Самбірський повіт

Самбірський повіт (; ) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Самбір.

Австро-Угорщина Самбірський повіт створений у 1867 році за часів Австро-Угорської імперії.

Період ЗУНР Самбір поряд із Дрогобичем і Перемишлем був одним із трьох міст Східної Галичини, в гарнізонах яких переважали поляки серед військових, що вони й використали 1 листопада 1918 р. для захоплення міста. Проте прибуття української військової залоги зі Старого Самбора і селян довколишніх сіл встановило українську владу.

У період ЗУНР входив до Самбірської військової округи Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був письменник Андрій Чайковський (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) обраний адвокат д-р Данило Стахура (УНДП). Делегатами до УНРади обрані: від міста — професор гімназії Олександр Бойцун, від повіту — вчитель гімназії Тадей Залеський.

У Самборі виходив щотижневик «Наддністрянські вісти» — орган Самбірського, Старосамбірського, Турківського Рудківського і Мостиського повітових комісаріатів ЗУНРНаддністрянські вісти, 1918—1919.

Під польською окупацією Після окупації поляками ЗУНРу повіт був включений 23.12.1920 до новоутвореного Львівського воєводства Польщі.

Зміни адміністративного поділу

1 квітня 1928 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Посада Фельштинська було скасовано, а її територію приєднано до гміни Фельштин Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 listopada 1927 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Posada Felsztyńska w powiecie staro-samborskim, województwie lwowskiem i o włączeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Felsztyn w tymże powiecie i województwie.

1 квітня 1932 р. було скасовано Старосамбірський повіт і значна його частина була приєднана до Самбірського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa lwowskiego. Dz.U. 1932 nr 6 poz. 36 . Внаслідок цього територія повіту збільшилася до 1133 км². Самбірський повіт був одним із найбільших повітів Львівського воєводства. Включав в себе чотири міста — Самбір, Старий Самбір, Хирів та Стара Сіль.Wladyslaw Podolinski: Powiat Samboski. Sprawozdanie dyrekeji za r. Szk. 1932/33 (I.Panstw. Gimn. Meskiego w Samborze). Sambor 1933..

15 червня 1934 р. село Волоща передане з Самбірського повіту до ДрогобицькогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów drohobyckiego i samborskiego w województwie lwowskiem. , а місто Хирів і села Банковіце з присілком Сушиця Мала, Ґродовіце, Лібухова, Поляна, Росохи, Слохинє, Сушица Вєлька, Терло Рустикальне і Терло Шляхецке — до ДобромильськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów samborskiego i dobromilskiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 427 .

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміниRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu samborskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Внаслідок поділу утворилися 11 сільських гмін і 2 міські.

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів до гміни ДубляниRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 .

Міста (Міські ґміни) м. Самбір м. Старий Самбір — з 01.04.1932 м. Стара Сіль — з 01.04.1932. У 01.08.1934 р. понижено до села. Міська ґміна до 01.08.1934 р.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1928 рр. — 90

