Омофо́р ( — від ὦμος — «плече, рамено» + φόρος — «несучий»)Измаил Иванович Срезневский «Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Том 2 Л — П» (1902) стр. 667, також нара́мник, нараме́нник — довгий, широкий і стрічкоподібний плат, прикрашений хрестами, що є частиною богослужбового вбрання (облачення) єпископа. Виробляють омофор, як правило, з вовни.
Використання
Прикрашається хрестами й покладається на плечі архієрея поверх сакоса, як нагадування про необхідність піклуватись про спасіння заблудлих, як добрий пастир (Ісус Христос) у Євангелії, знайшовши пропалу вівцю (грішника), несе її на своїх плечах додому до спасіння. Тобто омофор символізує роль духовного пастиря — священника як ікони Ісуса Христа. Також омофор зображає благодатні дари архієрея як священнослужителя; тому без омофору (як і ієрей без єпитрахилі), архієрей не може священнодіяти.
Існують великий та малий омофори. Великий омофор — довга широка стрічка із зображеннями хрестів; огинаючи шию, спускається одним кінцем на груди, іншим — на спину. Малий омофор — широка стрічка із зображеннями хрестів, спускається обома кінцями на груди, попереду зшита або закріплена ґудзиками. Архієрей здійснює всі храмові богослужіння у великому омофорі, окрім літургії, більша частина якої здійснюється у малому омофорі.
Див. також
Паллій — аналог омофора в Католицькій церкві
Джерела Богослужение православной церкви (репринтное издание 1912 года). — М.: Даръ, 2005. — С. 111. Одеяния духовенства (Настольная книга священнослужителя). — М.: Издательский Совет РПЦ.
Посилання
Облачення священнослужителів
Примітки