Кузьмі́нський Євге́ній Васи́льович (нар. 8 вересня 1949 в смт Любар Житомирської області) — український науковець в галузі перетворення видів енергії, електрохімії, хімічних джерел струму, біофізики, біоенергетики, доктор хімічних наук (1990), професор (1995), професор кафедри біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Біографія Народився 8 вересня 1949 р. в смт Любарі Житомирської області.

Закінчив з золотою медаллю Ново-Любарську середнью школу (1966), з відзнакою Київський політехнічний інститут (1972), достроково аспірантуру (1979) і докторантуру (1990) Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України.

1972–1980 — інженер, аспірант, науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ) ім. В. І. Вернадського НАН України;

1980–1983 рр. — науковий співробітник-консультант Президії Академії наук України;

1983–1990 — старший, провідний науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України;

1990–1997 рр. — директор Науково-інженерного центру «Техноелектрохім» НАН України;

1997–2004 рр. — керівник секретаріату Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президенті України, має 5 ранг державного службовця;

У 2001–2004 рр. — професор кафедри фізико-хімічних основ біотехнологічних процесів, заступник декана факультету біотехнології і біотехніки НТУУ КПІ;

З 2004 року і по 2021 рік очолював кафедру екобіотехнології та біоенергетики Національного технічного університету «КПІ ім. Ігоря Сікорсього»;

З 2021 року — професор кафедри біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Науково-педагогічна діяльність Коло наукових інтересів: спеціаліст в галузі перетворення видів енергії, спеціалізація: електрохімія, біофізика, термодинаміка, термоелектричні явища, біоенергетика, термогальванічні, сонячні та біопаливні елементи, хімічні джерела струму, природоохоронні технології. Є одним із засновників Науково-інженерного центру «Техноелектрохім» НАН України — центру зі створення літієвих джерел струму нового покоління та кафедри екобіотехнології та біоенергетики НТУУ «КПІ», яка однією з перших здобула ліцензійне право і здійснила перші в Україні випуски бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Екологічна біотехнологія та біоенергетика».

Автор  більше 300 наукових праць, з них: 7 монографій, 3 них 2 англомовні — 1 видана за кордоном; 3 підручники з грифом: МОН України — 1, Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського — 2; 11 навчальних посібників: 3 з грифом МОН України, 6 — з грифом «Рекомендовано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського», з них 2 — для Інституту довузівської підготовки КПІ ім. Ігоря Сікорського; 110 статей, з них 46 — україномовні, 22 — англомовні, 42 — російськомовні. Статті індексуються в таких базах даних: Scopus — публікацій 26, загальна кількість цитування — 145, h-індекс 7; WoS — публікацій 22, загальна кількість цитування — 228, h-індекс 7; Google scholar — ублікацій 69, загальна кількість цитування — 335, h-індекс 10. 24 авторських свідоцтв СССР, 8 патентів України. Його великий багаторічний досвід у науковій та педагогічній роботі узагальнений у 7-и монографіях, наприклад: «Неізотермічність електрохімічних систем» (1997 р.), «Нетрадиційні електрохімічні системи перетворення енергії» (2002 р.), «Біоелектрохімічне продукування електричної енергії та водню» (2012 р.) та Bioelectrochemical Hydrogen and Electricity Production // Monografie.- Lublin, 2013, Politechnica lubelska. Підготував повне навчально-методичне забезпечення курсів, які викладає — підручники і навчальні посібники з грифом і веде такі навчальні дисципліни: «Біофізика», «Біологічні та хімічні сенсорні системи», «Сучасний розвиток біотехнологій переробки побутових відходів», «Біоелектрохімічні основи біоенергетики», «Проблемні питання екобіотехнології та біоенергетики», «Наукова робота за темою магістерської дисертації». Наприклад, Біофізика: Підручник для студентів ВНЗ (гриф МОН України), 2007. — 424 стор.; Практикум з біологічної хімії: навч. посібник для студентів ВНЗ (гриф МОН України), 2008. — 80 стор.; Біоенергетика: Підручник для студентів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» (гриф надано Вченою радою КПІ ім. Ігоря Сікорського), 2018. — 306 стор.; Проблемні питання екобіотехнології та біоенергетики: Підручник для студентів ВНЗ спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» (гриф надано Вченою радою КПІ ім. Ігоря Сікорського), 2018, 75 стор. та більше 10 навчальних посібників з грифом.

