Культура Ісландії — культура ісландців — основного народу, що населяє Ісландію, яка, беручи початок від традицій вікінгів, розвивалася під впливом язичницької релігії, а згодом — християнства, при цьому не піддавшись великим змінам за останнє тисячоліття та зберігши свою самобутність. Причиною тому є не лише і не стільки відрізаність ісландців від інших європейських народів, скільки головні національні риси ісландців — етноцентризм та консерватизмРичард Сейл Эти странные исландцы. — М: Эгмонт Россия, 2004. — С 96. — ISBN 5-9539-0372-3.. Однак географічні чинники, такі як суворий бореальний клімат, довгі полярні дні і ночі, бідність флори та фауни, часті Землетруси, виверження вулканів, повені та снігові бурі, теж не могли не вплинути на культуру цього північного народу.
Ісландська мова та література
Ісландська мова Через відокремленість Ісландії від материкової Європи мова ісландців зберегла схожість з давньоскандинавською. Ісландський народ дотримується мовної чистоти, а отже в мові практично відсутні запозичення — нові терміни утворюються за допомогою словоскладання та словотворення. У словниковому складі ісландської мови абсолютно переважає споконвічна лексикаИсландский язык Велика радянська енциклопедія. Через пуристичний характерРуденко Е. Н. Введение в германскую филологию: Курс лекцій. Розділ IV. ісландської словесності та її орієнтацію на класичну давньоісландську літературу, слова для нових лексичних значень виникають переважно шляхом калькування (див. калька). У літературній ісландській мові майже немає міжнародної термінології, а нові терміни калькуються, а не запозичуються у фонетичній формі. В усному мовленні відсоток запозичень з данської та англійської мов вищий. Ісландська мова є однією з найбагатших у світі, не лише через великий та багатий словник, а й завдяки величезній літературній спадщині. у середньовіччі використовували рунічне письмоГуревич Е. А. Руны, руническое письмо // Словарь средневековой культуры. — М.: 2003. — С. 415—423., а надалі було створено ісландський алфавіт на латинській основі. В 1990-х роках почався рух за ісландську мову без іноземних слів, а на початку XXI століття з'явилася ультрапуристична форма мови, яка отримала назву висока ісландська (Háfrónska ісландською). Слово «frónska» є похідним від «frón» — поетичної назви Ісландії, яка була однією з назв Землі, що фігурує в епічній прозі Едди. Хоча ця мова й не має офіційного статусу, існує Центр високої ісландської мови, метою якого є не лише заміна запозичень неологізмами, але й популяризація нової мови.
Однак із вищесказаного не випливає, що ісландська мова зовсім не змінилася впродовж останнього тисячоліття. Вона змінилась, але ці зміни не були спровоковані впливом інших мов. У IX столітті, коли почалося заселення острова, скандинавські мови майже не відрізнялися одна від одної. Автор «Першого граматичного трактату», твору, написаного в Ісландії в середині XII століття, ще називав свою мову данською (dönsk tunga); так називалась мова всіх скандинавських народів до XII—XIII століть. У XIII—XIV століттях мова ісландців та норвежців мала назву «північна мова» (norrœnt mál), а вираз «ісландська мова» (íslenska) з'явився лише в XV століттіСтеблин-Каменский М. И. Культура Исландии. — Л.: Наука, 1967. — С. 185..
1925 року в Ісландії вийшов спеціальний закон, що забороняє громадянам країни брати прізвища. Проте деякі громадяни країни, переважно іммігранти, мають прізвище. Але більшість корінних ісландців мають лише по батькові, які утворюються шляхом додавання до імені батька — або son («син»), або dóttir («дочка»). Наприклад, сина Йона Петурссона зватимуть Арні Йонссон, а його дочку — Агнес Йонсдоттір. У телефонному довіднику всіх пишуть за першими іменами, а набір ісландських імен донедавна був обмежений — ніхто не міг стати громадянином Ісландії, якщо його ім'я не було ісландським (див. Ісландське ім'я). Цей закон було змінено в 90-ті роки, і тепер можна стати громадянином Ісландії, не змінюючи іменіLög um mannanöfn — Закон про власні імена прийнятий 1996 року .
