Євге́ній Олекса́ндрович Жу́ков (15 липня 1986, Коломия, Івано-Франківська область) — український військовик, десантник, поліцейський, начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (з вересня 2015 по квітень 2026), радник голови Нацполіції (з квітня 2026). Генерал поліції 3-го рангуЗеленський присвоїв Жукову генерала.
Колишній командир окремої розвідувальної десантної роти 79-ї ОАЕМБр, заступник командира батальйону 79-ї ОАЕМБр, учасник війни на сході України, «кіборг», позивний «Маршал».
Життєпис Народився у Коломиї на Івано-Франківщині в сім'ї військового льотчика. Навчався у місцевому ліцеї № 8. Стати військовим десантником мріяв ще змалку. Перший стрибок з парашутом зробив ще у 14 років.
Закінчив Одеський інститут сухопутних військ, де навчався на факультеті аеромобільних військ. З 2007 року служив у 79-й окремій аеромобільній бригаді (Миколаїв) на посадах від командира взводу до заступника командира батальйону: командир 3-го взводу, 2-ї роти, 1-го аеромобільного батальйону — 2007—2009 командир 1-го розвідувального взводу, розвідувальної десантної роти — 2009—2011 заступник командира розвідувальної десантної роти — 2011—2014 командир розвідувальної десантної роти — 2014—2015 заступник командира 2-го десантно-штурмового батальйону — 2015.
1 березня 2014 року особовий склад розвідувальної десантної роти висунувся в напрямку району Чонгар. Навесні підрозділ виконував різноманітні бойові завдання у різних районах на півдні та сході України.
1 червня брав участь у штурмі населеного пункту Красний Лиман. Після — Сонцеве, Амвросіївка, Савур-Могила, Дякове, Бірюкове, Бобрикове, Червонопартизанськ, Свердловськ, Довжанський, Зеленопілля, Краснодон, Ізварине.
6 серпня 2014 року отримав вогневе уламкове поранення в обличчя під час рейду, 9 серпня з лицевої кістки видалили уламок. На початку вересня висунувся зі своїм підрозділом до Краматорську.
Зведений підрозділ під керівництвом Жукова протягом 12-18 жовтня та 15-29 листопада 2014 року утримував аеропорт «Донецьк». Попри численні атаки російських терористів та обстріли аеропорту російською артилерією й танками, групі вдалося утримати позиції та завдати втрат противнику.
У вересні 2015 року призначений заступником начальника департаменту патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України. Отримав особистий жетон під номером 00079 — на знак шани 79-ї ОАЕМБр.
11 листопада отримав спеціальне звання підполковник поліції та був призначений на посаду начальника департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
У листопаді 2019 року разом з кількома опозиційними нардепами став на захист групи військовослужбовців ГУРСМЗ Міноборони на чолі з генералом Дмитром Марченком, обвинувачених у закупівлі неякісних бронежилетів та відправлених судом під арешт, взявши на поруки першого заступника начальника Головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення Збройних сил України Сергія ПочтаренкаСправа «бронежилетів Марченка»: боротьба з корупцією чи з офіцерами часів Порошенка?.
З 24 лютого 2022 року «Маршал» бере участь у визволенні України від російських загарбників у складі батальйону.
24 серпня 2023 року надане звання генерала поліції третього рангу.
19 квітня 2026 року подав у відставку, т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції став Олександр Фацевич. 21 квітня був призначений радником голови Нацполіції.
Особисте життя Одружений, має синів Станіслава і ГлібаВіолетта Кіртока. Начальник департаменту патрульної поліції Національної поліції України, полковник Євгеній Жуков: «Патрульна поліція стала першим кроком до змін у країні, але суспільство змінюватися не хоче» Цензор.нет. 07.11.2020..
Різне
Автор фрази «Потому шо получили пизды!», якою він прокоментував поразку російських військ на півночі України. Євгеній навчався на одному потоці з керівником ГУР Кирилом Будановим.
Нагороди Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України; Орден «Народний Герой України» (19 вересня 2015)
Примітки
Джерела Жуков Євген Олександрович (збережено на archive.org)