Ві́ктор Степа́нович Кушні́р (3 серпня 1937, с. Калиня, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 2 жовтня 1973, Київ) — український поет, журналіст.
Біографічні дані
Закінчив Княжпільську середню школу (із золотою медаллю), 1963 року — факультет журналістики Київського університету (заочно).
Працював у газетах «Рідне слово» (Кельменці), «Радянські Карпати» (Путила; редактор), «Радянська Буковина» (Чернівці, відповідальний секретар), «Вечірній Київ» (завідувач відділу партійного життя).
Помер на 37-му році життя 2 жовтня 1973 року. Похований на Байковому кладовищі (північна частина ділянки № 33, ). На могилі пам'ятник: брила з білого мармуру з написом «Віктор Кушнір».
Збірки віршів «Пам'ять» (1967). «Неподільність» (1972). «Повернення» (1980).
Основна тематика віршів Кушніра пов'язана з долею отчого краю, із селом, навколишньою природою, працею земляків.
Література Безручко І. Г. Кушнір Віктор Степанович // — С. 117.— (Помер 4 жовтня). Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 41. — (Помер 3 жовтня). — С. 182. — (Помер 2 жовтня). Слободянюк Петро. Культура Хмельниччини. — Хмельницький, 1995. — С. 275. Ткач Михайло. Йшов піднесений, натхненний…: Про Віктора Кушніра // Поезія. — 1980. — № 1. — С. 92-93; фото. Мачківський Микола. Журавлі з Калиня // Корчагінець. — 1988. — 1-7 травня. — С. 6; портрет. Косяченко В. Пізнання // Літературна Україна. — 1968. — 1 жовтня. Ткач М. Пішов у тихе золото діброви… // Кушнір В. Повернення. — К., 1980. Скрипник А. Чим далі відкривається дорога… // Прапор. — 1981. — № 5. Кушнір Віктор. Повернення // Дніпро. — 1959. — № 5. — С. 93. З поетичної спадщини Віктора Кушніра // Поезія. — 1980. — № 1. — С. 94-97. Кушнір Віктор. «День встає — зозулине пророцтво…» // Сто поезій ста поетів: Хмельницька антологія. — Хмельницький, 1992. — С. 38.