Давня та середньовічна ісландська література
Ісландська література бере початок від традицій давньоскандинавського фольклору. До наших днів дійшли десятки ісландських саг, які вважаються одними з найкращих зразків середньовічної літератури Європи. Одні з найвідоміших саг — «Сага про Ньяла» та «Сага про Гіслі», які є родовими сагами — прозовими творами, пов'язаними з усною народною традицією. До родових належать також такі саги: «Сага про йомсвікінгів», «Сага про Інглінгів», «Сага про нащадків Кнута», тощо. (див. Сага)Margaret Clunies Ross Old Icelandic Literature and Society. Cambridge: Cambridge University Press, 2009. — 352 pages. — ISBN 0-521-11025-4..
Королівські саги — розповіді з історії Норвегії до середини XIII століття, найкраща з яких — «Хеймскрінгла», яку написав Сноррі Стурлусон на початку XIII століття. В XIII—XIV століттях були створені саги давніх часів, що розповідають про людей, що жили до X століття. Перу Сноррі Стурлусона належить також «Молодша Едда», яку, поряд зі «Старшою Еддою», вважають вершиною ісландської середньовічної літератури. «Молодша Едда», яка складається з чотирьох частин, містить велику кількість цитат зі стародавніх поем, заснованих на сюжетах з германо-скандинавської міфології. А «Старша Едда», авторство якої приписують вченому Саймундру Мудрому, є збіркою давньоісландських пісень про богів та героїв, написаною на початку XII століттяСтеблин-Каменский М. И. Скандинавский эпос. Старшая Эдда. Младшая Эдда. Исландские саги. — М: АСТ, 2009. — С 858. — ISBN 978-5-17-054196-6..
Крім саг ісландці зробили ще один внесок до світової літератури — поезію скальдів, найвідомішим з яких був Еґіль Скатлаґрімссон — син одного з першопоселенців Ісландії, який безстрашно боровся проти королів Норвегії Гаральда та Ейріка, чиє життя описане в «Сазі про Егіль». Так говорив Скатлаґрімссон про поезію скальдів:Коли Гаральд Прекрасноволосий був королем Норвегії, відбулося заселення Ісландії. У Гаральда були скальди, і люди ще пам'ятають їхні вірші, а також вірші про всіх королів, які потім правили Норвегією… Ми визнаємо за правду все, що говориться в цих віршах про походи або битви королів, бо, хоча у скальдів і є звичай понад усе хвалити того правителя, перед обличчям якого вони знаходяться, жоден скальд не наважився б приписати йому те, що, як усім відомо, в тому числі самому правителю, брехня та небилиця. Це було б знущанням, а не похвалою.
В XIII—XIV століттях розвивалася християнська поезія, яка приділяла велику увагу звичайній людині з її стражданнями; вершини вона досягла в середині XIV століття в поемі Аусгрімссона «Лілія». Ще одним яскравим представником середньовічної ісландської літератури є Гатльґрімур П'єтурссон, який написав чудовий твір християнської літератури — «Гімни про Страсті Господні»Ісландія (держава) Велика радянська енциклопедія .
У християнській Ісландії основним літературним жанром поряд з релігійними творами, були рими — танцювальні балади, які прийшли з Франції через Данію та Норвегію і злилися зі старовинними скальдичними формами, утворивши новий жанр. Одна з перших рим з'явилась у XIV столітті й збереглася в «Книзі з Плоского острова», яка є найбільшим середньовічним ісландським манускриптом.
А в XVII столітті, коли загострювалася боротьба ісландців за незалежність, ісландська культура і насамперед література отримала новий поштовх для розвитку. Творчість Е. Оулафссона сприяла пробудженню національної самосвідомості та підйому ісландської літератури після довгого занепаду. Під час відродження літератури Ісландії, яке почалося в XIX столітті, в епоху романтизму, тісно пов'язаного з політичною боротьбою за незалежність, передових письменників згуртував журнал «Фьольнір» (1835—1839, 1844—1847), який встиг вийти всього дев'ять разів.
