дав Адольфу Пабсту для аналізу частину мінералу, вилученого з пісків, що складався з кількох сотень крихітних зерен з максимальним діаметром 0,2 мм і загальною вагою в кілька сотих грама. Аналіз і перший опис в основному здійснив Пабста, який запропонував назвати мінерал гатонітом на честь його першовідкривача.
Загальний опис Хімічна формула: 4[ThSiO4].
Сингонія моноклінна. Кристали безбарвні. Густина 7,1. Ізоморфний з монацитом.
Зустрічається у вигляді дрібних зерен в складі пляжних пісків у Новій Зеландії.
Розрізняють: Гатоніт залізний (відміна гатоніту, збагачена Fe3+, водою, Mn, Th).
Див. також Список мінералів Церфосфоргатоніт
Примітки
Література
Paul Ramdohr, Hugo Strunz: Klockmanns Lehrbuch der Mineralogie. 16. Auflage. Ferdinand Enke Verlag, 1978, ISBN 3-432-82986-8, S. 671.
Посилання