Аньє́с Варда́, ім'я при народженні Арле́т Варда́ (, Arlette Varda, 30 травня 1928, Іксель, Брюссель, Бельгія — 29 березня 2019, Париж, Франція) — французька кінорежисерка, сценаристка і продюсерка художнього і документального кіно, а також відома фотографка, тісно пов'язана з французькою «новою хвилею» та феміністичним рухом. У 2015 році Аньєс Варда отримала Почесну «Золоту пальмову гілку» 68-го Каннського кінофестивалю, ставши першою жінкою, удостоєною цієї нагороди.
Біографія Аньєс Варда народилася 30 травня 1928 року в Брюсселі. Її мати була француженкою, а батько походив з грецької сім'ї біженців з Близького Сходу. Дитинство і юність провела в Бельгії і на півдні Франції, потім у Парижі. Вивчала історію у «Школі Лувру» (), слухала лекції з літератури і психології в Сорбонні, а також на курсах фотографів у «Національній вищі школі витончених мистецтв». Досить швидко створивши собі репутацію першокласної фотографки, Варда стала офіційною фотографкою Театрального фестивалю в Авіньйоні і Національного народного театру, а потім продовжила кар'єру як фотожурналістка.
Працювала фотографкою для модних журналів і реклами на Кубі, в Китаї і Іспанії. Її перша персональна виставка відбулася у 1954 році. В тому ж році вона зняла, без жодної професійної і технічної підготовки, свій перший художній фільм «Коротка піщана коса» з Філіпом Нуаре в головній ролі. Цей фільм у стилістичному плані став попередником Французької нової хвиліNeupert, Richard. A History of the French New Wave Cinema University of Wisconsin Press, 2007. Pg. 57..
Аньєс Варда померла в ніч на 29 березня 2019 року в Парижі. Причиною смерті режисерки став рак молочної залози.
Кінокар'єра
Другий повнометражний художній фільм Аньєс Варда, «Клео від 5 до 7», вийшов тільки через сім років. Він розповідав про дві години з життя молодої паризькою поп-співачки, що очікує результатів медичних аналізів з приводу можливого ракового захворювання. Дія картини розгортається немов в реальному часі і розділена на серію глав з вказівкою точного часу того, що відбувається. Упродовж стрічки героїня зустрічається з різними людьми, через спілкування з якими вона поступово виходить зі свого лялькового образу і набуває живих людських рис. Фільм зачіпає ряд екзистенціальних тим, таких як питання смертності і смерті, самотності і відчаю, його відрізняє яскраво виражений феміністичний підхід.
У своєму першому кольоровому фільмі «Щастя» Варда малює портрет щасливої сім'ї, в якій чоловікові до певного часу вдається успішно поєднувати любов до дружини та дітей з любов'ю до іншої жінки. Коли ж дружина дізнається від нього про суперницю і кінчає життя самогубством, він без видимих проблем приводить на її місце коханку. Картина безмежного щастя, виконана в імпресіоністських тонах, що милує око, під гармонійну музику Моцарта, проте залишає неспокійне відчуття. За словами Варда, «це красивий плід з жорстоким смаком».
Фільм «Одна співає, інша ні» розповідає історію життя двох молодих жінок, яких звела доля у 1962 році, а через 14 років вони зустрілися знову, згадуючи прожиті роки. Не дивлячись на те, що одна з них походить зі щасливої міської сім'ї і стала співачкою, а інша має важке сільське минуле і двох незаконнонароджених дітей, це не заважає їх взаєморозумінню і дружбі. Особливу увагу фільм приділяє темам жіночої дружби, суспільного положення жінки і легалізації абортів.
У 1984 році Варда випустила фільм «Без даху, поза законом» про молодої бродяги, на ім'я Мона. Неназвана людина за кадром розмовляє з людьми, які зустрічали Мону в останні тижні її життя. Фільм розділений на 47 епізодів, в кожному з яких хто-небудь розповідає про свої враження від спілкування з Моною. Фільм говорить про прагнення героїні до свободи і спроби вирватися з оков сучасного суспільства, але також і тому, що не будь-яка така спроба є вдалою. У 1985 році за цей фільм Варда була удостоєна головного призу Венеційського фестивалю — Золотого лева, а також престижного призу ФІПРЕССІ. У 1986 році за гру в цьому фільмі Сандрін Боннер отримала французьку премію «Сезар» як найкраща акторка.
У 1991 році помер чоловік Варда, відомий кінорежисер Жак Демі, з яким вони прожили разом з 1962 року. Незабаром після його смерті Варда створила фільм «Жако з Нанта», що розповідає про його життя і смерть. Починаючись з художньої реконструкції ранніх років життя Демі в окупованій німцями Франції, фільм розповідає про його захопленість різними аспектами кіно, включаючи підбір акторів, розробку художнього рішення і декорацій, анімацію і постановку світла. Художні епізоди стрічки переплітаються з хронікальними кадрами Нанта воєнного часу, фрагментами з фільмів Демі, а також і документальними кадрами помираючого режисера. Фільм продовжує близьку Варда тему ставлення до смерті, але у своїй основі вважається як данина пам'яті Варда своєму померлому чоловікові і його роботіWilson, Emma. «3. Mourning Films I.» French Cinema since 1950: Personal Histories. Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 1999. 42-46. Print. 8-June-2012.
У 1998 році Аньє Варда поставила автобіографічну документальну стрічку «Узбережжя Аньєс», я якому розповідає про себе, починаючи із раннього дитинства, яке минуло у Бельгії. Режисерка використовує відеоінтерв'ю та хроніку, старі фотографії та інсталяції, інсценування сцен із власного життя та фільмів, а також анімаціюДесять фільмів про непересічних і знаменитих жінок // Українська правда: Життя, 08.03.2012.