Хоча й письменники боролися за чистоту ісландської мови і суверенітет Ісландії, більшість з них не йшли за віковими традиціями ісландської літератури. С. Брейдфйорд і Х. Йоунссон були одними з тих, чиї твори відповідали всім традиціям середньовічної ісландської літератури. Наприкінці XIX століття в Ісландії почав розвиватися реалізм, представниками якого є Г. Паульссон, І. Ейнарссон, Й. Сігурйоунссон, Т. Ерлінгссон, Г. Стефанссон, Е. Бенедіхтссон та багато інших.
Сучасна ісландська література Величезну роль у сучасній ісландській літературі зіграв лауреат Нобелівської премії Галдор Лакснесс, який продовжив традиції реалістичної літератури та написав відомі романи «Салка Валка», «Світло світу», «Атомна станція» тощо. Крім цього Лакснесс переклав відомий роман Хемінгуея «Прощавай, зброє!». Не можна переоцінити внесок Галдора Лакснесса в ісландсько-радянські, а надалі і в ісландсько-російські відносини, оскільки він був головою Товариства ісландсько-радянської дружби та написав про поїздки до СРСР книги «Шлях на Схід» («I Austurvegi», 1933) та «Російська казка» («Gerska oefintyrid», 1938). У США Лакснесс не користувався великою популярністю через прокомуністичні настрої в його творах, зокрема в романі «Атомна станція»Сурков А. А. Лакснесс // Краткая литературная энциклопедия. В 9 томах. — М.: Гос. науч. изд-во Сов. энциклопедия, 1966. — Т.3..
Мовознавець Еліас Вессен, член Шведської академії, у своїй промові на церемонії нагородження Нобелівською премією з літератури віддав належне багатій спадщині ісландської літератури та відзначив:Галдор Лакснесс повернув літературу до її витоків та збагатив ісландську мову новими художніми засобами для вираження сучасного змісту.
Одним з найвідоміших письменників сучасності в Ісландії є Гатльґрімур Гелґасон, який написав роман «101 Рейк'явік», опублікований 1996 року, за мотивами якого режисер Балтасар Кормакур зняв фільм 2000 року. Ще один відомий ісландський письменник — Арналдур Індрідасон, детективи якого широко відомі за межами Ісландії. Чималий внесок у ісландську літературу зробив Тор Вілг'ялмссон. Його повість «Швидко-швидко птах говорив» зацікавила літературну критику, а роман «Розпечений сірий мох» здобув Літературну премію Північної ради.
Архітектура та образотворче мистецтво
Архітектура
Перші поселенці острова будували будинки з торф'яних блоків з дерновим дахом (див. Ісландські дернові будинки). Такі будинки дозволяли захищатися від частих морозів узимку та дощів улітку. Такі будинки являли собою так звані довгі будинки (), які були характерними для скандинавських народів. Довгі будинки мали одну кімнату, що дозволяло тримати весь будинок теплим впродовж зими. Пізні види таких будинків мали кілька кімнат, одна з яких — опалювальна баня (бадстова) ().
У XVIII—XIX століттях, коли населення острова швидко зростало, почалося будівництво кам'яних будинків. У XIX столітті сформувався тип 2 — 3-поверхового ісландського будинку з привізного лісу, туфу, базальту, з обшивкою гофрованим залізом.
У ранньому Середньовіччі в Ісландії було розповсюдженим різьблення по дереву, яке мало риси як романської, так і норманської культури, традиційним плетеним візерунком прикрашалися і срібні чаші XII—XIII століть, і готичні мініатюри XIV—XV століть, і вівтарні шиті покривала.
Традиції сучасної ісландської архітектури склалися після Другої світової війни, коли Ісландія стала незалежною країною. Сучасна ісландська архітектура включає в себе риси як середньовічної ісландської архітектури, так і сучасної світової архітектури. На початку XXI століття в Рейк'явіку було побудовано перші хмарочоси в Ісландії — Смаураторг і Хьовдаторг. Найвідоміші архітектори Ісландії — Сігурд Гудмундссон та Гудйоун Самуельссон.