Вчений є науковим керівником 3 проектів Державного фонду фундаментальних досліджень, 2 проектів Фонду Сороса, 2 проектів Міжнародного наукового фонду та Уряду України, 5 проектів Державних науково-технічних програм, 3 проектів Державного замовлення на науково-технічну продукцію.

Кузьмінський Є. В. був науковим керівником ряду НДР в рамках «Прикладних досліджень і розробок за напрямами науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ» по КПІ ім. Ігоря Сікорського: «Біотехнологія очищення стічних вод різноманітного походження з одночасним одержанням електрики» — 2009—2010 рр., номер держреєстрації НДР 0109V000974; «Біотехнологічне отримання енергії та енергоносіїв з відходів різноманітного походження» — 2011—2012 рр., номер держреєстрації НДР 0111U000672; «Фотобіоелектрохімічна конверсія відходів і біосировини з одержанням електричної енергії та енергоносіїв» — 2013—2014 рр., № держреєстрації 0113U001650; «Отримання енергоносіїв з відходів виробництва біодизельного палива, промислових стоків, мікроводорості Chlorella vulgaris та відходів її культивування» — 2015—2016 рр., № держреєстрації 0115U000399; «Використання потенціалу гідробіонтів для конверсії біосировини та забруднень стічних вод» — 2017—2018 рр., № держреєстрації 0117U002389; «Дослідження процесів біодеструкції органічних відходів різноманітного походження для захисту довкілля на станції „Академік Вернадський“» -  НТР номер держреєстрації № 0113U005685.

Кузьмінський Є. В. обраний членом Академії технологічних наук України, Американського та Міжнародного електрохімічних товариств, Нью-Йоркської академії наук, наукової ради НАН України з проблеми «Електрохімія», Науково-технічної ради з питань формування та виконання держзамовлення МОН України з пріоритетного напряму «Раціональне природокористування», Наукової ради цільової програми наукових досліджень НАН України «Розвиток наукових засад отримання, зберігання та використання водню в системах автономного енергозабезпечення», НТР  Національного антарктичного наукового центру, член ряду вчених та спеціалізованих  вчених рад, Independent expert of INTAS, ERANETMED; член ряду редколегій наукових журналів (Химия и технология воды, Міжнародний науково-технічний журнал "Наукові вісті НТУУ «КПІ», Innovative Biosystems and Bioengineering, Науковий вісник Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича, Труды Белорусского государственного технологического университета, Вісник Київського національного університету технологій та дизайну), неодноразово призначався головою і членом експертних комісій МОН України з проведення ліцензійних та акредитаційних експертиз підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів з напряму підготовки «Біотехнологія».

      В 2012—2015 рр. визнаний переможцем конкурсу КПІ ім. Ігоря Сікорського в номінації «Викладач-дослідник», нагороджений грамотами Вченої Ради Університету за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток наукової сфери; за активну винахідницьку діяльність — він є переможцем конкурсу «Винахідник року 2012».

Нагороди Нагороджений медаллю Національної академії наук України для молодих вчених (1983), Почесною грамотою Міністерства України у справах науки і технологій (1999).

