Синдром Котара (; ще ), нігілістичне марення, синдромом «ходячого мерця» Berrios G.E. and Luque R. (1995) Cotard's delusion or syndrome?. Comprehensive Psychiatry 36: 218—223 — психопатологічний розлад, у якому людина переконана у тому, що є мертвою і більше не існує; стверджує, що у неї відсутні внутрішні органи, які не працюють або гниють. Клінічні прояви характеризуються розладами мислення і маренням. Синдром проявляється найчастіше при шизофренічних або афективних психозах, а також нерідко наявний при скроневих пошкодженнях субдомінантної півкулі головного мозку і при нападах мігрені. Часто є наслідком органічних захворювань головного мозку.
Історія Синдром Котара одержав назву на честь французького невролога Жуля Котара ()Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Cotard's Syndrome. , який вперше діагностував цей патологічний прояв. У 1880 році він описав випадок, який трапився з 43-річною пацієнткою «Мадемаузель Х», яка стверджувала, що не має мозку і є мертвою.J. Cotard: Du délire hypochondriaque dans une forme grave de la méleancolie anxieuse. Annales medico-psychologiques, Paris, 1880, 4: 168—174. Її стан Котар охарактеризував як «» (безглузда віра у власне неіснування).J. Cotard Du délire des negations. Archives de neurologie, Paris, 1882, 4: 152—282.Helen Thomson: Back from the dead: Reversing walking corpse syndrome. New Scientist, 16. Oktober 2013
Патогенез Неврологічно синдром Котара розглядають як і Синдром Капгра. В обох випадках припускають, що відбувається розрив зв'язку між ділянками головного мозку, що виконують функцію розпізнавання облич і ділянок, що пов'язуюють емоції з цим розпізнаванням (мигдалеподібне тіло і лімбічна система). Відсутність цих зв'язків призводить до того, що хворі не впізнають людей в обличчя. Звідси випливає, що відсутня та реакція, яка є наявною, коли людина бачить знайомих. Рідних вони ідентифікують як шахраїв і негідників. А бачачи власне відображення у дзеркалі, не знаходять нічого спільного між своїм обличчям і сприйняттям себе. Звідси випливає, що вони мають відчуття того, що не існують. Синдром Котара зустрічається переважно при таких психозах, як шизофренія, або при біполярних афективних розладах. Він може бути пов'язаний з неврологічними або психічними розладами і, частково, з клінічною депресією і дереалізацією. Anders Helldén, Ingegerd Odar-Cederlöf, Kajsa Larsson, Ingela Fehrman-Ekholm, Thomas Lindén: Death delusion. In: BMJ. 335, Nr. 7633, 2007, S. 1305—1305, doi:10.1136/bmj.39408.393137.BE, PMID 18156240.
Синдром Котара виникає також внаслідок побічної дії препарату ацикловіру. Симптоми з'являються у результаті підвищення вмісту 9 — карбоксиметоксиметилгуаніну (CMMG), продукту обміну ацикловіру. Як правило, це трапляється у людей, які страждають на ниркову недостатність. У деяких випадках зниження дози ацикловіру і виведення продуктів його обміну з організму людини за допомогою діалізу повністю знімало симптоми синдрому Котара.Anders Helldén, Ingegerd Odar-Cederlöf, Kajsa Larsson, Ingela Fehrman-Ekholm, Thomas Lindén: Death delusion. In: BMJ. 335, Nr. 7633, 2007, S. 1305—1305, doi:10.1136/bmj.39408.393137.BE, PMID 18156240.
Клінічні ознаки
Янг описав актуальний випадок синдрому Котара, у якому був представлений пацієнт, який внаслідок аварії на мотоциклі отримав ушкодження головного мозку.Young, A.W. & Leafhead, K.M.: Betwixt Life and Death: Case Studies of the Cotard Delusion. Psychology Press, Hove 1996. Його симптоми були пов'язані з почуттям нереальності і відчуттям того, що він мертвий. Коли пацієнта у січні 1990 року виписали з лікарні в Единбурзі, мати взяла його з собою до Південної Африки. Він був переконаний у тому, що опинився у пеклі (що підтверджувала сильна спека) і помер від сепсису або від жовтої гарячки. Пацієнт думав, що до нього прийшов дух матері, щоб показати йому справжнє пекло.
Лікування
Лікування повинно слідувати після ретельного діагностичного аналізу. На даний момент є звіти про успішні фармакологічні методи лікування синдрому Котара. Також описують використання моно- і комбінованої терапії. Антидепресанти і антипсихотичні препарати виявились теж корисними і ефективними. Є багато інформації і про зв'язок електросудомної і медикаментозної терапії. Debruyne H., Portzky M., Van den Eynde F., Audenaert K.: Cotard's syndrome: a review.. (review article) In: Current psychiatric reports. 11, Nr. 3, June 2010, S. 197—202. PMID 19470281.
Примітки