Кровоха́ркання (, ) — кашель з виділенням мокротиння, який містить у собі згустки крові, або відхаркування крові.

Кровохаркання є одним із найтиповіших симптомів легеневої кровотечі, у клінічній медицині ці два терміни є синонімами.Л. В. Лузан. ЛЕГЕНЕВА КРОВОТЕЧА / Український пульмонологічний журнал. 2009, № 4. Ел.джерело С.28-31

Причиною кровохаркання частіше бувають зміни в легенях туберкульозного характеру, а з нетуберкульозних уражень — пневмонії (крупозна, вірусно-геморагічна), бронхоектази, пухлини легенів (первинні або метастатичні), застій в легенях (недостатність серця — вади серця), судинні ураження бронхів і легенів — емболії гілочок легеневої артерії, тромбози, васкуліти (останні нерідко ревматичної природи), хвороби крові. Кровохаркання може бути вираженням геморагічного синдрому (геморагічний діатез, синдром Рандю-Ослера, вузликовий періартеріїт). Кровохаркання може бути ознакою паразитарних захворювань легенів (ехінокок легенів, аскаридоз, парагонімоз, стронгілоїдоз). Професійні захворювання (силікоз, силікатоз).

Псевдокровохаркання — це кровохаркання, але джерелом кровотечі можуть бути судини порожнини носа, носоглотки, ротової порожнини. Кров темна, не пов'язана з кашлем і не змішана з мокротинням.

Причини Кровохаркання виникає внаслідок: попадання еритроцитів у альвеоли з пошкоджених судин легенів (гострий легеневий набряк) пошкодження розширених ендобронхіальних судин, які формують коллатералі між легеневою та бронхіальною венозною системою (мітральний стеноз) некроз та кровотеча в альвеоли (інфаркт легенів); пошкодження слизової оболонки бронхів (туберкульоз); ушкодження легень та бронхів (механічне, термічне, хімічне та інш.)

Захворювання, які можуть супроводжуватись легеневою кровотечею з кровохарканням: Часті: бронхоектатична хвороба (включаючи муковісцидоз); туберкульоз, нетуберкульозні мікобактеріози; абсцес легень; забій або травма легень. Менш поширені: інвазивний аспергільоз або мукоромікоз (аспергільома або грибкова куля); легенева артеріовенозна мальформація; бронховаскулярна нориця (наприклад, трахеобрахіоцефалічна артеріальна нориця в пацієнтів з хроніч­ною трахеостомою); патологія зсідання крові, стороннє тіло, ідіопатичний легеневий гемосидероз; некротизуюча бактеріальна пневмонія, бронхіальна аденома; емболія легеневої артерії з інфарктом легені; септична емболія при ендокардиті тристулкового клапана; легенево-ниркові синдроми (синдром Гудпасчера, СЧВ, гранульоматоз Вегенера); розрив легеневої артерії внаслідок її катетеризації (балонним катетером Сван-Ганца).

Невідкладна допомога

При хронічному незначному кровохарканні як правило невідкладна допомога не потрібна. При легеневій кровотечі й значному кровохарканні слід розвантажити мале коло кровообігу: надати хворому положення напівсидячи з опущеними ногами, накласти джгути на нижні кінцівки, тепло — на низ живота і ноги. Заспокоїти хворого. Заспокійливі кашльові засоби. Холод на груди (з обережністю). Викликати швидку допомогу. При можливості — ін'єкційно ввести розчин транексамової кислотиKinoshita T, Ohbe H, Matsui H, Fushimi K, Ogura H, Yasunaga H. Effect of tranexamic acid on mortality in patients with haemoptysis: a nationwide study. Crit Care. 2019;23(1):347. Published 2019 Nov 6. doi:10.1186/s13054-019-2620-5.

Див. також Блювання кров'ю

Примітки

Джерела Braunwald's Heart Disease: A Textbook of Cardiovascular Medicine, 7th ed., (October 20, 2004) Saunders ISBN 072160479X (P.?) Література Кровохаркання (umsa.edu.ua)

Посилання Кровохаркання (doctorthinking.org) Кровохаркання