Наукова школа Є. В. Кузьмінський — засновник і керівник наукової школи «Перетворення видів енергії — біоенергетика — екобіотехнологія»: Головні розробки школи: теорія, що описує взаємозв'язок основних параметрів електрохімічної системи  з термоелектричними ефектами стосовно процесів прямого перетворення теплової і хімічної енергії в електричну; розвиток теорії теплопродуктивності високоенергоємних хімічних джерел струму; критерії прогнозної оцінки енергоперетворюючої здатності та цілеспрямованого вибору електроактивних матеріалів позитивного електрода літієвих джерел струму. Ці роботи мали також велике прикладне значення — розвиток теорії теплопродуктивності, обґрунтування критеріїв прогнозної оцінки енергоперетворюючої здатності та результати досліджень різних класів електрохімічних систем гальванічних та термогальванічних елементів послугували підґрунтям для розроблення, виготовлення на потужностях НІЦ «Техноелектрохім» НАН України та впровадження у виробництво технологій виготовлення електродних матеріалів, багатокомпонентних органічних електролітів, регламенту безпечної експлуатації високоенергоємних літієвих джерел струму та ін.

У 2000-х роках ці роботи віднайшли свою подальшу реалізацію в розробці біопаливних елементів та водневої тематики на кафедрі екобіотехнології та біоенергетики. Біопаливні елементи є  іншим прикладом вирішення енергетичних проблем на біоенергетичній основі — це пристрої, в яких енергія хімічних зв'язків безпосередньо перетворюється в електричний струм за біохімічних перетворень. Біопаливні елементи потенційно можуть вирішити, окрім енергетичної, й екологічні проблеми утилізації відходів, оскільки ферментні системи мікроорганізмів здатні до деструкції практично всіх низько- та високомолекулярних сполук. Тому при роботі таких установок відбувається очищення стоків і одночасна генерація електрики чи біоводню. За результатами досліджень було розроблено новітній біоелектрохімічний спосіб отримання водню, обґрунтовано раціональні параметри біотехнологічного отримання водню в процесах очищення стічних вод.

У 2009—2021 рр. на підставі теоретичного аналізу процесів фізико-хімічного та біологічного очищення і з врахуванням особливостей складу висококонцентрованих стічних вод різних галузей промисловості (шкіряної, хутряної, текстильної, харчової та інших) створено комплексні технології, які забезпечують високоякісне очищення стічних вод до норм скиду у водойму.  Аналітичним і математичним моделюванням встановлено функціональні взаємозв'язки між гідродинамічними і конструктивними параметрами біореакторів. Розроблено, досліджено в експериментальних та виробничих умовах і впроваджено ефективні екологічно спрямовані технології попереднього фізико-хімічного очищення з наступним біологічним очищенням анаеробно-аеробним методом в прямоточній системі біореакторів з іммобілізованими мікроорганізмами. Напрацьовано науково-технологічні основи конверсії відновлюваної  сировини в біоводень, біометан та біодизель за використання мікроорганізмів.

За його безпосереднього керівництва підготовлено таких спеціалістів вищої кваліфікації як Л. А. Саблій — докторант кафедри (2009—2011 рр., вчасно підготовлена і у 2012 році захищена докторська дисертація на тему «Фізико-хімічне та біологічне очищення висококонцентрованих стічних вод»;  Н. Б. Голуб — здобувач кафедри (2011—2014 рр., у 2015 році захищена докторська дисертація на тему «Науково-технологічні основи конверсії відновлюваної  сировини в біоводень, біометан та біодизель»;  Кравченко О. В. (здобувач, д.т.н. у 2019 році захищена докторська дисертація на тему «Біотехнологічні засади підвищення енергоресурсоефективності та екологічної безпеки процесів на об'єктах комунальної інфраструктури»). В рамках школи у 2013—2021 рр. захищено 10 кандидатських дисертацій і 3 дисертації PhD.

Хобі Туризм, садівництво.

Перелік основних праць Назва

(мовою оригіналу)Харак

тер

праціВихідні даніОбсяг

сторі

нокСпівавториГенератор прямоугольных импульсов тока и схема коммутации в электрохимических измеренияхстатья WoS Google scholarУкр. хим. журн., т.45, № 10, 1979, с. 1011—10133*

Е. Б. Кузякин

А. А. АндрийкоК теории изучения тепловых эффектов в электрохимических системахмоно