Спі́льна транспо́ртна полі́тика (Common transport policy) — транспортна політика Європейського Союзу, яка є однією зі сфер компетенції Союзу з моменту набуття чинності Римського договору 1 січня 1958 року. Вона покликана виробити спільні правила щодо руху міжнародного транспорту, маршрут якого починається чи закінчується на території держав-членів або перетинає її. Вона також визначає умови, за яких перевізники-нерезиденти можуть надавати послуги в країнах ЄС і, нарешті, передбачає заходи щодо підвищення безпеки транспорту.

Поряд із відкриттям транспортних ринків та створенням Транс'європейської транспортної мережі, модель «сталої мобільності» набуває ще більшого значення, особливо з огляду на постійне зростання викидів парникових газів у транспортному секторі, що загрожує зусиллям Європейського Союзу щодо досягнення своїх кліматичних цілей.

Правовий ґрунт Правовою основою є стаття 4(2)(g) та Розділ VI Договору про функціонування Європейського Союзу. Ще в Римському договорі держави-члени наголошували на важливості спільної транспортної політики, присвятивши їй окремий розділ. Таким чином, транспорт був однією з перших сфер спільної політики Спільноти. Першочерговим завданням було створення спільного транспортного ринку, що дозволить свободу надання послуг, та відкриття транспортних ринків. Зі зростанням відкриття транспортних ринків життєво важливо створити справедливі конкурентні умови як в межах окремих видів транспорту, так і між ними. Тому гармонізація набуває дедалі більшого значення і тепер охоплює національні закони, нормативні акти та адміністративні положення, а також технологічне, соціальне та податкове середовище, в якому надаються транспортні послуги.

У Білій книзі 2011 року під назвою «Дорожня мапа створення єдиного європейського транспортного простору – шлях до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи» було наголошено на ролі транспортного сектору у скороченні викидів парникових газів ЄС та закликано до скорочення викидів від транспорту на 20% (за винятком міжнародного морського транспорту) у період з 2008 по 2030 рік, а також до скорочення щонайменше на 60% у період з 1990 по 2050 рік.

У ній також містився заклик до скорочення викидів від міжнародного морського транспорту на 40% у період з 2005 по 2050 рік. У ній закликалося до того, щоб до 2050 року 40% використання екологічно чистих, низьковуглецевих видів палива в авіації становило екологічно чисті, низьковуглецеві види палива, а також до 2030 року 50% відмови від автомобілів на традиційному паливі в міському транспорті з метою повної відмови від них до 2050 року.

Ці цілі значно відстають від цілей, поставлених на Конференції з питань зміни клімату в Парижі у грудні 2015 року (також відомій як «COP21»). Це міркування вплинуло на запропонований Європейською комісією план дій під назвою «Європейська зелена угода», який виходить за рамки своїх основних амбіцій (наприклад, «розумна та стійка мобільність») і включає також загальні цілі кліматичного законодавства, перетворюючи таким чином політичні зобов’язання щодо кліматичної політики на юридичні. З огляду на мету кліматичної нейтральності ЄС, транспортний сектор має скоротити викиди CO2 на 90% до 2050 року. 9 грудня 2020 року Комісія запропонувала стратегію під назвою «Стратегія сталої та розумної мобільності – налагодження європейського транспорту на шлях майбутнього». У ній окреслено кроки для трансформації транспортної системи ЄС відповідно до цілей Європейської зеленої угоди та Цифрової стратегії ЄС, щоб зробити транспортний сектор більш стійким, цифровим та стійким.

У листопаді 2022 року Комісія ухвалила свою пропозицію щодо перегляду стандартів викидів Євро-6 для автомобілів, фургонів, вантажівок та автобусів (тепер стандарти Євро-7). Вона включає суворіші стандарти викидів для всіх бензинових та дизельних автомобілів, фургонів, вантажівок та автобусів.

Остаточний акт було підписано 24 квітня 2024 року та опубліковано в Офіційному віснику 8 травня 2024 року (Регламент (ЄС) 2024/1257). У лютому 2023 року Комісія ухвалила перегляд Регламенту (ЄС) 2019/1242 про посилення стандартів викидів CO2 для важких транспортних засобів (2023/0042(COD)). Парламент ухвалив проєкт в першому читанні 10 квітня 2024 року, а переглянутий регламент було опубліковано в Офіційному віснику в червні 2024 року.

Див. також

Транспорт у Європейському Союзі

Примітки

Посилання Глосарій термінів Європейського Союзу Common transport policy: Overview