Георгій Іванович Бєльцо́в (26 червня 1920, Одеса — 20 липня 2009, Веселинове) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року.

Біографія Народився 26 червня 1920 року в місті Одесі (нині Україна). Його мати була операційною сестрою, а батько — морським офіцером. Школу закінчив у селі Веселиновому (нині селище міського типу у Миколаївській області) Бельцов Георгий Иванович / Веселиновський журнал. . 1938 року вступив в Одеський інститут інженерів морського флоту, який закінчив 1947 року. Упродовж 1947—1951 років навчався в Одеському художньому училищі, де його викладачами були зокрема Леонід Мучник, Олександр Стіліануді, Вячеслав Токарєв, Теофіл Фраєрман. Дипломна робота — картина «Геодезисти».

Протягом 1951—1955 працював в Одеському товаристві художників; з 1955 року — в Одеському відділенні Художнього фонду України; у 1965—1966 роках очолював художню студію при Будинку народної творчості.

Жив в Одесі, в будинку на вулиці Великій Арнаутській, № 1, квартира № 4. Помер у Веселиновому 20 липня 2009 року.

Творчість Працював у галузі станкового живопису у жанрах тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрета. Серед робіт:

«Зима» (1954); «Відлига» (1954); «Вечір в Україні» («Тихий вечір», 1955); «Після роботи» (1957); «Перша зелень» (1957, Одеський національний художній музей); «Бесіда» (1960, Національний музей у Львові); «Телятниці» (1962, Дніпровський художній музей); «Земля кличе» (1963); «Жіночий портрет» (1964); «Серпневе сонце» (1966); «Священна земля» (1967, Національний музей у Львові); «Гілка яблуні» (1970); «Батьки» (1970—1971); «Тепло землі» (1972); «Мати» (1976); «Мрії» (1977); «Хлібороби» (1978); «Мелодія» (1979); «Блакитне небо» («Материнство», 1980); «Пам'ять солдата» (1985); «Минуле дитинство» (1987). </div> <small>Веселинівські хати<small>Спогади про дитинство<small>Холодний вечір<small>Український вечір<small>Скло Автор картин за мотивами творчості Тараса Шевченка:

«Перебендя» (1960—1961); «Кобзар» (1962, Сумський художній музей); «Оксана» (1964, Одеський національний художній музей). Займався розписом і реставрацією храмів, зокрема у 1953—1954 роках — печерної церкви преподобного Йова Почаївської лаври. У 1962 році виконав розписи Кіровоградського кафедрального собору; у 1990-ті роки — трапезної Одеського чоловічого монастиря. У 1989—1990 роках написав образи для собору святого Іллі в Одесі.

Брав участь у республіканських виставках з 1952 року, всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1965 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1955 і 1981 роках, Києві у 1984 році, пересувна Кременчук—Чернівці—Вінниця у 1984—1985 роках.

Відзнаки Нагороджений дипломом І ступеня Спілки художників СРСР (за картину «Оксана»); У 1976 році за внесок у мистецтво нагороджений орденом «Знак Пошани».

Примітки

Літератураа

Бєльцов Георгій Іванович // ; Бельцов Георгій Іванович // ; Бельцов Георгій Іванович // , С. 62;