Мико́ла Іва́нович Безборо́дько (, Золотоноша, Полтавська губернія, Російська імперія — 7 травня 1942, Онезький ВТТ, Плєсецький муніципальний район, Архангельська область, РРСФР) — український радянський геолог і петрограф, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, відомий дослідник Українського кристалічного масиву.
Життєпис У 1910 закінчив Гірничу академію у Фрайбурзі (Німеччина), а 1916 — екстерном Харківський університет.
Працював у Київському університеті. У 1926—1938 був завідувачем відділу мінералогії та петрографії Інституту геологічних наук АН УРСР.
Заарештований 14 вересня 1938 року і репресований. Загинув у концтаборі поблизу ст. Пікша Архангельської області 7 травня 1942. Реабілітований у 1957 році.
Наукова діяльність Вперше (1935) склав стратиграфічну схему цього масиву, яка покладена в основу його сучасного стратиграфічного поділу. Приділяв значну увагу вивченню гранітоїдів України, дав їх типізацію і вперше склав петрогенетичну карту кристалічної смуги УРСР.
Безбородько завідував відділом петрографії Інституту геологічних наук АН УРСР і кафедрою мінералогії та петрографії Київського університету, склав підручник з методики визначення породотвірних мінералів, який і тепер є цінним посібником для петрографів.
Твори Визначення мінералів під мікроскопом. — К.— X., 1937. Петрогенезис і петрогенетична карта кристалічної смуги України. — К., 1935. Монцоніти України. «Труди Українського науково-дослідчого геологічного інституту», 1934, т. 5, в. 2.
Література
Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст.—1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар; відп. ред. Л. А. Дубровіна; НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 39. — ISBN 978-966-02-8536-1.
Джерела