"Бодгічар'яаватара" ("Вступ до практики Бодгісаттви") – це один із найулюбленіших та найвпливовіших текстів у буддійській традиції Махаяни, особливо в тибетському буддизмі. Створений індійським буддійським майстром та вченим Шантідевою у VIII столітті, цей поетичний трактат є не просто філософським текстом, а глибоко практичним посібником для тих, хто прагне йти шляхом Бодгісаттви – шляхом пробудження заради блага всіх живих істот.
"Бодгічар'яаватара" складається з десяти розділів, кожен з яких майстерно розкриває певний аспект практики Бодгісаттви. Шантідева поєднує глибоку філософську мудрість з емоційною проникливістю, роблячи складні концепції доступними та натхненними для читача.
Основні теми та зміст:
Пробудження Бодгічітти (Розділ 1): Текст починається з підкреслення надзвичайної цінності пробудження бодгічітти – прагнення до просвітлення не лише для власного звільнення, а й заради блага всіх істот. Шантідева майстерно описує переваги цього благородного наміру, порівнюючи його з найціннішим скарбом.
Покаяння та Очищення (Розділ 2): Перш ніж вирушити в подорож шляхом Бодгісаттви, необхідно очистити свій розум від негативних кармічних слідів. Шантідева пропонує потужні практики покаяння та визнання своїх помилок.
Прийняття Думки про Просвітлення (Розділ 3): Цей розділ детально описує процес прийняття обітниць Бодгісаттви та розвиток непохитної рішучості йти цим шляхом.
Усвідомленість та Пильність (Розділ 4): Шантідева наголошує на важливості постійної усвідомленості своїх думок та емоцій як основи для ефективної практики. Пильність допомагає запобігати виникненню негативних станів розуму.
Захист Усвідомленості (Розділ 5): Цей розділ надає практичні поради щодо того, як протистояти негативним емоціям, таким як гнів та прив'язаність, та зберігати ясність розуму.
Терпіння (Розділ 6): Один із найвідоміших розділів, де Шантідева глибоко досліджує цінність терпіння у подоланні гніву та роздратування. Він наводить переконливі аргументи на користь розвитку цієї чесноти.
Старанність (Розділ 7): Шантідева підкреслює необхідність невтомної старанності у практиці чеснот та уникненні лінощів. Він заохочує до постійного зусилля на шляху.
Медитація (Розділ 8): Цей розділ зосереджується на практиці медитації, зокрема на розвитку односпрямованого зосередження (шаматха) та проникливого бачення (віпассана).
Мудрість (Розділ 9): Кульмінаційний розділ, де Шантідева розкриває філософську основу шляху Бодгісаттви – розуміння порожнечі (шуньята). Він пояснює, як усвідомлення відсутності самостійного існування явищ звільняє від страждань та сприяє розвитку співчуття.
Присвячення Заслуг (Розділ 10): Текст завершується розділом про присвячення всіх накопичених заслуг благу всіх живих істот, що є важливою практикою на шляху Бодгісаттви.
"Бодгічар'яаватара" протягом століть надихала мільйони практикуючих буддистів. Його практичні поради, поетична мова та глибока мудрість роблять його актуальним і сьогодні. Текст є обов'язковим для вивчення в багатьох буддійських монастирях та центрах, а його окремі вірші часто цитуються та використовуються для медитації.
"Бодгічар'яаватара" буде корисним для:
Всіх, хто цікавиться буддійською філософією та практикою.
Тих, хто прагне розвинути співчуття та альтруїзм.
Практикуючих медитацію та усвідомленість.
Шукачів духовного шляху, які прагнуть до глибшого розуміння себе та світу.
"Бодгічар'яаватара" – це не просто книга, а живий путівник на шляху до пробудження. Його мудрість є вічною, а його практичні поради – безцінними. Читання та розмірковування над цим текстом може стати потужним імпульсом для розвитку внутрішньої доброти, мудрості та прагнення до служіння іншим, освітлюючи шлях кожного, хто ступає на шлях Бодгісаттви.
З радістю перекладу для вас перший розділ "Бодгічар'яаватари", який називається "Переваги Бодгічітти" або "Пробудження Думки про Просвітлення":
1: Переваги Бодгічітти
Шаную Будд, що володіють тілом істини (Дхармакая), Усіх Бодгісаттв, і всіх гідних поклоніння.
Цим шляхом, що є сутністю Будд, Я спробую коротко пояснити, як стати їхніми дітьми.
