Зако́н Рау́ля (; ; n) — парціальні тиски рі пари кожного з компонентів ідеального розчину при постійній температурі є пропорційними до молярних часток цих компонентів в рідкій фазі :
,
де — пружність пари чистого розчинника.
Закон установив Франсуа Марі Рауль.
Залежність зниження тиску пари розчинів від їхньої концентрації виражається першим законом Рауля (1887): відносне зниження тиску насиченої пари над розчином прямопропорційне молярній частці розчиненої речовини.
Другий закон Рауля: підвищення температури кипіння, або зниження температури замерзання розчину прямопропорційне моляльній концентрації розчиненої речовини. Коефіцієнти пропорційності називають відповідно ебуліоскопічна і кріоскопічна сталі. Значення коефіцієнтів залежать лише від природи розчинника.
Застосування На основі закону Рауля можна визначати молекулярну масу речовин (неелектролітів). Розчини електролітів не підлягають закону Рауля внаслідок електролітичної дисоціації (через збільшення кількості частинок у розчині).
Див. також Закон Генрі Закон Дальтона-Рауля
Література
Гончаров А. І., Корнілов М. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974.- 304 с. Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0 Посилання РАУЛЯ ЗАКОН // Фармацевтична енциклопедія