1928—1932 рр. — 89

1932—1934 рр. — 114

1934 рр. — 110

1934—1939 рр. — 13

+Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БаранівціБараньчице (Баранівці), Бурчице Нове (Нові Бірчиці), Бурчице Старе (Старі Бірчиці), Вєцковіце (Вічковичі), Воля Баранєцка (Воля-Баранецька), Зарайско (Зарайське), Корніце (Корничі), Ковеніце (Ковиничі), Містковіце (Містковичі), Садковіце (Садковичі), Хлєвіска (Хлівиська)112Ґміна Биличі (з 1 квітня 1937 р. — гміна РайтаровичіRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Bylice i o utworzeniu gminy wiejskiej Rajtarowice w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 158 )Бжесцяни (Берестяни), Букова, Биліце (Биличі), Воліца Польска (Волиця), Лютовіска (Лютовиська), Райтаровіце (Райтаровичі), Ракова, Роґузно (Рогізно), Чишкі (Чижки)93Ґміна БісковичіБісковіце (Бісковичі), Викоти, Воютиче (Воютичі), Лановіце (Лановичі), Максимовіце (Максимовичі), Надиби, Пяновіце (П'яновичі)74Ґміна БлажівБлажув (Блажів), Воля Блажовска (Воля-Блажівська), Звур (Звір), Лопушна, Лукавіца, Манастежец (Монастирець), Сприня Мала, Сприня Вєлька, Черхава95Ґміна ГородищеГородище, Котованя, Кульчице Рустикальне (Кульчиці), Кульчице Шляхецкє (Кульчиці), Мокжани (Мокряни), Сєлєц (Селець), Ступніца Польска (Ступниця Польська), Ступніца Руска (Ступниця Руська), Шаде (Сіде)96Ґміна ДорожівБіліна Вєлька (Велика Білина), Бикув (Биків), Ґлінне (Глинне), Дорожув (Дорожів), Ланка Рустикальна (Лука), Ланка Шляхецка (Лука), Майніч, Ортиніце (Ортиничі), Татари97Ґміна ДубляниДубляни, Кранцберґ, Новошице (Новошичі), Озіміна, Пруси58Ґміна КалинівБабіна, Білінка Мала (Мала Білина), Бжеґі (Береги), Гординя Рустикальна, Гординя Шляхецка, Калінув (Калинів), Корналовіце (Корналовичі), Кружики, Піняни, Сєкєрчице (Секерчичи)109Ґміна СамбірБерезьніца Рустикальна (Бережниця), Березьніца Шляхецка (Бережниця), Ваньовіце (Ваньовичі), Домбрувка (Дубрівка), Заднєстже (Задністря), Ольшанік (Вільшаник), Радловіце (Ралівка), Стжалковіце (Стрілковичі), Угерце Заплатиньскє, Чукєв (Чуква)1010Ґміна Стара СільСтара Сіль111Ґміна Старий СамбірБачина (з 01.04.1932), Біліч (з 01.04.1932), Воля Коблянска (з 01.04.1932), Воля Райнова (з 01.04.1932), Волошинова (з 01.04.1932), Кобло Старе (з 01.04.1932), Мрозовіце (Морозовичі), Созань (з 01.04.1932), Стара Ропа (з 01.04.1932), Страшевіце (Страшевичі) (з 01.04.1932), Стжелбіце (Стрільбичі) (з 01.04.1932), Сушица Рикова (з 01.04.1932), Торчиновіце (Торчиновичі), Торгановіце (Торгановичі)1412Ґміна СусідовичіСусідовичі113Ґміна ФельштинБерезув (Березів) (з 01.04.1932), Ґлембока (Глибока), Гумєнєц (Гуманець), Ляшкі Муроване Мястечко (Муроване Містечко) (з 01.04.1932), Ляшкі Муроване Вєсь (Муроване Село) (з 01.04.1932), Фельштин (з 01.04.1932), Чаплє (Чаплі), Шуміна (з 01.04.1932), Янув (Іванів)9ліквідованоПосада Фельштинська (до 01.04.1928)1передано до Дрогобицького повітуВолоща (до 15.06.1934)1увійшли із Старосамборського повіту передано до Добромильського повітуБанковіце (Буньковичі) (01.04.1932 — 15.06.1934), Сушица Вєлька (Велика Сушиця) (01.04.1932 — 15.06.1934), Ґродовіце (Городовичі) (01.04.1932 — 15.06.1934), Лібухова (Максимівка) (01.04.1932 — 15.06.1934), Поляна зе Сьлівніцов (Поляна) (01.04.1932 — 15.06.1934), Росохи (01.04.1932 — 15.06.1934), Слохинє (Слохині) (01.04.1932 — 15.06.1934), Терло Рустикальне (Терло) (01.04.1932 — 15.06.1934), Терло Шляхецке (Терло) (01.04.1932 — 15.06.1934)9

Перейменування Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінена німецька назва поселення (колонії) Кранцберґ () на польську Вєньчице ().Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 63 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 130 820 мешканців (93 670 українців-грекокатоликів — 71,67 %, 7 815 українців-латинників — 5,97 %, 12 935 поляків — 9,89 %, 1 300 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,99 %, 13 740 євреїв — 10,5 % і 1 360 німців та інших національностей — 1,04 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 66..

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 133 814 населення ніби-то було аж 56 818 (42,46 %) поляків при 68 222 (50,98 %) українців, 7 794 (5,82 %) євреїв і 700 (0,52 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

СРСР Після півмісячної німецької окупації у вересні 1939 р. територія повіту передана СРСР. 27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін: Самбірський — з міської ґміни Самбір та сільських ґмін Баранівці, Бісковичі, Блажів і Самбір; Старосамбірський — з міської ґміни Старий Самбір та сільських ґмін Райтаровичі, Стара Сіль, Старий Самбір, Сусідовичі і Фельштин; Дублянський — із сільських ґмін Городище, Дорожів, Дубляни і Калинів.

Третій Райх Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Самбірський повіт, для управління яким 11.08.1941 утворено Самбірське окружне староство (). Відновлений був також і поділ на ґміни. 1 серпня 1943 Самбірський повіт був підпорядкований Дрогобицькому окружному староству. У зв'язку з цим було створено Самбірський повітовий комісаріат ().

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Примітки