Маючи людське народження, важко здобуте, І тепер маючи здатність пізнавати добро і зло, Якщо я не прагну блага для себе зараз, Коли ж ще ця здатність з'явиться знову?
Подібно до блискавки, що в темну хмару спалахує, На мить освітлюючи все довкола, Так само, завдяки силі Будди, Іноді в світі з'являється думка про благо.
Але ця думка про благо завжди слабка, Постійно затьмарювана сильними силами зла. Інші ж істоти, що постійно прагнуть чеснот, Рідкісніші за зірки на світанковому небі.
Хто ж може повністю повірити в це? Джерело всього щастя в живих істотах, Засіб усунення всієї їхньої скорботи, Що інше може бути ціннішим за це?
Якщо лише думка про принесення блага іншим Перевершує Будд і стає об'єктом шанування, То що вже казати про безмежні діяння, Спрямовані на повне щастя всіх істот?
Навіть якщо хтось просто бажає позбутися болю власної голови, Він не знайде спокою, доки не вгамує її. Так само, як хтось прагне позбутися всіх страждань, Чому він не пробуджує думку про просвітлення?
Мати, батько, дружина, син, друзі та вороги, Не здатні принести безмежне щастя. Але думка про просвітлення, породжена єдиний раз, Приносить безмежну радість навіть ворогам.
Якщо звичайний метал, доторкнувшись до алхімічного еліксиру, Перетворюється на безцінне золото, То чому ж людське тіло, торкнувшись думки про просвітлення, Не перетвориться на безцінного Будду?
Ліки, що зцілюють усі хвороби світу, Джерело, що усуває всю бідність, Засіб, що вгамовує всі страждання, Що інше може зрівнятися з цим скарбом?
Думка про просвітлення – це найвища панацея, Що усуває втому на шляху мандрівників життя. Це неперевершений нектар, що вбиває смерть, І невичерпний скарб, що збіднілих збагачує.
Це головний провідник для мандрівників, Що прагнуть перетнути жахливі пустелі сансари. Це сила, що усуває всі страждання та втому, І радість, що веде до найвищого блаженства.
Для тих, хто потрапив у безодні існування, Бажаючи звільнитися від жахливих страждань, Це могутня сила, що підіймає їх, На вершини радості та блаженства.
Це сонце, що розсіює темряву невігластва, Що затьмарює світ розуму. Це місяць, що вгамовує жар страждань, Що мучать живих істот.
Це могутнє дерево, що дає притулок втомленим мандрівникам, Які довго блукали шляхами сансари. Це міст, що переводить через жахливі прірви, До берегів звільнення та щастя.
Це гострий меч, що відсікає коріння страждань, І могутній захисник від усіх страхів. Це скарбниця всіх добрих якостей, І джерело всієї радості.
Тож, куди ж поділися ті мудрі, Що прагнуть звільнитися від усіх страждань? Чому вони не плекають цю найвищу думку, Що приносить безмежне щастя?
2: Визнання та Очищення Гріхів
Оскільки я сам, у безмежному потоці перероджень, Завжди завдавав шкоди всім живим істотам, І ця шкода продовжує зростати й зараз, Я сповідаю всі свої руйнівні діяння.
Під впливом невігластва я порушував обітниці, Дані Тим, Хто досяг Блаженства, А також обітниці Бодгісаттв, І ті, що я сам собі давав.
Я не шанував своїх батьків, А також духовних наставників та інших гідних поваги. Я діяв безрозсудно під впливом гніву, І не слухався їхніх мудрих порад.
Під владою пристрасті я насолоджувався злом, І не відчував жодного сорому. Радіючи гріху, я чинив зло, І не мав жодного страху перед наслідками.
Тепер, охоплений жалем, я визнаю Всю свою руйнівну поведінку. Перед Захисниками та перед усіма живими істотами, Я щиро сповідаю всі свої провини.
Нехай Захисники приймуть моє визнання, Моїх численних гріхів, що накопичилися в минулому. Які я чинив під впливом невігластва, Починаючи з цього безкінечного коловороту буття.
З цього моменту я буду утримуватися Від усіх руйнівних дій. Нехай Захисники та всі живі істоти Пробачать мені мої минулі гріхи.
Я ніколи більше не буду насолоджуватися Діями, що суперечать Триратному Коштовності. Я буду діяти з усією старанністю, Щоб утримуватися від будь-якого зла.
Усі ті руйнівні діяння, що я чинив Своїм тілом, мовою та розумом, Під впливом невігластва та омани, Я сповідаю їх усі без залишку.