Останнім фільмом Аньєс Варда стала документальна стрічка «Варда очима Аньєс», де вона розповідала про свою кар'єру, знакові кінороботи і життя. Фільм був представлений у позаконкурсній програмі на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Фільмографія
Повнометражні художні фільми Рік Назва Оригінальна назва Примітки 1955 Коротка піщана коса La Pointe-Courte 1962 Клео від 5 до 7 Cléo de 5 à 7 Участь у конкурсній програмі Каннського МКФ 1965 Щастя Le bonheur Срібний ведмідь Берлінського МКФ 1966 Істоти Les creatures 1969 Левова любов Lions Love 1970 Навсікая Nausicaa Телефільм 1977 Одна співає, інша ні L'une chante, l'autre pas 1981 Документатор Documenteur 1985 Без даху, поза законом Sans toit ni loi Золотий лев Венеційського МКФ 1988 Майстер кунг-фу Kung-fu master! 1988 Джейн Б. очима Аньєс В. Jane B. par Agnès V. 1991 Жако із Нанта Jacquot de Nantes 1995 Сто та одна ніч Симона Сінема Les cent et une nuits de Simon Cinéma
Короткометражні художні фільми Рік Назва Оригінальна назва 1958 Опера-муфф L'opéra-mouffe 1961 Наречені з мосту МакДоналд, або (Не довіряйте чорним окулярам) Les fiancés du pont Mac Donald ou (Méfiez-vous des lunettes noires) 1967 Дядько Янко Oncle Yanco 1976 Задоволення любові в Ірані Plaisir d'amour en Iran 1982 Улісс Ulysse 1984 7 к., кух., ван… продається 7p., cuis., s. de b., … à saisir 1986 Знаєш, у тебе класні сходи T'as de beaux escaliers, tu sais 2003 Зникаючий лев Le lion volatil 2004 Трейлер Вієннале ‘04 Der Viennale '04-Trailer
Документальні фільми
1958 — З боку берега / Du côté de la côt (короткометражний) 1958 — До Лазурового берега / La cocotte d'azur (короткометражний) 1958 — O saisons, ô châteaux (короткометражний) 1963 — Салют, кубинці! / Salut les Cubains (короткометражний) 1965 — Ельза-Роза / Elsa la ros (короткометражний) 1967 — Далеко від В'єтнаму / Loin du Vietnam 1968 — Чорні пантери / Black Panthers (короткометражний) 1975 — Відповідь жінок / Réponse de femmes: Notre corps, notre sexe (короткометражний) 1976 — Дегеротипи / Daguerréotypes 1981 — Стіни, стіни / Mur murs 1983 — Une minute pour une image (телесеріал) 1984 — Так звані каріатиди / Les dites cariatides (короткометражний) 1993 — Дівчата через 25 років / Les demoiselles ont eu 25 ans 1995 — Всесвіт Жака Демі / L'univers de Jacques Demy 2000 — Збирачі і збирачка / Les glaneurs et la glaneuse 2002 — Збирачі і збирачка, через два роки / Les glaneurs et la glaneuse… deux ans après 2004 — Юдесса, ведмеді і так далі / Ydessa, les ours et etc. (короткометражний) 2004 — Cinévardaphoto 2005 — Les dites cariatides bis (короткометражний) 2006 — Вдови з Нуармутьє / Quelques veuves de Noirmoutier 2007 — Vive les courts metrages: Agnès Varda présente les siens en DVD (короткометражний) 2008 — Узбережжя Аньєс / Les plages d'Agnès 2010 — P.O.V. (телесеріал) 2010 — Береги Аньєс / The Beaches of Agnes 2011 — Agnès de ci de là Varda (телесеріал) 2017 — Обличчя, села / Visages, Villages — Варда очима Аньєс / Varda by Agnès
Визнання + Список нагород на номінацій Аньєс ВардаПовний перелік нагород і номінацій Аньєс Варда на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Берлінський міжнародний кінофестивальЗолотий ведмідьЩастя Срібний ведмідь Приз «Інтерфільм» Золотий ведмідьМайстер кунг-фу Сто та одна ніч Симона Сінема Венеційський кінофестивальЗолотий левСтворіння Без даху, поза законом Приз ФІПРЕССІ Приз OCIC Європейська кіноакадеміяНайкращий документальний фільмЗбирачі і збирачка Узбережжя Аньєс Приз за життєвий внесок Золота зірка кіноНайкращий документальний фільмУзбережжя Аньєс Каннський міжнародний кінофестивальЗолота пальмова гілкаКлео від 5 до 7 Приз Golden Coach Почесна Золота пальмова гілка Золоте око Пейзажі, села Премія «Сезар»Найкращий короткометражний фільмВідповідь жінок Улісс Найкращий фільмБез даху, поза законом Найкращий режисер Почесний «Сезар» Найкращий документальний фільмУзбережжя Аньєс Приз Луї ДеллюкаНайкращий фільмЩастя Синдикат французьких кінокритиківНайкращий французький фільмКлео від 5 до 7 Без даху, поза законом Збирачі і збирачка Узбережжя Аньєс Премія «Люм'єр» Найкращий документальний фільмОбличчя, села Премія «Оскар» Премія «Оскар» за видатні заслуги у кінематографі
Література Jacques Demy/ Agnés Varda: eine Retrospektive. Wien: Viennale, 2006
Примітки
Посилання
Аньєс Варда на сайті AlloCiné