Ганс Ган (; 14 квітня 1914, Гота — 18 грудня 1982, Мюнхен) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. кавалер Лицарського хреста з дубовим листям.
Життєпис
1 квітня 1934 року вступив в 14-й піхотний полк. В листопаді 1935 року переведений в люфтваффе. Закінчив льотної школу в Целле. 15 квітня 1936 року зарахований в 4-у ескадрилью 134-ї винищувальної ескадри. З листопада 1937 року — інструктор і командир 1-ї ескадрильї винищувального училища у Вернойхені. 1 лютого 1939 року переведений в 1-у групу 3-ї винищувальної ескадри, а 11 жовтня 1939 року — в штабну ескадрилью 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен», з 15 грудня 1939 року — командир 4-ї ескадрильї цієї ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також битви за Британію. Свої перші 2 перемоги здобув 14 травня 1940 року у Франції. 31 серпня 1940 року протягом одного дня збив 3 «Спітфайри». З 1 жовтня 1940 року — командир 3-ї групи своєї ескадри. 13 жовтня 1941 року здобув свою 50-ту, а 4 травня 1942 року — 60-ту перемогу. 16 вересня 1942 року збив «Спітфайр», здобувши свою 68-ту і останню перемогу на Заході. З 1 листопада 1942 року — командир 2-ї групи 54-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. 6 січня 1943 року протягом одного дня в боях над Ладозьким озером збив 8 радянських літаків, а 14 січня — 7 винищувачів Ла-5 (це були його 80-86 перемоги). 27 січня 1943 року здобув свою 100 перемогу. 21 лютого 1943 року під час бойового вильоту в літака Гана (Bf.109G-2/R6) відмовив двигун. Він здійснив вимушену посадку в районі Дем'янська і був взятий у полон радянськими військами.
Всього за час бойових дій здійснив 560 бойових вильотів і збив 108 літаків супротивника, в тому числі 40 радянських.
В полоні Ган відкрито виступив проти Національного комітету «Вільна Німеччина» і відмовився вступати в нього, незважаючи на численні погрози та тортури. 24 грудня 1949 року переданий владі ФРН і звільнений. Займав керівні посади у різних приватних компаніях, директор фірми «Wano Schwarzpulver GmbH» (Гослар), яка займалася виробництвом чорного пороху. В 1977 році вийшов на пенсію і переїхав в Південну Францію.
Сім'я В 1971 році одружився з Гізелою фон Фітингоф, дочкою генерал-полковника Генріха фон Фітингофа. Через рік після смерті чоловіка Гізела стала третьою дружиною Вольфганга Фалька.
Звання
Фанен-юнкер (1 квітня 1934) Фанен-юнкер-єфрейтор (травень 1934) Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 грудня 1934) Оберфенріх (1 жовтня 1935) Лейтенант (1 квітня 1936) Оберлейтенант (1 лютого 1939) Гауптман (29 жовтня 1940) Майор (1 січня 1943)
Нагороди
Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (1938) Залізний хрест 2-го класу (30 травня 1940) 1-го класу (13 червня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (24 вересня 1940) — за 20 перемог. Дубове листя (№32; 14 серпня 1941) — за 42 перемоги. Перед взяттям в полон Ган сховав хрест під подвійним дном портсигара і зберіг його. Авіаційна планка винищувача в золоті (26 квітня 1941) Почесний Кубок Люфтваффе Нагрудний знак пілота (Італія) Сертифікат пошани 4-ї флотилії R-катерів (12 липня 1942) Німецький хрест в золоті (16 липня 1942)
Бібліографія
Ich spreche die Wahrheit! Sieben Jahre kriegsgefangen in Rußland, Bechtle-Verlag, Esslingen 1951
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Wolfgang Hardtwig / Erhard H. Schütz (Hg.): Geschichte für Leser: populäre Geschichtsschreibung in Deutschland im 20. Jahrhundert, Franz Steiner Verlag, Wiesbaden 2005, ISBN 3515087559, S. 190
Посилання Авіатори Другої світової: Ганс «Ассі» Ган на сайті allaces.ru Historia, Guerras y Armas: Hans «Assi» Hahn (ісп.) «Aces of the Luftwaffe» . Hans «Assi» Hahn. Retrieved 28 September 2007. Список асів-пілотів Другої світової війни