Мої гріхи численні, як порошинки землі, І їхній тягар нестерпний. Хто ж, окрім Захисників, зможе мене звільнити Від цієї жахливої темряви?
Оскільки я так сильно шкодував іншим, І так довго нехтував їхнім благом, Нехай усі страждання, що я їм завдав, Тепер впадуть на мене одного.
Нехай усі хвороби та страждання живих істот, Нехай вони всі впадуть на мене. І нехай, завдяки моїм чеснотам, Усі істоти знайдуть радість та щастя.
Нехай лише мить страждання спіткає мене, Але нехай усі живі істоти навіки звільняться від болю. Завдяки силі моєї чесноти, Нехай усі істоти знайдуть безмежне щастя.
Нехай зів'яне слава та добра репутація, Нехай інші звинувачують мене та завдають болю. Нехай на мене впадуть усі страждання світу, Але нехай усі живі істоти будуть щасливі.
О Захисники, могутні та співчутливі, Прийміть моє щире визнання. Я сповідаю всі свої минулі гріхи, І обіцяю більше їх не чинити.
Силою мого жалю та моєї обіцянки, Нехай очистяться всі мої руйнівні діяння. І нехай, завдяки цьому очищенню, Я зможу швидко досягти стану Будди.
3: Прийняття Думки про Просвітлення
Як тільки в розумі зародилася ця думка про просвітлення, Що є незрівнянним скарбом, Я запрошую всіх живих істот, Радіти цьому безмежному благу.
Ті, хто, страждаючи від бідності у світі, Знайшли невичерпний скарб, Нехай вони знайдуть безмежну радість, Бо думка про просвітлення вже з'явилася.
Ця думка про просвітлення знищує всі страждання живих істот, Вона приносить радість та щастя. Тому я ніколи не відмовлюся від неї, І буду плекати її з усією старанністю.
Я буду ставитися до неї з повагою, Більшою, ніж до власного тіла. Я буду охороняти її постійно, Не допускаючи жодної шкоди.
Я буду другом для всіх живих істот, Я буду їхнім захисником та провідником. Я розділю з ними всі їхні страждання, І допоможу їм досягти звільнення.
Я буду садом радості для тих, хто страждає, Я буду ліками для хворих. Я буду провідником для тих, хто заблукав, І світлом для тих, хто в темряві.
Я буду ложем для втомлених, Я буду слугою для тих, хто потребує допомоги. Я буду кораблем для тих, хто перетинає океан буття, І мостом для тих, хто йде шляхом звільнення.
Я буду дорогоцінним каменем, що виконує бажання, Я буду невичерпним скарбом. Я буду могутньою силою, що усуває страждання, І сонцем, що розсіює темряву невігластва.
Подібно до землі, води, вогню та вітру, А також трав, лісів та дерев, Я буду завжди корисним для живих істот, Різними способами підтримуючи їхнє життя.
Я буду подібним до простору, безмежним та всеосяжним, Підтримуючи існування незліченних світів. Я буду опорою для всіх живих істот, Доки всі вони не досягнуть просвітлення.
Я прийму на себе всі страждання живих істот, І нехай вони всі будуть щасливі. Нехай усі істоти досягнуть Буддства, Завдяки моїм чеснотам та зусиллям.
Нехай світ стане вільним від страждань, Нехай усі істоти знайдуть спокій та радість. Нехай вони завжди мають можливість Чути Дхарму та практикувати її.
Я буду охороняти скарб бодгічітти, Як зіницю свого ока. Я ніколи не дозволю їй згаснути, І буду постійно її підтримувати.
Я буду навчатися у духовних наставників, Які є втіленням бодгічітти. Я буду слідувати їхнім настановам, І прагнутиму наслідувати їхній приклад.
Я буду оточувати себе друзями, Які також прагнуть до просвітлення. Я буду навчатися у них, І підтримувати їх на їхньому шляху.
Я буду уникати тих, Хто перешкоджає розвитку бодгічітти. Я буду триматися подалі від них, Щоб не втратити свій благородний намір.
Я буду пам'ятати про переваги бодгічітти, І постійно плекатиму її в своєму серці. Я буду надихати інших на її пробудження, І радітиму їхньому прогресу.
Таким чином, прийнявши думку про просвітлення, Я буду йти шляхом Бодгісаттви. Я буду прагнути до блага всіх живих істот, Доки всі вони не досягнуть повного просвітлення.
4: Пильність
Завершивши таким чином зміцнення думки про просвітлення, Я тепер прагну належним чином практикувати пильність.