Міністерство громадської безпеки КНР (; піньїнь: Gōng ān bù; ) — спецслужба КНР, відомство, у функції якого входять внутрішня розвідка, контррозвідка, захист політичного і державного ладу, громадського порядку, вищого керівництва китайської держави та важливих державних об'єктів Китаю, виконання поліцейських функцій, антитерористичної боротьби проти екстремізму і сепаратизму на теренах Китаю.
Історія
Міністерство громадської безпеки (МГБ КНР) було серед перших утворених державних органів КНР. Це замінило Міністерство громадської безпеки Центральної військової комісії Комуністичної партії Китаю, як перехідний орган, створений в липні 1949 р., виділивши службі безпеки сферу компетенції від Центрального управління соціальних питань (ЦУСА). Зазначене Міністерство почало діяльність з 1 листопада 1949 року, після проведення двотижневої Національної конференції кадрів Старшої громадської безпеки. Велика частина його первісної персоналу менше 500 кадрів прийшли з колишніми регіональними членами КПК Північно-Китайського Управління з соціальних питань. На національному рівні, його створення поклало формальні відміни ЦУСА. Міністерство переїхало на своє нинішнє місце в центральний квартал міста Пекін навесні 1950 рокуWang Zhongfang, "Gonganbu shi zemyang chenglide, " in Zhu Chunlin (ed.) Lishi shunjian (Beijing: Qunzhong chubanshe, 1999), Vol. 1, pp. 3-16 .
Структура Організаційна структура МГБ КНР включає в себе: поліцейський департамент; департамент зовнішньої розвідки і контррозвідки; департамент виправно-трудових установ і тюрем; департамент політичної безпеки; департамент економічної безпеки; департамент безпеки засобів зв'язку і комунікацій; департамент антитерористичних дій; інші підлеглі організації та підрозділи, включаючи деяку частину Народної озброєної міліції Китаю.
Чисельність особового складу службовців МГБ перевищує 3 мільйони службовців.
Набір на службу відбувається з кожного сегмента населення без обмежень за ознакою статі чи етнічного походження. Вибір оснований на політичній лояльність до влади, розвинутості інтелекту і наявності доброго здоров'я. Існує принаймні одна школа в кожній частині провінційного рівня, а інші знаходяться у віданні муніципалітетів. Зазвичай на керівні посади готують у школах, а на патрульну службу готують в підрозділі і на робочому місці. Юридична підготовка відбувається як підвищення кваліфікації. У 1985 р. були створені три вищих навчальних заклади: Університет для співробітників поліції громадської безпеки Китайської Народної Республіки, Університету поліцейських та Інститут кримінальної поліції. Де розпочали роботу більше як двадцять спеціальних курсів, факультетів із різних спеціальностей. Студенти набираються зі старших випускників середньої школи віком до двадцяти двох років; та з тих, віком до двадцяти п'яти років, хто має мінімально дворічний досвід праці у галузі громадської безпеки.
Керівництво
Керівники Міністерства громадської безпеки КНР № Початок Кінець Ім'я1 жовтень 1949 рік вересень 1959 рік Ло Жуйцин2 вересень 1959 р. березень 1972 р. Се Фучжи3 березень 1972 р. жовтень 1973 р. Лі Чжень4 жовтень 1973 р. березень 1977 р. Хуа Гофен5 березень 1977 р. квітень 1983 р. Чжао Цанбі6 травень 1983 р. серпень 1985 р. Лю Фучжи7 вересень 1985 р. березень 1987 р. Жуань Чун'у8 квітень 1987 р. листопад 1990 р. Ван Фан9 грудень 1990 р. березень 1998 р. Тао Сіцзюй10 березень 1998 р. грудень 2002 р. Цзя Чуньван11 грудень 2002 р. жовтень 2007 р. Чжоу Юнкан12 жовтень 2007 р. грудень 2012 р. Мен Цзяньчжу13 грудень 2012 р. донині Го Шенкунь
Примітки
Джерела
Kam C. Wong, Chinese Policing: History and Reform (N.Y.: Peter Lang, 2009) Kam C. Wong, Police Reform in China: A Chinese Perspective (Taylor and Francis, 2011) (July 2011)
Посилання Китайські спецслужби, сайт «Агентура.ру» Офіційний сайт Comment travaillent et travaillaient les services secrets en direction de l' URSS puis en Russie .